Решение № 8564101, 15.03.2010, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 2-491/10

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі :

головуючої судді: І.М. Шевченко

при секретарі: О.В. Гіс,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом

АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення,-

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про звернення стягнення. Вказав, що відповідно до укладеного договору № 420/1067-ФО1 від 10.07.2006 року відповідачем ОСОБА_1 було отримано кредит в розмірі 32 000,00 гривень зі сплатою 18,00 відсотків на рік на суму залишку заборгованості та кінцевим терміном погашення 09.07.2016 року. В забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором було укладено договір іпотеки між позивачем та відповідачами: ОСОБА_1; ОСОБА_2 В порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 від своєчасного виконання зобовязань ухиляється, в звязку з чим позивач був змушений звернутись до суду з відповідним позовом. Всього загальна сума заборгованості, з урахуванням відсотків по кредитному договору, на момент подання позову складає: 38 568,78 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки: будинок НОМЕР_1, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок погашення кредитної заборгованості та стягнути з відповідача ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 385,69 грн. судового збору; 250,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання зявилась, позовні вимоги визнала в повному обсязі, проти задоволення позовних вимог заперечень не надавала.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Кредитного договору № 420/1067-ФО1 від 10.07.2006 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1, Кредитор надав Позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в сумі 32 000,00 гривень зі сплатою за користування в розмірі 18,00 відсотків на рік та кінцевим терміном погашення 09.07.2016 грн., а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором.

В забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором було укладено договір іпотеки від 11.07.2006 року, згідно умов якого відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали в іпотеку нерухоме майно: будинок, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та належить відповідачам на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 04.07.2006 року, посвідченому Приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстром № 2522.

Згідно умов зазначеного договору, у випадку порушення виконання зобов»язань Кредитного договору Іпотекодавцем Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки врегульовано ЗУ «Про іпотеку».

Статтею 7 зазначеного закону передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов»язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов»язання. Якщо вимога за основним зобов»язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов»язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов»язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов»язаних з пред»явленням вимоги за основним зобов»язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов»язання чи умов іпотечного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов»язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов»язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобовязання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Ст. 611 ЦК України передбачає, що в разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені Договором або Законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк встановлений Договором або Законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити борг, а також відсотки.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобовязання, Кредитором виконано умови Кредитного договору стосовно надання кредиту, вчасного повідомлення відповідача про існуючу заборгованість та вжито заходів щодо досудового врегулювання відносин, а тому позивач має право вимагати від боржника дострокового погашення боргу за Договором кредиту № 420/1067-ФО1 від 10.07.2006 року та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки: будинок, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі та керуючись ст.ст. 7,12,33 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 526, 611, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 213 215 ЦПК України, суд ,-

В и р і ш и в:

Позовні вимоги АКБ «Укрсоцбанк»- задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 04.07.2006 року по реєстру № 2522 в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту в розмірі 38568,78 гривень на користь АКБ «Укрсоцбанк» (вул. Ковпака, 29 в м. Київ, 03150, код 00039019) від імені якого діє Одеська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк» (вул. Ю. Олеші, 6 в м. Одеса, 65014, рахунок № 37390420990002, МФО 328016, код 09328015).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКБ «Укрсоцбанк» (вул. Ковпака, 29 в м. Київ, 03150, код 00039019) від імені якого діє Одеська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк» (вул. Ю. Олеші, 6 в м. Одеса, 65014, рахунок № 37390420990002, МФО 328016, код 09328015) судові витрати в розмірі 635,69 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області, через Ленінський районний суд м. Кіровограда. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ленінського

районного суду м. Кіровограда: І.М. Шевченко