Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"06" жовтня 2009 р. Справа № 10/238-09
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Казміренко Л.В.
розглянувши справу № 10/238-09
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БМ-ГРУП», м. Київ;
до обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу «Марін-
Білдер-Київ», м. Ірпінь;
про стягнення 38299,30 грн.
Представники сторін:
від позивача: Котеленець В.В., довіреність від 18.08.2009р. № 35;
від відповідача: не з’явився.
обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БМ-ГРУП»звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу «Марін-Білдер-Київ»про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 31249,00 грн., пені –6013,98 грн., штрафу –937,47 грн. та 3% річних –98,95 грн., які нараховані в зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 220609/04-БМ від 22.06.2009р.
Ухвалою від 27.08.2009р. Господарський суд Київської області порушив провадження у справі № 10/238-09 та призначив її розгляд на 22.09.2009р.
Присутнім у судовому засіданні представником позивача, на підставі ст. 22 ГПК України, було подано клопотання про зменшення позовних вимог, оскільки відповідач повністю сплатив суму основного боргу в розмірі 31249,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, за клопотання відповідача була оголошена перерва 06.10.2009р., в зв’язку з можливістю врегулювати спір мирним шляхом.
Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій у сумі 7050,30 грн. підтримав повністю.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 06.10.2009р., не з’явився. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відповідач вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 27.08.2009р. не виконав, письмовий відзив по суті позовних вимог не надав.
На підставі ст. 69 ГПК України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, а тому вважає, що у відповідності до ст. 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті, без участі представника відповідача.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
ВСТАНОВИВ:
22.06.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю «БМ-ГРУП»(далі –постачальник) та обслуговуючим кооперативом житлово-будівельного кооперативу «Марін-Білдер-Київ»(далі –покупець) укладено Договір поставки № 220609/04-БМ, згідно з умовами якого постачальник зобов’язується передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця цеглу, металопрокат, бетон, сухі суміші (зокрема, цемент) та їхні розчини, фарби, гіпсокортонні системи, підвісну стелю, утеплювачі, керамічну плитку, лінолеум, ламінат, сантехніку та інші будівельні та оздоблювальні матеріали, а покупець зобов’язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов цього договору (п. 1.1. договору). Ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається у рахунках-фактурах постачальника та у видаткових/залізничних накладних, які є невід’ємними частинами даного договору (п. 1.2. договору). Оплата товару здійснюється покупцем шляхом передплати 100% вартості товару в терміни, які вказані у рахунках-фактурах постачальника. Постачальник має право поставити товар покупцю без попередньої оплати або з частковою передоплатою. В цьому випадку покупець оплачує поставлений товар у розмірі 100% від вартості поставленого товару протягом 14 календарних днів з моменту поставки (п. 3.5. договору).
На виконання умов договору, позивач на підставі видаткових накладних № РН-0000019, № РН-0000020, № РН-0000021 від 25.06.2009р. та № РН-0000023 від 26.06.2009р. поставив відповідачеві товар загальною вартістю 39249 грн. Відповідач за одержаний товар розрахувався частково, сплативши 16.07.2009 р. - 8000 грн.
Укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов’язань.
В силу ч. 1, 7 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідач порушив взяті на себе зобов’язання та за одержаний товар у визначений договором строк не розрахувався. Після звернення позивача до суду відповідач повністю сплатив суму основного боргу в розмірі 31249 грн., тому в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу провадження у справі підлягає припиненню, в зв’язку з відсутністю предмету спору.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності з п. 5.2. договору, за прострочення строків оплати товару, встановлених в цьому договорі та додатках до нього, покупець на вимогу постачальника сплачує постачальникові пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочки. Крім сплати пені покупець, за вимогою постачальника, сплачує постачальникові штраф у розмірі 3% від суми неоплаченого в зазначені в даному договорі та додатках до нього строки товару.
У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 6013,98 грн. та штраф у сумі 937,47 грн.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов’язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого розмір пені за порушення грошового зобов’язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічна норма також закріплена частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
Суд перевірив правильність нарахування пені за прострочку платежу та задовольняє її в сумі 736,12 грн. за наступним розрахунком:
1) 15373 грн. (7876 грн. + 7497 грн. (заборгованість за видатковими накладними № РН-0000020, № РН-0000021 від 25.06.2009р. –строк оплати 09.07.2009р.) х 34 дн. (прострочка з 10.07.2009р. по 12.08.2009р.) х 11% (облікова ставка НБУ з 15.06.2009р.) х 2 : 100 : 365 = 315,04 грн.;
15373 грн. х 6 дн. (з 13.08.2009р. по 18.08.2009р.) х 10,25% (облікова ставка НБУ з 13.08.2009р.) х 2 : 100 : 365 = 51,80 грн.
2) 15876 грн. (заборгованість за видатковою накладною № РН-0000023 від 26.06.2009р. –строк оплати 10.07.2009р.) х 33 дн. (прострочка з 11.07.2009р. по 12.08.2009р.) х 11% (облікова ставка НБУ з 15.06.2009р.) х 2 : 100 : 365 = 315,78 грн.;
15876 грн. х 6 дн. (з 13.08.2009р. по 18.08.2009р.) х 10,25% (облікова ставка НБУ з 13.08.2009р.) х 2 : 100 : 365 = 53,50 грн.;
3) 315,04 + 51,80 + 315,78 + 53,50 = 736,12 грн.
Вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 937,47 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, штраф та пеня це –неустойка - грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 4 ст. 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Статтею 8 Конституції України (основного закону України) встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до стаття 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені та штрафу свідчить про безпідставне намагання позивача застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне і те ж порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України.
Отже, враховуючи конституційний принцип, суд з підстав наведених норм не може застосувати подвійну відповідальність до відповідача за одне й те саме правопорушення шляхом стягнення пені і штрафу одночасно, тому задовольняє вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 736,12 грн. у вигляді пені та відмовляє в частині вимог з приводу стягнення штрафу в сумі 937,47 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 98,95 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування 3% річних та задовольняє їх за розрахунком позивача, наведеним у додатку до позовної заяви.
Враховуючи вище викладені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог та з урахуванням того, що сума основного боргу була сплачена після направлення позовної заяви до суду.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 80 (п. 1-1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. В частині стягнення суми основного боргу провадження у справі припинити.
3.Стягнути з обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу «Марін-Білдер-Київ»(08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Тургенівська, 25; код ЄДРПОУ 34023958) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БМ-ГРУП»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 124; код ЄДРПОУ 36124887) пені –736 грн. 12 коп., 3% річних –98 грн. 95 коп., державне мито –320 грн. 84 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –197 грн. 70 коп. Видати наказ.
4. В іншій частині вимог в позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяА.І. Привалов Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –16.10.2009 р.
Судебное решение № 8536921, Господарський суд Київської області было принято 06.10.2009. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 10/238-09. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: