Решение № 85327326, 10.10.2019, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2019 року Справа № 923/524/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІХАЙВ", с. Чорнявка Черкаської області

до Фізичної особи - підприємея Чорного Євгена Васильовича, с. Хрестівка Херсонської області

про стягнення заборгованості в сумі 1 195 586,44 грн за договором доручення

від позивача: уповноважений представник Шмигленко В. О.;

від відповідача: не прибув.

25.06.2019 до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява № 172 б/д Товариства з обмеженою відповідальністю "БІХАЙВ", в якій позивач просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Чорного Євгена Васильовича заборгованість у розмірі 1 195 586,44 за договором доручення на придбання товару № 1 від 29.05.2019.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2019, справу розподілено судді Литвиновій В.В.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 05.09.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.10.2019 р.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позов не надав, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.73, 82). Ухвали суду направлялись відповідачу на адресу, яка співпадає з адресою, зазначеною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами, винесеними по даній справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, - суд

в с т а н о в и в:

Між ТОВ «БІХАЙВ», Довірителем (далі - Позивач) та фізичною особою -підприємцем Чорним Євгеном Васильовичем , Повіреним (далі - Відповідач) був укладений договір доручення на придбання товару № 1 від 29.05.2017 року (далі - Договір доручення).

Згідно до 1.1. Договору доручення, Повірений (Відповідач), діючи від імені Довірителя (Позивача), зобов`язується проводити закупівлю меду бджолиного натурального (далі - товар) у фізичних осіб-пасічників (далі - Продавців) із метою придбання його Довірителем.

Пунктом 1.2. Договору доручення передбачено, що вимоги щодо виду, якості, кількості товару, максимальної ціни та строків придбання, визначаються у Специфікаціях до Договору, які є його невід`ємною частиною. Дані відомості можуть змінюватись в процесі виконання доручення шляхом підписання сторонами відповідних Специфікацій. Сторонами були підписані Специфікації з зазначеними вимогами, у тому числі зі строком закупівель - не більше 5 календарних днів з дати перерахування грошових коштів.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до умов цього Договору доручення, Позивач перерахував Відповідачу кошти на придбання товару (меду бджолиного натурального) в сумі 5 600 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. Від Відповідача надійшло меду на суму 4 726 422, 22 грн. згідно до актів прийому-передачі продуктів бджільництва.

Суд погоджується з думкою позивача, що в порушення умов Договору доручення, Відповідач після отримання від Позивача передплати всього на суму 5 600 000 грн. не здійснив на користь Позивача поставку відповідної кількості меду в повному обсязі.

З урахуванням розміру винагороди Відповідача в сумі 81156,79 грн., - у володінні Відповідача перебувають грошові кошти Позивача в сумі 792 420 грн.99 коп., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (а.с.50) та звітами Повіреного (Відповідача), підписаними Відповідачем та Позивачем.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів, які підлягають поверненню за договором доручення, в сумі 792420,99 грн. підлягають задоволенню.

Пунктом 2.2. Договору доручення було передбачено, що Довіритель (Позивач) має право забезпечити Повіреного (Відповідача) тарою для транспортування товару-металевою харчовою бочкою.

Відповідно до п.2.3. Договору доручення, Повірений зобов`язаний негайно, після виконання доручення, передати усе належне майно Довірителю, зокрема, а не виключно: товар, тару (у т. ч. і не використану Повіреним тару), а також інвентар, який був переданий Повіреному Довірителем для закупівлі товару.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків по тарі, Відповідач повинен був повернути Позивачу 336 шт. металевих харчових бочок, вартістю 600 грн. кожна. 18.04.2018 року Відповідач повернув Позивачу 247шт. металевих харчових бочок.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не повернуто позивачу 89 шт. металевих харчових бочок вартістю 600 грн. кожна (а.с.51).

Згідно приписів ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положення статті 525 Цивільного кодексу України визначають, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).

Пунктами 6.4. та 7.5 Договору доручення передбачено наступне:

-6.4. Повірений гарантує збереження та повернення за першою вимогою переданої йому тари. У випадку неповернення, втрати, пошкодження або заповнення її товаром неналежної якості, Повірений відшкодовує вартість такої тари та сплачує на користь Довірителя штраф в розмірі вартості однієї тарної одиниці. Сплата здійснюється Повіреним на протязі 5 банківських днів з моменту направлення вимоги Довірителем;

-7.5. При перерахуванні або виплаті готівкових коштів Довірителем Повіреному та не поставки (недопоставки) Товару та/або поставки неякісного Товару згідно Специфікацій до цього договору, Повірений повинен повернути Довірителю перераховані та/або виплачені грошові кошти на протязі 10 календарних днів з моменту направлення вимоги Довірителем та/або за днем відмови від отримання товару та сплатити штраф за не поставку (недопоставку) Товару в розмірі 20% від суми партії товару, який був не поставлений (не допоставлений). При неповерненні грошових коштів, Повірений сплачує на користь Довірителя пеню в розмірі 0,1 % від суми перерахованих та/або виплачених грошових коштів за кожний день прострочення.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи викладене, суд погоджується з позивачем, що відповідно до п. 6.3. та

п.6.4. Договору доручення, Відповідач повинен відшкодувати вартість неповернутої тари та

сплатити на користь Позивача штраф, що загалом складає 106800,00 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за не поставку (недопоставку) Товару в розмірі 20% від суми партії товару, який був не поставлений (недопоставлений) в сумі 158484,20грн. та пені в розмірі 0,1 % від суми перерахованих та/або виплачених грошових коштів за кожний день прострочення в сумі 137881 грн. 25 коп. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення судом було зазначено дату виготовлення повного тексту рішення - 21.10.2019. Враховуючи перебування судді Литвинової В.В. на лікарняному - датою виготовлення повного тексту рішення зазначено іншу дату, ніж ту, яку було повідомлено під час оголошення вступної та резолютивної частини.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чорного Євгена Васильовича (ідентифікаційний код ЄДР НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІХАЙВ» (ідентифікаційний код ЄДР 38972895) 1 195 586 грн. 44 коп. та 17933,80 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту рішення 31.10.2019 року.

Суддя В.В.Литвинова