Решение № 85200639, 25.10.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2019 р. Справа№200/12065/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером за віком та внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області. В період з березня 2017 року позивачу було припинено виплату пенсії без повідомлення причин. Згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2018 року яке набуло сили, справа №200/12093/18-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання відновити виплату пенсії - задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2017 року та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області провести виплату заборгованості по пенсії ОСОБА_1 , яка виникла з 01.03.2017 року. Наразі вказане рішення суду відповідачем не виконується, що є грубим порушенням чинного законодавства. Вказане також підтверджується заявою Управління ДВС від 26.09.2019 року №18164 про заміну способу та порядку виконання, яка побула подана цією установою до Донецького окружного адміністративного суду. Також, зокрема, із змісту цієї заяви встановлено, що за повідомленням відповідача сума заборгованості по пенсії у розмірі 276129,74 гривень обліковується на особовому рахунку пенсіонера ОСОБА_1 , а виплата буде проведена у порядку, визначеному КМУ. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною та такою, що порушує конституційні права. Просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати заборгованості з пенсії починаючи з 01.03.2017 року та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по пенсії за період з 01.03.2017 року в розмірі 276 129,74 (дві сімдесят шість тисяч сто двадцять дев`ять) грн. 74 коп., на відповідний пенсійний рахунок відкритий в АТ «Державний ощадний банк України».

Ухвалою від 11 жовтня 2019 року суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

21 жовтня 2019 року управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області надало через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просило суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Свою позицію управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області вмотивовувало наступним. Позовна вимога позивача щодо стягнення конкретної суми у розмірі 276129,74 грн., не може підлягати задоволенню, оскільки судом не може встановлюватись конкретна сума доплати до пенсії за минулий час, так як втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади буде виходити за межі завдань адміністративного судочинства. Крім того, суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійснені ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим ієрархіям нормативно-правовим актам. Тому, позовна вимога про виплату конкретної суми заборгованості управлінням є незаконною та необґрунтованою. Згідно особистої заяви від 30.09.2014 року про запит пенсійної справи з УПФУ в Калінінському районі м. Горлівка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в управлінні як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території України по матеріалам електронної пенсійної справи з 01.08.2014 року. Пенсія ОСОБА_1 , виплачена по березень 2017 року включно, а не по лютий як зазначає в позові позивач. Після обміну інформацією з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб з 01.04.2017 виплату пенсії ОСОБА_1 було призупинено. Згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2018 року справа № 200/12093/18-а ОСОБА_1 , нарахована пенсія за один місяць. В лютому 2019 року ОСОБА_1 отримав поточну пенсію. З квітня 2019 року ОСОБА_1 отримує поточну пенсію. Щодо вимоги позивача сплатити заборгованість управління зазначає, що відповідно до пункту 1 постанови КМУ №637 від 05.11.2014 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами, внесеними постановою КМУ № 788 від 21.08.2019 року) «суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються па умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України». До теперішнього часу окремий порядок Кабінетом Міністрів України не визначено.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 . Позивач є пенсіонером за віком про що свідчить пенсійне посвідчення № 49526.

11 листопада 2014 року позивач взятий на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою проживання: АДРЕСА_2 , про що свідчить довідка № 1426/2611 від 11.11.2014 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2017 року та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області провести виплату заборгованості по пенсії ОСОБА_1 , яка виникла з 01.03.2017 року.

27 березня 2019 року був виданий виконавчий лист.

Відповідно до довідки яка долучена до відзиву на адміністративний позов, зазначено, що пенсія позивачу не виплачувалась з квітня 2017 року по січень 2019 року включно та в березні 2019 року, з квітня 2019 року виплата пенсії поновлена. Загальна сума заборгованості складає 261159,74 гривень.

Питання призначення та виплати пенсій врегульовані статтями 9 та 47 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за якими, зокрема, пенсія за віком призначається та виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 47 Закону № 1058 пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Верховний суд України 6 жовтня 2015 року ухвалив постанову по справі № 608/1189/14-а, де зазначив, що держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право (право на отримання пенсії) незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія. Таке рішення суд ухвалив у справі за переглядом судових рішень стосовно спору про припинення виплат особі, яка постійно проживає за кордоном. Між тим, важливим залишається загальний принцип, висвітлений в цьому рішенні, який пов`язаний із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та проголошує непохитність права людини щодо володіння своєю власністю. Цей принцип безпосередньо висвітлений у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Пічкур проти України”, яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, де поважний суд встановив порушення Конвенції у разі залежності на отримання пенсії від місця проживання особи.

В якості джерела міжнародного права суд застосовує рішення Європейського суду з прав людини в справі “Ілашку та інші проти Молдови та Росії”, де поважний суд встановив обов`язок держави, навіть за відсутності належного ефективного контролю над частиною власної території (в даному випадку - Придністров`я), вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі органом ПФ України) добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року по справі № 523/1127/17, від 24 січня 2019 року по справі №159/1651/17 висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній справі є прийняття рішення про стягнення з відповідача суми пенсії за спірний період та зобов`язання

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року суд закрив провадження в частині позовних вимог позивача про визнання протиправними дії управління пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2017 року.

Позивач в адміністративному позові просив суд визнати стягнути з відповідача заборгованість по пенсії за період з 01.03.2017 року в розмірі 276 129,74 (дві сімдесят шість тисяч сто двадцять дев`ять) грн. 74 коп., на відповідний пенсійний рахунок відкритий в АТ «Державний ощадний банк України», проте згідно з довідки відповідача яка долучена до відзиву на адміністративний позов вбачається, що пенсія позивачу не виплачувалась з квітня 2017 року по січень 2019 року включно та в березні 2019 року, з квітня 2019 року виплата пенсія поновлено. Загальна сума заборгованості складає 261159,74 гривень.

З урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача шляхом стягнення з управління пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за період з квітня 2019 року по січень 2019 року включно та за березень 2019 року на загальну суму 261159,74 гривень.

Що стосується строку звернення до адміністративного суду суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок виплати пенсій є Закон № 1058-IV.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з пенсії, заборгованість по якій відповідачем не заперечується, при цьому судом встановлено, що суми пенсії фактично не отримані з вини органу та піддані формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, суд вважає, що на спірні відносини не розповсюджується шестимісячний строк звернення до суду.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з вимогами статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Нормами статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, рішення суду щодо зобов`язання відповідача відновити виплату пенсії позивачу підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області (Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, буд. 5, код ЄДРПОУ 23346787) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) заборгованість по пенсії за період з квітня 2017 року по січень 2019 року включно та за березень 2019 року в розмірі 261159,74 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання судове рішення в частині виплати пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) у межах суми стягнення пенсії за один місяць.

Повний текст рішення складено та підписано 25 жовтня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.В. Хохленков