Решение № 85200527, 15.10.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2019 р. Справа№200/9060/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Некрилової О.А. та представників сторін:

позивача – Галущак С.М.;

відповідача – Ярової С.Е..

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення – рішення № 0013544903 від 12.02.2019 року Головного управління ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій у сумі 14 568 грн. 27 коп.

Позивач зазначає, що в порушення вимог законодавства фіскальний орган поза межами встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України) строків (1095 днів) – 30 листопада 2018 року провів перевірку підприємства за результатами такої перевірки 23 січня 2019 року застосував штраф, чим вийшов за межі наданих повноважень.

Позивач вважає, що згідно положень ст. 102 ПК України відповідач не мав законних підстав для проведення камеральної перевірки своєчасності сплати податкових зобов`язань за межами 1095 днів, з моменту граничного строку виконання зобов`язання зі сплати ПДВ за декларацією за липень 2015 року.

Позивач вважає спірне податкове повідомлення – рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує, надав відзив на позов, відповідно до якого зазначає, що позивач набув статусу суб`єкта відповідальності, передбаченого ст.126 ПК України саме з моменту виконання зобов`язанняя - сплати податкових зобов`язань, починаючи з 01.03.2019 року.

Вважає, що дане порушення є триваючим, а тому склад порушення є закінченим саме фактом несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов`язання, отже строки давності, визначені ст. 102 ПК України, відповідачем дотримано.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Державне підприємство “Шахтоуправління «Південнодонбаське №1” зареєстровано в якості юридичної особи 10 квітня 2006 року № 1 255 123 0000 000094, включено до ЄДРПОУ за № 34032208, та перебуває на обліку як платник податків у Головного управління ДФС у Донецькій області (а.с.8-10).

Позивачем 20.08.2015 року було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року від 20.09.2015 р. № 9194582601.

23 січня 2019 року відповідачем проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року № 9175187268 від 20.08.2015 року Державного Підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (код ЄДРПОУ 34032208). (а.с.11)

Актом перевірки встановлено, зокрема, порушення терміну сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 01.03.2019 року по 27.03.2019 рік встановлено, що ДП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПІВДЕННОДОНБАСЬКЕ № 1, в порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу, несвоєчасно сплачена сума узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість у загальній сумі 237 686,45 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення - рішення від 12 лютого 2019 року № 0013544903, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість визначеного підпунктом 16.1.4 пунктом 16.1 статті 16, пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України та на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 1186, 1186, 1187, 1187, 1188, 1188, 1188, 1188, 1188, 1188, 1188, 1188, 1188, 1188, 1188, 1188, 1191, 1192, 1193, 1194, 1195, 1195, 1198, 1207, 1207, 1207, 1207, 1207, 1207 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 72 871 грн. 35 коп., зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 14 568 грн. 27 коп. (а.с.13)

Не погодившись із рішенням, ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» звернулось зі скаргою від 01.03.2019р. № 319 (а.с. 14-15) до Державної фіскальної служби України, про скасування спірного ППР на суму 14 568,27 грн. яка рішенням відповідача від 26.04.2019 року № 20043/6/99-99-11-06-01-25 була залишена без розгляду. (а.с. 19)

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надано визначення грошовому зобов`язанню платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Проте, згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Так, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно п. 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Судом встановлено, що предметом перевірки у спірних правовідносинах було питання своєчасності сплати позивачем узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року.

Тобто, до даної перевірки мають бути застосовані положення ст. 102 ПК України, як до перевірки проведеної з “інших питань”.

Отже, на дану камеральну перевірку “з інших питань”, розповсюджуються положення абзацу другого пункту 76.3 статті 76 ПК України і таку перевірку контролюючий орган мав право проводити у строк не пізніше 1095 днів, що мають бути відраховані саме від граничного строку сплати грошових зобов`язань, а не строку фактичного виконання зобов`язання, як про це помилково зазначає відповідач.

За загальним правилом, встановленим п. 202.1 ст. 201 ПК України звітним (податковим) періодом щодо податку на додану вартість є один календарний місяць.

Відповідно до ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, граничним строком виконання позивачем грошових зобов`язань згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року від 20.09.2015 р. № 9194582601 - є 30.08.2015 року.

Проте, спірну камеральну перевірку відповідачем проведено лише 23.01.2019 року, а спірне податкове повідомлення - рішення прийнято лише 12.02.2019 року, тобто з порушенням строків давності, передбачених ст. 102 ПК України.

Проведення відповідачем спріної перевірки поза межами строків, встановлених ПК України, тягне за собою скасування податкового повідомлення - рішення, що було прийнято за її наслідками.

Крім цього, враховуючи дату прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення (12 лютого 2019 року), яким до позивача застосовані штрафні санкції (які законодавець відносить до визначення поняття «грошове зобов`язання»), а також дати граничних строків сплати грошових зобов`язань, суд доходить висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення в частині сум штрафу прийнято податковим органом поза межами 1095 днів.

Суд звертає увагу відповідача на те, що норма пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України пов`язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, а не з фактичною сплатою позивачем узгодженої у минулих роках суми податкового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10 травня 2018 року у справі № К/9901/34710/18 № 820/3544/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем несвоєчасно, не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України прийнято, отже, є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати, у вигляді судового збору в розмірі 1 921,00 грн., підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” до Головного управління ДФС у Донецькій області – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення № 0013544903 від 12.02.2019 року Головного управління ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій у сумі 14 568 грн. 27 коп.

Стягнути на користь Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (місцезнаходження: вул. Магістральна, буд. 4, м. Вугледар, Донецька область, 85670, код ЄДРПОУ 34032208) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) судовий збір в розмірі 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок.

Повне рішення складено 25 жовтня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч