Решение № 84358956, 17.09.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1708/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області розглянути її заяву про врахування архівної довідки № 465 від 13.05.2019 року при перерахунку розміру її пенсії за віком; зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок розміру пенсії за віком з урахуванням архівної довідки № 465 від 13.05.2019 року та виплатити різницю пенсії на користь ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.05.2019 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Херсонській області з проханням врахувати при перерахунку розміру пенсії інформацію з довідки № 465 від 13.05.2019. Рішенням комісії позивачу було відмовлено у розгляді її звернення як повторного, оскільки довідка № 465 містить аналогічну інформацію як у довідках №№ 412 та 508, що були предметом розгляду 04.01.2018 року. Позивач вважає таку відмову незаконною у зв`язку із чим просить позов задовольнити.

Відповідач у відзиві зазначає, що позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають. На думку Управління ПФУ довідка № 465 не містить нової інформації, ніж та яка була врахована під час прийняття рішення Комісії, підстави для повторного розгляду або врахування її для обчислення пенсії відсутні.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) на підставі ст. 263 КАС України.

Ухвалою суду від 21.08.2019 року у справі відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.03.1995 року отримувала пенсію по ІІ групі інвалідності від загального захворювання відповідно до Закону України "Про державну службу".

02.11.2017 року позивач звернулась до Високопільського сектору обслуговування громадян Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, до якої додала архівну довідку № 412 від 02.11.2017 року, в подальшому довідку № 445 від 20.11.2017 року, а згодом і довідку № 492 від 15.12.2017 року, які були розглянуті комісією 04.01.2018 року.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 26.01.2018 № 965/02 відмовлено у зарахуванні сум заробітної плати для обрахунку пенсії, зазначеної у довідці № 445 за 1974 та 1975 роки роботи у колгоспі Дружба. Відмова обґрунтована тим, що ці періоди роботи та отримані позивачем суми заробітної плати не підтверджені первинними документами.

Позивач була змушена оскаржити до суду таке рішення відповідача, однак ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 року позовну заяву повернуто позивачеві на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

17.05.2019 року позивач знову звернулась до ГУ ПФУ в Херсонській області з проханням врахувати при перерахунку розміру пенсії інформацію з довідки № 465 від 13.05.2019, де зазначено, що в особовому рахунку позивача в розділі «справочно» зазначена сума виплачена в грудні 1974 року в сумі 1277,38 і річна сума 3656,25, що відповідає сумам зазначеним в довідці № 445 від 20.11.2017 року, архівній довідці № 332 від 28.04.2018 року, записами в трудовій книжці.

ГУ ПФУ в Херсонській області надіслало позивачеві лист вих. № 402/р-99-1 від 31.05.2019 року, в якому зазначено, що звернення позивача розглянуто та вирішено, що відсутні підстави для розгляду питання щодо врахування для обчислення пенсії довідки № 465, оскільки вона не містить нової інформації. Вказані у ній відомості вже були предметом розгляду на Комісії 04.01.2018 року.

Вирішуючи спірні правовідносини, які склались між сторонами у справі, суд виходив з наступних приписів законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституцій України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За змістом ч.ч. 1, 2, 4 ст. 24 до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, яким запроваджено систему персоніфікованого обліку, набрав чинності з 01.01.2004 р.

Таким чином, набутий особою до цієї дати страховий стаж обчислюється на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом; періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Таким законодавством є Закон України від 05.11.1991р. №1788-XII "Про пенсійне забезпечення", статтею 62 якого передбачалося, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 17 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно п. 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що страховий стаж, а також періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії - до 01.01.2004 р. підтверджуються трудовою книжкою. І лише у разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про виконувану роботи, то для підтвердження трудового стажу приймаються довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, а у випадках, визначених п.17, п.18 Порядку № 637 - враховуються показання не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Так, матеріалами справи, а саме записами в трудовій книжці, довідками виданими Трудовим архівом Високопільського району Херсонської області, зокрема №№ 445, 465, підтверджується той факт, що ОСОБА_1 у період з 1971-1977 року значилась членом колгоспу "Дружба" Херсонської області Високопільського району на посадах економіста та головного економіста і отримувала заробітну плату, розрахунок якої наведений у цих довідках.

Крім того, дослідивши рішення Комісії від 26.01.2018 року № 965/02 суд встановив, що спеціалістами сектору ГУ ПФУ в Херсонській області було здійснено ряд заходів для перевірки відомостей вказаних у довідках. В ході цієї перевірки виявлені розбіжності між інформацією зазначеною у довідках та відомостями отриманими під час перевірки. З підстав не підтвердження первинними документами інформації зазначеної у довідці від 20.11.2017 № 445 позивачеві відмовлено у врахуванні сум заробітної плати отриманої за період з 1974 та 1975 роки.

Суд вважає, що відмовляючи позивачеві зарахувати спірний період для обрахунку пенсії з підстав наявності розбіжностей, орган Пенсійного фонду як суб`єкт владних повноважень допустив порушення законних прав позивача ще 26.01.2018 року, адже в ході перевірки відповідач мав би усунути усі розбіжності за рахунок отриманої ним інформації.

Суд наголошує на тому, що наявність розбіжностей у документах, які подані позивачем та тих, які в ході перевірки отримані Пенсійним фондом, не можуть позбавляти пенсіонера права на зарахування періоду його роботи для обчислення пенсії, який підтверджений необхідними документами, зокрема записами у трудовій книжці. Розбіжності щодо сум нарахування та виплати заробітної плати за вказаний період на які посилається відповідач, не є підставою для відмови позивачці у перерахунку пенсії, а за наявності інших документів підлягають усуненню та врахуванню органом пенсійного забезпечення.

Отримавши відмову, позивачка була змушена отримувати нову довідку № 465 та повторно звертатись до Пенсійного фонду.

Проте такі дії не призвели до бажаного результату, оскільки Пенсійний фонд знову відмовив зараховувати до обчислення пенсії спірний період роботи, пояснюючи тим, що вже приймалось рішення з цього приводу.

На думку суду, такі дії та рішення відповідача є протиправними та спрямовані на створення перепон позивачеві в отриманні належного їй пенсійного забезпечення.

Суд вважає, що права позивача були порушені ще при розгляді її заяви від 02.11.2017 року, оскільки нею були надані усі необхідні документи на підтвердження періоду роботи та отримання заробітної плати, проте Пенсійний орган не звернув на це уваги та відмовив без відповідних на те підстав.

Слід зазначити, що нараховані суми пенсії, на виплату якої пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження шестимісячним строком (в межах загального строку позовної давності).

Верховний Суд у постанові № 646/6250/17 від 24.04.18 зазначив, зокрема, що відповідно до ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Тобто, у спірних правовідносинах, що склались між сторонами у справі строк позовної давності не застосовується, оскільки саме протиправні дії відповідача призвели до порушення прав позивача.

Із урахуванням вищенаведених норм закону та обставин справи, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде вихід за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України, а саме, зобов`язати здійснити перерахунок розміру пенсії за віком позивачеві починаючи з дня першого звернення ОСОБА_1 із заявою від 02.11.2017 року, надання архівної довідки № 445 від 20.11.2017 року та виплатити різницю пенсії.

Отже, суд приходить до висновку, що Головним управлінням, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч. 2 ст. 77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності своїх рішень, дій та бездіяльності, не доведено правомірності відмови у зарахуванні сум заробітної плати, які відображені у довідці № 445 від 20.11.2017 року за 1974-1975 року, а як результат і відмови у розгляді зави про перерахунок пенсії з врахуванням архівної довідки № 465 від 13.05.2019 року при перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 242- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) здійснити перерахунок розміру пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) починаючи з 02.11.2017 року, з урахуванням стажу роботи в колгоспі "Дружба" Високопільського району та архівної довідки № 445 від 20.11.2017 року та виплатити різницю пенсії на користь ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 112010200