№ 8419737, 18.12.2009, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18» грудня 2009 року Справа № 2-а-4238/08/1570

о10 год. 00 хв.

У залі судових засідань №8

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

при секретарі Ісайко Л.О.

За участю представників сторін:

Від Прокуратури Суворовського району м.Одеси: не зявився, незважаючи на те, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, Вайнбранд В.Л., діючий на підставі довіреності №н-19/2-09 від 23.03.2009р. (24.03.2009р., 11.05.2009р., 16.07.2009р., 24.11.2009р.).

Від позивача: Приватного підприємства «Південь М'ясо» - Марчук Ю.С., діюча на підставі довіреності №7 від 20.01.2008р., Сдобнікова С.Ю. - діюча на підставі довіреності №8 від 20.01.2008р.

Від відповідача: ДПІ у Суворовському районі м. Одеси не зявився, незважаючи на те, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, Касько І.А., діючий на підставі довіреності №10753/К/10-006 від 08.04.2009р. (у судових засіданнях 11.05.2009р., 16.07.2009р., 25.09.2009р., 24.11.2009р.), Ракулянська О.О., діюча на підставі довіреності №6749/9/10-1004 (у судових засіданнях (17.06.2008р., 30.01.2009р., 24.03.2009р., 11.05.2009р., 16.07.2009р., 24.11.2009р.).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Південь-М'ясо» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси за участю Прокуратури Суворовського району м.Одеси про скасування податкових повідомлень рішень від 21.01.2008р. №0000122301/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 56139,50грн., з яких 41153,00грн.- основний платіж, 14986,50грн.- штрафні(фінансові) санкції, від 21.01.2008р. №0000132301/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість у загальній сумі 47116,20грн., з яких 31583,00грн.. - основний платіж, 15 523,20грн.- штрафні(фінансові) санкції, та від 21.01.2008р. №0000142301/0 щодо зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у сумі 1339,00грн. та визначення податкового зобов»язання по ПДВ у загальній сумі 2 698,50грн., з яких 1339,00грн. - основний платіж, 1 359,50грн.-штрафні(фінансові) санкції,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Південь М'ясо» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень рішень ДПІ у Суворовському районі м.Одеси від 21.01.2008р. №0000122301/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 56139,50грн., з яких 41153,00грн.- основний платіж, 14986,50грн.- штрафні(фінансові) санкції, від 21.01.2008р. №0000132301/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість у загальній сумі 47116,20грн., з яких 31583,00грн.. - основний платіж, 15 523,20грн.- штрафні(фінансові) санкції, та від 21.01.2008р. №0000142301/0 щодо зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у сумі 1 339,00грн. та визначення податкового зобов»язання по ПДВ у загальній сумі 2 698,50грн., з яких 1339,00грн. - основний платіж, 1 359,50грн.-штрафні(фінансові) санкції .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Підприємству належать автомобілі та Підприємство орендує автомобілі, які ним придбавались для їх використання у господарській діяльності позивача, а саме для здійснення постачання продукції підприємства безпосередньо на торгові об»єкти. Використання бензину та дизельного палива у господарській діяльності Підприємства підтверджено первинними документами, зокрема, договорами постачання, товарними накладними, картками обліку використання бензину та дизельного палива автомобілями, особовими картками водія, подорожніми листами, оборотно сальдовими відомостями, податковими накладними, та іншими первинними документами, наявність у ПП «Південь - М»ясо» яких свідчить, зокрема, про правомірність віднесення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Відповідач ДПІ у Суворовському районі м. Одеси з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вихід.№6746/09/10-1004 від24.03.2008р.), наголошуючи, зокрема, на тому, що Підприємством у перевіряємому періоді віднесено до складу валових витрат вартість бензину та дизельного палива на загальну суму 164 612грн., згідно подорожніх листів вантажного автомобіля форми №2ТН (замовник не визначений, місце призначення вантажу Одеська область, назва пункту завантаження м. Одеса, назва вантажу не визначено, розрахункова кількість поїздок, необхідних для перевози вантажу не визначено, відстань між пунктами завантаження та розвантаження у кілометрах не визначено, кількість перевезеного вантажу у тонах не визначено), тобто, вказані документи не відповідають вимогам первинного документа та не підтверджують зв'язок вищезазначених витрат з власною господарською діяльністю позивача та продажем продукції. ПП «Південь - М»ясо» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості отриманого палива, але не підтверджено звязок використання бензину та дизельного палива з власною господарською діяльністю Підприємства та продажем продукції, внаслідок чого порушено вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищено податковий кредит.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі №2-а-4238/08/1570 та запропоновано відповідачу у строк до 25.02.2008р. подати до суду письмові заперечення на позов та докази, які спростовують заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 25.02.2008р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 28.03.2008р.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2008р. на задоволення заяви Прокуратури Суворовського району м.Одеси (вхід.№6703 від 16.04.2008р.) судом допущено до участі у справі Прокуратуру Суворовського району м.Одеси м.Одеси для захисту інтересів держави в особі ДПІ у Суворовському районі м.Одеси відповідно до приписів ст.60 КАС України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідач - ДПІ у Суворовському районі м.Одеси та представник Прокуратури Суворовського району м.Одеси у судове засідання 18.12.2009р. не з'явились, не зважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, представника Прокуратури Суворовського району м.Одеси, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

На підставі направлення від 23.11.2007р. №1117, виданого ДПІ у Суворовському районі м.Одеси головним державним податковим ревізором інспектором відділу документальних перевірок субєктів господарювання юридичних осіб управління аудиту юридичних осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Ракулянською О.В., головним державним податковим ревізором інспектором відділу організації роботи та моніторингу фінансових операцій Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА в Одеській області Таратутченко Н.А., головним державним податковим ревізором інспектором відділу організації роботи та моніторингу фінансових операцій Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА в Одеській області Андрєєвою Н.В., начальником відділу організації роботи з безхазяйним майном управління погашення прострочених податкових зобовязань ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Черняком А.А., старшим державним податковим інспектором відділу контрольно перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Крехтуновою О.Л., головним державним податковим ревізором інспектором відділу контрольно перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Демченко О.І. на підставі п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану графіку проведення документальних перевірок субєктів господарювання була проведена планова документальна перевірка фінансово господарської діяльності з питань дотримання Приватним підприємством «Південь М'ясо» вимог податкового, іншого та валютного законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.10.2007р., відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами вказаної перевірки складений акт від 15.01.2008р. №132/23-0004/33508236 «Про результати виїзної планової перевірки Приватного підприємства «Південь М'ясо» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.09.2007р.».

На підставі складеного акта перевірки від 15.01.2008р. №132/23-0004/33508236 Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м.Одеси були винесені податкові повідомлення-рішення: від 21.01.2008р. №0000122301/0 на загальну суму 56139,50грн. (податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 41153грн., штрафні санкції у сумі 14986,50грн.), у звязку з порушенням позивачем, на думку відповідача, п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; від 21.01.2008р. №0000132301/0 на загальну суму 47106,2грн. (податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 31583грн., штрафні санкції у сумі 15523,20грн.), у звязку з порушенням позивачем, на думку відповідача, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; від 21.01.2008р. №0000142301/0 на загальну суму 2698,5грн. (податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1339грн., штрафні санкції у сумі 1359,5грн.), у звязку з порушенням позивачем, на думку відповідача, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, на думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення від 21.01.2008р. №0000122301/0, від 21.01.2008р. №0000132301/0, та від 21.01.2008р. №0000142301/0 винесені ДПІ у Суворовському районі м.Одеси неправомірно, безпідставно та в порушення приписів чинного податкового законодавства України з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктами 1 і 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ; здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлення від 23.11.2007р. №1117, виданого ДПІ у Суворовському районі м. Одеси головним державним податковим ревізором інспектором відділу документальних перевірок субєктів господарювання юридичних осіб управління аудиту юридичних осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Ракулянською О.В., головним державним податковим ревізором інспектором відділу організації роботи та моніторингу фінансових операцій Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА в Одеській області Таратутченко Н.А., головним державним податковим ревізором інспектором відділу організації роботи та моніторингу фінансових операцій Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА в Одеській області Андрєєвою Н.В., начальником відділу організації роботи з безхазяйним майном управління погашення прострочених податкових зобовязань ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Черняком А.А., старшим державним податковим інспектором відділу контрольно перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Крехтуновою О.Л., головним державним податковим ревізором інспектором відділу контрольно перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Демченко О.І. на підставі п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану графіку проведення документальних перевірок субєктів господарювання була проведена планова документальна перевірка фінансово господарської діяльності з питань дотримання Приватним підприємством «Південь М'ясо» вимог податкового, іншого та валютного законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.10.2007р., відповідно до затвердженого плану перевірки.

Згідно зі ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проте, відповідачем не надано до суду відповідних доказів в підтвердження повідомлення позивача про дату початку та закінчення перевірки за десять днів до дня проведення перевірки, як того вимагають положення чинного законодавства України.

Згідно зі ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової виїзної перевірки за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Однак, відповідачем не надано до суду доказів вручення посадовим особам позивача направлення на відповідну перевірку.

Як встановлено ч.3 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Як вбачається з акта перевірки ДПІ у Суворовському районі м.Одеси від 15.01.2008р. №132/23-0004/33508236, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 41153грн., у тому числі по періодам: півріччя 2006р 3963грн., в тому числі 2 квартал 2006р. 3963грн., три квартали 2006р. 9767грн., в тому числі 3 квартал 2006р. 5804грн., рік 2006 15921грн., в тому числі 4 квартал 2006р. 6154грн., 1 квартал 2007р. 5419грн., півріччя 2007р. 14377грн., в тому числі 2 квартал 2007р. 8958грн., три квартали 2007р. 25232грн., в тому числі 3 квартал 2007р. 10855грн.

Як встановлено судом та підтверджується наявними у справі документами, у перевіряємому періоді позивачем здійснювалась господарська діяльність з оптової торгівлі продукцією птахівництва. Як вбачається з наданих позивачем до суду договорів купівлі продажу та поставки, між позивачем та контрагентами, були укладені договори купівлі продажу та поставки, згідно яких, позивач продає та поставляє покупцям товар, зокрема, мясопродукти з птахи бройлера. До того ж, як вбачається з умов наданих позивачем до суду договорів, поставка товару покупцям здійснюється безпосередньо позивачем.

Судом встановлено, що для здійснення контрагентам поставки товарів на виконання умов укладених договорів купівлі продажу та поставки, позивачем використовувались власні автомобілі: ГАЗ 33104 (Держ.номер ВН 19-95 АР), ГАЗ 3302 (Держ.номер ВН 27050 АН), ГАЗ 3302415 (Держ.номер ВН 72-87 АХ), ГАЗ 3302 (Держ.номер ВН 36-98 ВС) та використовувались орендовані автомобілі: ГАЗ 3302 (Держ.номер ВН 49-28 АЕ), ГАЗ 3302 (Держ.номер ВН 36-98 ВС), для використання яких, позивачем були придбані бензин та дизельне паливо.

Відповідно до вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" для водія, серед документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, передбачено обов'язкову наявність товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.

Також, приписами Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що в обов'язок водія транспортного засобу входить обов'язкова наявність відповідних документів на вантаж, що перевозиться.

Відповідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568, товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Проведення будь - якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. В свою чергу, у відповідності до частини 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші звітності. Тобто, документи первинного обліку є у тому числі основою і для податкового обліку.

Отже, враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим.

Таким чином, первинним документом, який підтверджує факт перевезення, поставки товару та отримання його контрагентами є товарно транспортні накладні, які надані позивачем до суду та підтверджують правомірність віднесення позивачем витрат на придбання палива до складу валових витрат.

Разом з тим, в обґрунтування своїх позовних вимог, позивачем надані до суду та наявні у матеріалах справи наступні документи, а саме: відповідні договори купівлі продажу, поставки, накладні, товарно - транспортні накладні, податкові накладні.

Як з»ясовано судом, згадані вище документи містять опис господарської операції, а також підтверджують факти її виконання, тобто, за визначенням ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами.

Водночас, приписами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлено будь-яких вимог щодо змісту та форми документів, наявність яких необхідна для правомірного включення сум витрат платника податку повязаних з господарською діяльністю до складу валових витрат.

Таким чином, судом зясовано, що твердження відповідача про непов»язанність діяльності, здійснюваної згідно з вимогами згаданих вище договорів, з господарською діяльністю позивача, є неґрунтовними та безпідставними, оскільки згідно з вимогами п.1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, основною ознакою для визначення діяльності господарською є наявність мети отримання прибутку у результаті здійснення такої діяльності. Водночас, в результаті здійснення розглядуваної діяльності позивачем дійсно отримувався прибуток, що цілком підтверджує факт наявності наміру на його отримання.

Відтак, виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що з урахуванням вимог п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, позивачем цілком правомірно було включено витрати на придбання бензину та дизельного палива до складу валових витрат.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, придбання палива безумовно повязано з господарською діяльністю позивача, оскільки, ПП «Південь-М»ясо» здійснює діяльність з оптової торгівлі продукцією птахівництва, у звязку з чим, самостійно здійснює поставку товару автомобільним транспортом своїм контрагентам.

До того ж, судом встановлено, що всі ці заходи безумовно мають на меті підвищення ефективності здійснення господарської діяльності позивача та відповідно підвищення розміру прибутку від здійснення такої діяльності, шляхом збільшення розмірів продажу товарів Підприємства.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані до суду усі необхідні документи, підтверджуючі факт перевезення та поставки товарів контрагентам на виконання умов укладених договорів поставки та договорів купівлі - продажу, що підтверджують зв'язок понесених витрат з придбання палива із господарською діяльністю позивача, тобто, документи підтверджуючі правомірність віднесення відповідних сум до складу валових витрат.

Згідно з п.5.11. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Як встановлено судом, відповідачем не заперечується надання розрахункових документів, які підтверджують факт надання позивачу робіт, послуг, а лише зазначається, що зі змісту наданих до перевірки документів фахівці податкового органу не змогли дійти висновку про повязаність витрат, у межах підтверджуваної зазначеними документами господарської операції, з господарською діяльністю позивача. Проте, така позиція податкового органу спростовується фактичними обставинами справи та наявними у справі документами, оформленими згідно з вимогами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що ДПІ у Суворовському районі м.Одеси неправомірно донараховано ПП «Південь М'ясо» податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 41 153,00грн., та застосувало штрафні (фінансові) санкції з цього податку у сумі 14 986,50грн.

Стосовно донарахування ДПІ у Суворовському районі м.Одеси позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість, у звязку із заниженням податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період у розмірі 31583,00грн., у тому числі по періодам: за квітень 2006р. на суму 985грн., червень 2006р. на суму 1167грн., липень 2006р. на суму 1365грн., серпень 2006р. на суму 1609грн., вересень 2006р. на суму 1669грн, жовтень 2006р. на суму 1778грн., листопад 2006р. на суму 1558грн., грудень 2006р. на суму 1488грн., січень 2007р. на суму 1395грн., лютий 2007р. на суму 1224грн., березень 2007р. на суму 1555грн., квітень 2007р. на суму 1953грн., травень 2007р. на суму 2396грн., червень 2007р. на суму 2817грн., липень 2007р. на суму 2938грн., серпень 2007р. на суму 3003грн., вересень 2007р. на суму 2683грн., та у звязку із завищенням відємного значення податку на додану вартість у розмірі 1339грн., в тому числі по періодам: травень 2006р. 1019грн., жовтень 2006р. 99грн., січень 2007р. 7грн., лютий 2007р. 14грн., березень 2007р. 140грн., вересень 2007р. 60грн., то слід зазначити, що згідно з приписами п.п.7.4.1 п.7.4 ст7. Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Разом з тим, надані позивачем на розгляд суду та наявні у матеріалах справи документи свідчать про те, що отримане позивачем паливо, безумовно повязане з господарською діяльністю Підприємства, оскільки, ПП «Південь-М»ясо» здійснює діяльність з оптової торгівлі продукцією птахівництва, у звязку з чим, самостійно здійснює поставку товару автомобільним транспортом контрагентам, що спрямовано на просування продукції, збільшення обсягів продажу продукції та відповідно отримання прибутку від діяльності Підприємства.

Відповідно до пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідачем не спростовується факт надання підприємством під час перевірки податкових накладних, які підтверджують правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що ДПІ у Суворовському районі м.Одеси неправомірно донарахувала ПП «Південь-М'ясо» і податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 31583грн. та застосувало штрафні санкції у сумі 15523,20грн., та податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1339,00грн., та застосувало штрафні санкції у сумі 1359,50грн.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Частиною другою ст.71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач ДПІ у Суворовському районі м.Одесі, заперечуючи проти адміністративного позову, не надала суду відповідні належні докази в підтвердження правомірності та ґрунтовності винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень рішень від 21.01.2008р. №0000122301/0, від 21.01.2008р. №0000132301/0, та від 21.01.2008р. №0000142301/0.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно з ч.3 ст. 105 КАС України позивач, у тому числі має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного Підприємства «Південь-М»ясо» правомірні, обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Приватного Підприємства «Південь-М»ясо» у розмірі, визначеному приписами ч.3 Розділу VІІ КАС України.

Керуючись ст.ст.71, 72, 94, ч.4 ст.128, ст.ст.158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Південь-М'ясо» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси за участю Прокуратури Суворовського району м.Одеси про скасування податкових повідомлень рішень від 21.01.2008р. №0000122301/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 56 139,50грн., від 21.01.2008р. №0000132301/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість у загальній сумі 47116,20грн., та від 21.01.2008р. №0000142301/0 щодо зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у сумі 1 339,00грн. та визначення податкового зобов»язання по ПДВ у загальній сумі 2 698,50грн. задовольнити.

2. Податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси від 21.01.2008р. №0000122301/0, від 21.01.2008р. №0000132301/0, від 21.01.2008р. №0000142301/0 скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «Південь - Мясо» (65012, м.Одеса, вул.Миколаївська дорога,235; код ЄДРПОУ 33508236) судовий збір у сумі 3(три) грн. 40 коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи . Повний текст постанови складено та підписано суддею «23» грудня 2009р. Суддя Харченко Ю.В.

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

65062, Україна, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14

«23» грудня 2009 року По справі № 2а-4238/08/1570

ПП «Південь-М'ясо»

65013, м.Одеса, вул.Миколаївська дорога, 235

ДПІ у Суворовському районі м.Одеси

65117, м.Одеса, вул.Ак.Заболотного, 38-А

Одеський окружний адміністративний суд надсилає Вам копію постанови від «18» грудня 2009 года.

Суддя Одеського окружного

адміністративного суду Харченко Ю.В.