Решение № 8413857, 16.12.2009, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 2-1603/09р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.12.2009 року Вільнянский районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Чорненко Л. І.,

при секретарі Тарасовій О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянськ справу за позовом ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського РЕМ до

ЧІСТІК ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою і його представник суду пояснив: між ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Вільнянського РЕМ та ОСОБА_2 15.11.2004 року укладено договір № 0809809 про користування електричною енергією. Умовами п. 11.1 Договору передбачено обов*язок позивача забезпечувати надійне постачання електричної енергії, а відповідач зобов*язаний оплачувати позивачу вартість спожитої електричної енергії відповідно до п. 9.5 Договору.

Згідно п. 42 “Правил користування електричною енергією для населення”, затверджених Постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999 року зі змінами, внесеними постановою КМУ № 1275 від 26.09.2001 року (далі – ПКЕЕН), позивач зобов”язаний оплачувати вартість спожитої електричної енергії.

Згідно п. 20 ПКЕЕН плату за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Ст.. 509 ЦК України передбачено, що зобов*язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов*язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов*язку.

Згідно ст.. 526 ЦК України передбачено, що зобов”язання має виконуватись належним чином у відповідності до вимог законодавства.

Відповідач ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії, яка заборгувала позивачу за спожиту електроенергію з 14.03.2005 року по 06.01.2009 року в кількості 8390 кВт/год. на суму 1 887,87 грн.

Наявність заборгованості на момент подачі позовної заяви про стягнення заборгованості за електричну енергію підтверджується довідкою про наявність заборгованості за спожиту електричну енергію, випискою з особового рахунку.

Позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ “Запоріжжяобл-енерго” в особі Вільнянського РЕМ заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 1 887,87грн. на р/рахунок 260313141422 в філії Запорізького ОУ ВАТ “Ощадбанк” м. Запоріжжя, МФО 313957, код ОКПО 00130926.

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ “Запоріжжяобл-енерго” в особі Вільнянського РЕМ судові витрати по справі в розмірі 81,00 грн. на р/рахунок 260064190 в ЗОД “ОСОБА_3 Аваль”, МФО 313827, ОКПО 00130926.

Відповідач по справі позов не визнала і пояснила наступне: дійсно за період з 2006 року їй нараховували плату за спожиту електричну енергію “по середньому”. Її це влаштовувало. Але електролічильник її працював. Оскільки він був без “кожуху”, то вона зверталась до позивача з заявою про його заміну. Вважає, що позивач був повинен замінити лічильник і нараховувати оплату не по середньому, а по показниках лічильника. Тому її провини в тому, що виникла така заборгованість, немає.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав: 05.11.2004 року між сторонами був укладений договір про користування електричною енергією, згідно якого споживач зобов*язаний оплачувати спожиту електричну енергію.

Згідно заяви відповідача, яка ніким не оскаржується, з 14.11.2006 року нарахування оплати за електричну енергію відповідачу проводилось по середньому, тобто без показань електролічильника. Якихось доказів того, що відповідач був не згоден з таким нарахуванням і вимагав у позивача поставити йому новий лічильник, щоб сплачувати за фактично спожиту енергію згідно його показань, відповідачем суду не надано і в судовому засіданні не встановлено.

Згідно довідки позивача від 14.08.2009 року заборгованість за спожиту електроенергію відповідача склала на 04.06.2009 року 1 887 гривен – це різниця між сплаченою сумою, яка платилась по середньому та сумою по фактичним показанням лічильника.

Керуючись ст. ст. 57-60 ЦПК України, Правилами користування електроенергією для населення, ст. 22, 1166 Цивільного Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ “Запоріжжяобл-енерго” в особі Вільнянського РЕМ заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 1 887,87грн. на р/рахунок 260313141422 в філії Запорізького ОУ ВАТ “Ощадбанк” м. Запоріжжя, МФО 313957, код ОКПО 00130926.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ “Запоріжжяобл-енерго” в особі Вільнянського РЕМ судові витрати по справі в розмірі 81,00 грн. на р/рахунок 260064190 в ЗОД “ОСОБА_3 Аваль”, МФО 313827, ОКПО 00130926.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подана в межах десятиденного строку з дня проголошення рішення.

Суддя (підпис) Л. І. Чорненко.

ВІРНО: