Решение № 83264756, 23.07.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2019 р. Справа№200/5815/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Хохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Синкової А.О.

за участю

представника позивача - Малушко Г.Ю.

представника відповідача - Пономарьова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донуглепоставка" (85300, Донецька область, м.Покровськ, вул..Поштова, б.20, код ЄДРПОУ 34500531) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114; ЄДРПОУ 39406028) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донуглепоставка" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.01.2019 № 0000521414 на суму 5 975 360 грн., від 25.01.2019 року № 0000531414 на суму 1 853 784 грн., від 25.01.2019 року № 0001671303 на суму 2 037 638,84 грн., від 25.01.2019 року № 00001681303 на суму 88952,04 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у ТОВ «Донуглепоставка» відповідачем була проведена перевірка та на підставі акту цієї перевірки від 27.12.2018 № 1527/05-99-14-14/34500531 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Донуглепоставка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 року по 30.06.2018 року, були прийняті податкові повідомлення - рішення: від 25.01.2019 № 0000521414 на суму 5 975 360 грн., від 25.01.2019 року № 0000531414 на суму 1 853 784 грн., від 25.01.2019 року № 0001671303 на суму 2 037 638,84 грн., від 25.01.2019 року № 00001681303 на суму 88952,04 грн.

За податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 25.01.2019 року № 0000521414 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 5 975 360 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 4780288 грн., за штрафними санкціями 1195072 грн.).

За податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 25.01.2019 року № 0000531414 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 853 784 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1235856 грн., за штрафними санкціями 617928 грн.).

За податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 25.01.2019 року № 0001671303 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2 037 638,84 грн. (в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 1 174750,39 грн., за штрафними санкціями 821879,7 грн.);

За податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 25.01.2019 року № 00001681303 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору в сумі 88952,04 грн. (в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 49321,59 грн., за штрафними санкціями 37855,67 грн.).

16 квітня 2019 року засобами поштового зв`язку позивачем було отримано рішення ДФС України від 10.04.2019 № 16740/6/99-99-11-04-01-25, яким скасоване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 25.01.2019 № 0000521414 в частині встановлених перевіркою порушень по взаємовідносинах з ТОВ «ТРІУМФ СІТІ», TOB «СМАЙЛ СИСТЕМС», TOB «ЕВАНСТОН» і у відповідній частині штрафні санкції, а в інших частинах зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 25.01.2019 № 0000531414, 0001671303, 00001681303 - залишено без змін, а скаргу - частково задоволено.

23.05.2019 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява, в який він уточнює позовні вимоги та вказує, що ним отримане нове податкове повідомлення - рішення від 15.05.2019 року № 0003811414 згідно з яким ТОВ «ДОНУГЛЕПОСТАВКА» донараховано податок на прибуток в сумі 1390338,00 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1112270 грн. і штрафними санкціями в сумі 278068 грн.), а податкове повідомлення - рішення від 25.01.2019 року № 0000521414 не скасоване він звертається із заявою про уточнення позовних вимог та викладає їх наступним чином:

1.Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Донецькій області:

від 25.01.2019 року № 0000521414 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 5 975 360 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 4780288 грн., за штрафними санкціями 1195072 грн.).

від 15.05.2019 року № 0003811414 згідно з яким ТОВ «ДОНУГЛЕПОСТАВКА» донараховано податок на прибуток в сумі 1390338,00 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1112270 грн. і штрафними санкціями в сумі 278068 грн.)

від 25.01.2019 року № 0000531414 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 853 784 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1235856 грн., за штрафними санкціями 617928 грн.).

від 25.01.2019 року № 0001671303 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2 037 638,84 грн. (в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 1 174750,39 грн., за штрафними санкціями 821879,7 грн.);

від 25.01.2019 року № 00001681303 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору в сумі 88952,04 грн. (в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 49321,59 грн., за штрафними санкціями 37855,67 грн.).

2.Судові витрати стягнути з Державного бюджету України.

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням та з висновками, зазначеними в акті перевірки, оскільки вони зроблені на підставі отриманої податкової інформації від ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо ТОВ «ОЛІМПІАКОС». Податкова інформація Маріупольської ОДПІ щодо ТОВ «ДОНУГЛЕМАР», ТОВ «АНТРАЦИТМЕГА» не має відношення до спірних операцій, оскільки ТОВ «ДОНУЕЛЕПОСТАВКА» ніколи не мало фінансово - господарських правовідносин із вказаними підприємствами.

Податкові інформації не спростовують документальних доказів, наданих ТОВ «ДОНУЕЛЕПОСТАВКА» під час перевірки в підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту за спірними операціями. Дефектність наданих під час перевірки документів не обґрунтована належними доказами, а доводи про «обрив ланцюга постачання» не є достатніми для не підтвердження податкового кредиту та витрат.

Щодо встановленого заниження податку на прибуток в сумі 4 780 287,69 грн. (донарахування за податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 25.01.2019 № 0000521414).

За висновками податкового органу, у підприємства відсутнє право на включення до собівартості реалізованої продукції суми вартості ТМЦ від постачальників ТОВ «ТРІУМФ СІТІ», ТОВ «СМАЙЛ СИСТЕМС», TOB «ЕВАНСТОН», ТОВ «ОЛІМПІАКОС», ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ».

За твердженням позивача ані під час перевірки, ані під час розгляду заперечень до акту перевірки ТОВ «ДОНУГЛЕПОСТАВКА», податковим органом не враховані наступні обставини.

З 16 листопада 2017 року по 29 листопада 2017 року працівниками Покровської ОДПІ, Добропільської ОДПІ ТУ ДФС у Донецькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНУГЛЕПОСТАВКА». За результатами перевірки складено Акт від 6 грудня 2017 року № 805/05-99-14-14/34500531 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДОНУГЛЕПОСТАВКА», код за СДРПОУ 34500531, з питань достовірності формування та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками: ТОВ «Тріумф Сіті» за лютий 2017 року, ТОВ «Смайл Системс» за березень 2017 року, ТОВ «Еванстон» за травень-липень 2017 року.

20 грудня 2017 року ГУ ДФС у Донецькій області винесено податкове повідомлення-рішення за № 0006161414, яким ТОВ «ДОНУГЛЕПОСТАВКА» збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ в сумі 6113364 грн. (за податковим зобов`язанням 4075576 грн., за штрафними санкціями 2037788 грн.).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 3 липня 2018 року по справі № 805/2263/18-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2017 року №0006161414, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 6113364,00 грн., з яких за основним платежем - 4075576,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2037788 грн. Рішення набрало законної сили 25.09.2018. Тому відсутні підстави для донарахування податку на прибуток за взаємовідносинами із ТОВ «ТРІУМФ СІТІ», ТОВ «СМАЙЛ СИСТЕМС», ТОВ «ЕВАНСТОН».

Щодо встановленого контролюючим органом завищення податкового кредиту з ПДВ в сумі 1235855,70 грн. (донарахування за податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 25.01.2019 № 0000531414) встановлено за рахунок безпідставного формування податкового кредиту по контрагентам ТОВ «ОЛІМПІАКОС» (лютий 2016 року в сумі 703786,90 грн.) та ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ» (серпень 2016 року в сумі 532086,80 грн.), по ланцюгу постачання яких не підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

На думку позивача операції в бухгалтерському обліку за взаємовідносинами із ТОВ «ОЛІМПІАКОС» (лютий 2016 року в сумі 703786,90 грн.) та ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ» (серпень 2016 року в сумі 532086,80 грн.) за спірний період проведені належним чином та доведені під час проведення перевірки. Копії платіжних доручень, договори, акти приймання-передачі, рахунки на оплату, первинні облікові документи з бухгалтерського обліку фінансово- господарських операцій також були надані. Перевезення ТМЦ здійснювалось за рахунок Постачальників (Орендодавців).

Як стверджує позивач у нього наявні та їм надані при проведенні перевірки всі первинні документи, що підтверджують оприбуткування отриманого від ТОВ «ОЛІМПІАКОС» та ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ» обладнання та подальше його використання у господарській діяльності.

Отримане обладнання було використано для проведення прохідницьких робіт на ДП «ВК «КРАСНОЛИМАНСЬКА».

Перевірка на ТОВ «ОЛІМПІАКОС» та ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ» не була проведена, документальних доказів «нереальності» операції не зазначено, тому висновки перевіряючих є лише припущеннями.

Таким чином, на думку позивача перевірка була проведена упереджено, без взяття до уваги наданих під час перевірки документів та доказів, при складанні акту перевіряючим допущено неповне з`ясування обставин взаємовідносин ТОВ «ДОНУГЛЕПОСТАВКА» з ТОВ «ОЛІМПІАКОС», ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ», не перевірено фактичне виконання укладених договорів, які носять реальний характер, що повністю підтверджено наданими первинними документами, які повністю відповідають вимогам законодавства.

Також перевіркою було встановлено несплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 1174750,39 гри. (з липня 2017 року по травень 2018 року), несвоєчасної сплати до бюджету цього ж податку в сумі 91083,40 грн. (з липня 2017 року по квітень 2018 року) та несплати до бюджету військового збору в сумі 49321,59 грн. (з серпня 2017 року по травень 2018 року), несвоєчасної сплати до бюджету військового збору в сумі 26898,19 грн. (з серпня 2017 року по квітень 2018 року) (донарахування за податковими повідомленнями- рішеннями ГУ ДФС у Донецькій області від 25.01.2019 № 0001671303, від 25.01.2019 № 00001681303).

Підприємством вказані суми ПДФО та військового збору сплачуються під час виплати заробітної плати працівникам.

Заборгованість із податку на доходи фізичних осіб а також військовий збір на момент подачі позову сплачені повністю.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, у зв`язку з чим надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Податковим кодексом України, у зв`язку з порушенням позивачем законодавства під час здійснення господарських операцій, а тому воно є правомірним.

Також, відповідач надав свою відповідь на уточнення позовних вимог, в якій вказав, що відповідно до п.п.60.1.3 ст.60 ПКУ податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. Згідно п.60.4 ст.60 ПКУ у випадках визначених п.п.60.1.3 ст.60 податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, які містять зменшену суму грошового зобов`язання. За результатами розгляду скарги ДФС України «Про результати розгляду скарги» від 10.04.2019 № 16740/6/99-99-11-04-01-25 частково скасовано ППР № 0000521414 від 25.01.2019, яке вважається відкликаним. Залишено грошове зобов`язання на загальну суму 1390338 грн., в т.ч. основний платіж 1112270 грн., фін. санкція 278068 грн. Прийнято та отримано платником ППР від 15.05.19 №0003811414.

Тому, в позовних вимогах просив відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27 травня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 липня 2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні 23.07.2019 року підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та просив визнати неправомірним та скасувати всі вказані податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.07.2019 року заперечував проти задоволення позову, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на адміністративний позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Донуглепоставка" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 34500531 зареєстроване 29.06.2006 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради, як платник податків з 03.07.2006 знаходиться на обліку в органах Державної фіскальної служби та є платником податку на додану вартість, місцезнаходження АДРЕСА_1 (а.с.13-18).

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов`язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обов`язкових платежів, реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб`єктів владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем регулюються Податковим Кодексом України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та іншими підзаконними нормативно - правовими актами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Предметом доказування в цій справі є, зокрема, обставина реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Тріумф Сіті", ТОВ "Смайл Системс" та ТОВ "Еванстон", ТОВ «Олімпіакос» та ТОВ «Мінералтех» правильність відображення їх в податковому обліку та правильність формування податкового кредиту.

Також, сплата податку на прибуток, сплата податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Згідно з пп. 20.1.4, п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 п.77.1,77.4 ст.77, ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 10.08.2018 року № 1413, відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Донуглепоставка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по 30.08.2018 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

Документальною плановою виїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ДОНУГЛЕПОСТАВКА»:

1.Податок на прибуток:

Порушено п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу

України:

- п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 за № 725/4018;

- ч. 2 ст. З, ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,

п. 1.2, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, в результаті чого за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 занижено податок на прибуток всього у сумі 4780287,69 грн. в т.ч.:

- 2016р. у сумі 1112270,04 грн.,

- 1 кв.2017 р. у сумі 1392217,65 грн.,

- півріччя 2017 р. у сумі 1900800 грн.,

- З квартали 2017 р. у сумі 375000грн.,

2.Податок па додану вартість

На порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.191 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.202, п.п.14.1.203, п. 14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено заниження ПДВ на суму 1235855,70грн. за 2016 рік, в т.ч. лютий 2016 - 703768,90грн, серпень 2016 року - 532086,80грн.,|

3.Податок з ПДФО

На порушення пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, ст.18, абз.2 п.57.1. ст. 57, пп.168.1.2, пп. 168.1.5 п.168.1, пп.168.4.7 п.168.4, ст.168, абз. «а» п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині:

- не сплати (не перераховання) до бюджету податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 1174750,39 грн., в тому числі по періодах.

Вказаний акт від 27.12.2018 року № 1527/05-99-14-14/34500531 з додатками долучений до матеріалів справи (т.1 а.с.19-166).

Зазначений акт від 27.12.2018 року № 1527/05-99-99-14-14/34500531 був оскаржений позивачем до ГУ ДФС у Донецькій області запереченнями № 3 від 08.01.2019 року (т.1а.с.167-170).

ГУ ДФС України в Донецькій області листом про розгляд заперечення № 5437/10/05-99-14-14 від 22.01.2019 року залишило акт у сили, а заперечення без задоволення (т.1а.с.171-182).

За результатами вказаної перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення:

від 25.01.2019 року № 0000521414 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 5 975 360 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 4780288 грн., за штрафними санкціями 1195072 грн.) (т.1 а.с.189-190).

від 25.01.2019 року № 0000531414 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 853 784 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1235856 грн., за штрафними санкціями 617928 грн.) (т.1 а.с.187-188).

від 25.01.2019 року № 0001671303 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2 037 638,84 грн. (в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 1 174750,39 грн., за штрафними санкціями 821879,7 грн.) (т.1 а.с.183-184).

від 25.01.2019 року № 00001681303 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору в сумі 88952,04 грн. (в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 49321,59 грн., за штрафними санкціями 37855,67 грн.) (т.1 а.с.185-186).

Податковим органом було прийняте ще одне податкове повідомлення - рішення від 25.01.2019 року № 00001691303 про стягнення штрафних санкцій з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 1305223,76 грн. (т.1 а.с.191), але воно не є предметом даного позову.

Вже після звернення позивача з даним позовом йому було спрямоване ще одне податкове - повідомлення рішення від 15.05.2019 року № 0003811414 згідно з яким ТОВ «ДОНУГЛЕПОСТАВКА» донараховано податок на прибуток в сумі 1390338,00 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1112270 грн. і штрафними санкціями в сумі 278068 грн.) (т.2 а.с.232-234).

Позивач звернувся до ДФС України зі скаргою на прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення (т.1а.с.193-197).

Рішенням ДФС України від 10.04.2019 року № 16740/6/99-99-11-04-01-25 було частково скасовано податкове повідомлення - рішення від 25.01.2019 року № 0000521414. Але в цьому рішенні податкового органу не вказано в який частині. Натомість контролюючим органом було прийнято інше податкове повідомлення - рішення від 15.05.2019 року № 0003811414 згідно з яким ТОВ «ДОНУГЛЕПОСТАВКА» донараховано податок на прибуток в сумі 1390338,00 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1112270 грн. і штрафними санкціями в сумі 278068 грн.) (т.1 а.с.200-206).

Висновки відповідача щодо проведеної перевірки з податку на прибуток відображеного показника за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року в сумі 117066744 грн. на підставі таких документів: головні книги за 2015-2018 роки, видаткові накладні, акти приймання - передачі виконаних робіт, наданих послуг, банківські виписки, угоди, даних журналів - ордерів, відомостей та первинних документів по рахунках: 311 «поточні рахунки в національній валюті», 361 «розрахунки з вітчизняними покупцями», 377 «розрахунки з іншими дебіторами», 703 «дохід від реалізації робіт, послуг, 712 «дохід від реалізації інших оборотних активів», 714 «дохід від операцій курсової різниці», 715 «отримані штрафи, пені, неустойки», 719 «інші доходи від операційної діяльності», 732 «відсотки отримані», 741 «дохід від реалізації фінансових інвестицій», 73 «інші фінансові доходи» із первинними документами не встановлено їх заниження або завищення.

Перевіркою встановлено що ТОВ «ДОНУГЛЕПОСТАВКА» безпідставно сформовані витрати по придбанню ТМЦ та послуг у контрагентів по взаємовідносинам з яким не підтверджено реальність здійснення господарських операцій у сумі 26557153,85 грн., в т.ч. ТОВ «Тріумфсіті» сума витрат склала 4164400,00 грн, ТОВ «Смайл системс» - 3570142,00 грн., ТОВ «Еванстон» - 12643333,35 грн., ТОВ «Мінералтех» - 2660434,00 грн. та ТОВ «Олімпіакос» - 3518844,00 грн., що разом складає 26557153,85 грн.

Таким чином, перевіркою повноти визначення об`єкту оподаткування за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року встановлено його заниження всього на суму 26557153,85 грн. та відповідне заниження податку на прибуток в сумі 4780287,69 грн. ґрунтуються на тому, що по операціям між ТОВ "Донуглепоставка" та підприємствами ТОВ "Тріумф Сіті" за лютий 2017 року, ТОВ "Смайл Системс" за березень 2017 року та ТОВ "Еванстон" за травень-липень 2017 року не відбувся перехід права власності та як наслідок купівля-продаж товару та отримання послуг. Операції не мали реального товарного характеру та оформлені первинними документами, що суперечать законодавчим та нормативним актам та є такими, що не мають юридичної сили і доказовості.

За результатами вказаної перевірки прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Дані податкові повідомлення-рішення є предметом спору в даній справі.

Щодо встановленого контролюючим органом заниження податку на прибуток в сумі 4 780 287,69 грн. (донарахування за податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 25.01.2019 № 0000521414).

Судом встановлено, що з 16.11.2017 року по 29.11.2017 року працівниками Покровської ОДПІ, Добропільської ОДПІ ТУ ДФС у Донецькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНУГЛЕПОСТАВКА». За результатами перевірки складено Акт від 6 грудня 2017 року № 805/05-99-14-14/34500531 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДОНУГЛЕПОСТАВКА», код за СДРПОУ 34500531, з питань достовірності формування та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками: ТОВ «Тріумф Сіті» за лютий 2017 року, ТОВ «Смайл Системе» за березень 2017 року, ТОВ «Еванстон» за травень-липень 2017 року.

20.12.2017 року ГУ ДФС у Донецькій області винесено податкове повідомлення-рішення за № 0006161414, яким ТОВ «ДОНУГЛЕПОСТАВКА» збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ в сумі 6113364 грн. (за податковим зобов`язанням 4075576 грн., за штрафними санкціями 2037788 грн.).

Натомість, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 3 липня 2018 року по справі № 805/2263/18-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2017 року №0006161414, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 6113364,00 грн., з яких за основним платежем - 4075576,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2037788 грн. Рішення набрало законної сили 25.09.2018.

Оскільки рішення суду є таким що набрало законної сили та відповідно до вимог ч.1 ст.370 КАС України, воно є обов`язковим для всіх юридичних і фізичних осіб України, тому відсутні підстави для донарахування податку на прибуток за взаємовідносинами із ТОВ «ТРІУМФ СІТІ», ТОВ «СМАЙЛ СИСТЕМС», ТОВ «ЕВАНСТОН».

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Що стосується доводів відповідача про те, що позивачем безпідставно сформовані витрати по операціям із ТОВ «ОЛІМПІАКОС», ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ», відповідач в своїх висновках посилається на отримання податкової інформації від ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Суд зазначає, що ці податкові інформації не спростовують документальних доказів наданих позивачем під час перевірки в підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту за спірними операціями.

Доводи про «обрив ланцюга постачання» не є достатніми для не підтвердження витрат та податкового кредиту.

Зауваження відповідача щодо тексту договорів та порядку та умов виконання цих договорів з контрагентами знаходяться поза межами повноважень цього контролюючого органу. А відсутність документів, що підтверджують якість продукції не може свідчити про неправомірність господарських операцій та безпідставність формування витрат за цими операціями.

Позивачем в цієї частині оскаржуються два податкових повідомлення - рішення - це від 25.01.2019 року № 0000521414 відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 5 975 360 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 4780288 грн., за штрафними санкціями 1195072 грн.) та від 15.05.2019 року № 0003811414 згідно з яким ТОВ «ДОНУГЛЕПОСТАВКА» донараховано податок на прибуток в сумі 1390338,00 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1112270 грн. і штрафними санкціями в сумі 278068 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом акт від 27.12.2018 року № 1527/05-99-99-14-14/34500531 був оскаржений позивачем до ГУ ДФС у Донецькій області запереченнями № 3 від 08.01.2019 року (т.1а.с.167-170).

Незважаючи на цю обставину ГУ ДФС України в Донецькій області листом про розгляд заперечення № 5437/10/05-99-14-14 від 22.01.2019 року залишило акт в сили, а заперечення без задоволення (т.1а.с.171-182).

Позивач вимушений був звернуться до ДФС України зі скаргою на прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення (т.1а.с.193-197).

Рішенням ДФС України від 10.04.2019 року № 16740/6/99-99-11-04-01-25 було частково скасовано податкове повідомлення - рішення від 25.01.2019 року № 0000521414. Але в цьому рішенні податкового органу не вказано в який частині. Натомість контролюючим органом було прийнято інше податкове повідомлення - рішення від 15.05.2019 року № 0003811414 згідно з яким ТОВ «ДОНУГЛЕПОСТАВКА» донараховано податок на прибуток в сумі 1390338,00 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1112270 грн. і штрафними санкціями в сумі 278068 грн.).

Разом з тим, відповідач посилаючись на п.п.60.1.3 ст.60 ПКУ вказує, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. Згідно п.60.4 ст.60 ПКУ у випадках визначених п.п.60.1.3 ст.60 податкове повідомлення - рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, які містять зменшену суму грошового зобов`язання.

За результатами розгляду скарги ДФС України «Про результати розгляду скарги» від 10.04.2019 № 16740/6/99-99-11-04-01-25 частково скасовано ППР № 0000521414 від 25.01.2019, яке вважається відкликаним. Залишено грошове зобов`язання на загальну суму 1390338 грн., в т.ч. основний платіж 1112270 грн., фін. санкція 278068 грн. Прийнято та отримано платником ППР від 15.05.19 №0003811414.

Суд вважає за необхідне, щоб уникнути подальшої плутанини з боку контролюючого органу в тій частини які суми недорахованого податку вийшли в те чи друге повідомлення - рішення, а яки не вийшли, скасувати обидва податкових повідомлення - рішення № 0000521414 від 25.01.2019 року відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 5 975 360 грн. та податкове повідомлення - рішення від 15.05.2019 року № 0003811414 згідно з яким ТОВ «ДОНУГЛЕПОСТАВКА» донараховано податок на прибуток в сумі 1390338,00 грн.

Щодо позовної вимоги про скасування встановленого контролюючим органом завищення податкового кредиту з ПДВ в сумі 1235855,70 грн. (донарахування за податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 25.01.2019 № 0000531414) встановлено за рахунок безпідставного формування податкового кредиту по контрагентам ТОВ «ОЛІМПІАКОС» (лютий 2016 року в сумі 703786,90 грн.) та ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ» (серпень 2016 року в сумі 532086,80 грн.), по ланцюгу постачання яких не підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

Суд зазначає, що операції в бухгалтерському обліку за взаємовідносинами із ТОВ «ОЛІМПІАКОС» (лютий 2016 року в сумі 703786,90 грн.) та ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ» (серпень 2016 року в сумі 532086,80 грн.) за спірний період проведені належним чином та доведені під час проведення перевірки. Копії платіжних доручень, договори, акти приймання-передачі, рахунки на оплату, первинні облікові документи з бухгалтерського обліку фінансово- господарських операцій також були надані. Перевезення ТМЦ здійснювалось за рахунок Постачальників (Орендодавців).

Судом встановлені такі первинні документи, що підтверджують оприбуткування отриманого від ТОВ «ОЛІМПІАКОС» та ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ» обладнання та подальше його використання у господарській діяльності.

Договір оренди обладнання № 0102 від 01.02.2016 року, укладений між ТОВ «ОЛІМПІАКОС» та ТОВ «ДОНУГЛЕПОСТАВКА» (т1.а.с.214-216).

Акти здачі - приймання обладнання від 01.02.2016 року з переліком обладнання від 01.02.2016 року з переліком інструментів і приладів від 01.02.2016 року з переліком обладнання від 01.02.2016 року з акти здачі - приймання обладнання від 01.02.2016 року, акти здачі - приймання робіт № 111, № 112, № 165, та платіжними дорученнями та рахунками - фактурами (т.1 а.с.214-228).

Договір поставки № 0108 від 01.08.2016 року укладений між ТОВ «ДОНУГЛЕПОСТАВКА» та ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ» (т1.а.с.229-230).

Специфікація № 1 від 01.08.2016 року к Договору № 0108 від 01.08.2016 року с посиланням на найменування товару, його кількості та вартості (т.1 а.с.231-233).

Видаткова накладна № 89 від 31.08.2016 року на загальну суму 16380,0 грн. в т.ч. ПДВ на суму 2730,00 грн. (т.1 а.с.234).

Видаткова накладна № 88 від 31.08.2016 року на загальну суму 273605,68 грн. в т.ч. ПДВ на суму 45600,95 грн. (т.1 а.с.236).

Видаткова накладна № 87 від 30.08.2016 року на загальну суму 320965,09 грн. в т.ч. ПДВ на суму 53494,18 грн. (т.1 а.с.238).

Рахунок - фактура № 87 від 30.08.2016 року на загальну суму 320965,09 грн. в т.ч. ПДВ на суму 53494,18 грн. (т.1 а.с.239).

Видаткова накладна № 86 від 30.08.2016 року на загальну суму 724770,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 120795,00 грн. (т.1 а.с.240).

Рахунок - фактура № 86 від 30.08.2016 року на загальну суму 724770,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 120795,00 грн. (т.1 а.с.241).

Видаткова накладна № 85 від 29.08.2016 року на загальну суму 496730,34 грн. в т.ч. ПДВ на суму 82788,39 грн. (т.1 а.с.242).

Рахунок - фактура № 85 від 29.08.2016 року на загальну суму 496730,34 грн. в т.ч. ПДВ на суму 82788,39 грн. (т.1 а.с.243).

Видаткова накладна № 84 від 29.08.2016 року на загальну суму 1360069,75 грн. в т.ч. ПДВ на суму 226678,29 грн. (т.1 а.с.244).

Рахунок - фактура № 84 від 29.08.2016 року на загальну суму 1360069,75 грн. в т.ч. ПДВ на суму 226678,29 грн. (т.1 а.с.245).

Платіжне доручення № 748 від 16.12.2016 року на суму 472622,86 грн. як платіж по Договору № 0108 від 01.08.2016 року від ТОВ "ДОНУГЛЕПОСТАВКА" до ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ» (т1 а.с.246).

Платіжне доручення № 604 від 03.10.2016 року на суму 1757653,00 грн. як платіж по Договору № 0108 від 01.08.2016 року від ТОВ "ДОНУГЛЕПОСТАВКА" до ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ» (т1 а.с.247).

Отримане обладнання було використано для проведення прохідницьких робіт на ДП «ВК «КРАСНОЛИМАНСЬКА», що підтверджується Договором підряду № 21/12-1 від 12.12.2016 року укладеному між ТОВ "ДОНУГЛЕПОСТАВКА" та ДП «Вугільна компанія «Краснолманська» та податковими розрахунками за період дії Договору підряду (т.2 а.с.21-61).

Суд зазначає, що перевірка на ТОВ «ОЛІМПІАКОС» та ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ» не була проведена, документальних доказів «нереальності» операції не зазначено, тому висновки перевіряючих є лише припущеннями.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Платники податку на додану вартість, об`єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ПКУ визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) фактично використовуються в операціях, які не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до розділу V Податкового кодексу України, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

З аналізу положень розділу V (податок на додану вартість) Податкового кодексу України, якими визначені правила формування податкового кредиту у спірний період часу, вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Отже, суд зазначає, що перевірка була проведена упереджено, без взяття до уваги наданих під час перевірки документів та доказів, при складанні акту перевіряючим допущено неповне з`ясування обставин взаємовідносин ТОВ «ДОНУГЛЕПОСТАВКА» з ТОВ «ОЛІМПІАКОС», ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ», не перевірено фактичне виконання укладених договорів, які носять реальний характер, що повністю підтверджено наданими первинними документами, які повністю відповідають вимогам законодавства.

Згідно підпункту 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3), в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст. 201 цього Кодексу).

Виходячи із положень вищевказаної норми закону, лише відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість і тільки у разі не підтвердження на момент перевірки податкового кредиту податковими накладними платник податку може бути притягнутий до відповідальності.

Згідно п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Суд враховує, що наявність податкових накладних є обов`язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Від встановлення цієї обставини залежить оцінка податкових накладних як правової підстави для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Однак, як вбачається з матеріалів справи і пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, висновки відповідача, що зазначені вище господарські операції є нікчемними і не мали реального товарного характеру, є лише припущеннями, на яких вони не можуть ґрунтуватись. Здійснення даного виду господарської діяльності відповідає меті та предмету діяльності позивача як юридичної особи.

Всі товари, отримані позивачем від зазначених вище контрагентів у спірний період часу по вказаним вище договорам, були використані позивачем в ході здійснення господарської діяльності, а саме при виконанні робіт з ремонту шахтного обладнання та проведення прохідницьких робіт на ДП "ВК "Краснолиманська", що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Всі витрати, понесені ним, підтверджено первинними документами (рахунками фактурами, актами приймання-передачі виконаних робіт, видатковими і податковими накладними, договорами тощо), які були предметом дослідження відповідача в ході проведення перевірки, про що зазначено в Акті перевірки. Відповідачем не заперечується обставина проведення оплати за договорами, відображення правочину у відповідних документах бухгалтерського обліку і податкової звітності.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника відповідача і вбачається з матеріалів справи, висновки, що товари, реалізовані в ході виконання договорів постачання, мають невідоме джерело походження зроблені відповідачем на підставі податкової інформації.

Однак, суд зазначає, що вказана податкова інформація містить лише дані про результати господарської діяльності кожного контрагента позивача окремо за періоди, в яких виникли спірні правовідносини. Контролюючим органом не перевірялась і не оцінювалась діяльність на підставі дослідження первинних бухгалтерських документів та фінансової звітності в періоди, що перевірялись і які передували укладенню спірних правочинів, у зв`язку з чим суд вважає, що висновки відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів з вищезазначеними контрагентами, щодо яких виник спір, є безпідставними і зроблені в результаті припущень, що виключає можливість покладення їх в основу спірного рішення.

Таким чином, наявними в матеріалах справи документами підтверджено надання позивачем до контролюючого органу податкової звітності з податку на додану вартість та відповідність даних, що містяться в наданій податковій звітності, даним первинного бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов`язані з рухом активів, виконанням зобов`язань. Останні відповідають змісту, відображеному в укладених позивачем договорах, та підтверджують обґрунтованість формування податкового кредиту за досліджуваними господарськими операціями.

Крім того, реальність господарських операцій, визначених у наведених вище договорах, підтверджується подальшим використанням придбаних товарів у господарській діяльності позивача на основі даних бухгалтерського обліку та відповідними документами про виконання робіт.

Судом встановлено, що контрагенти позивача - ТОВ «ОЛІМПІАКОС» та ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ» на момент вчинення спірних фінансово-господарських операцій були юридичними особами, зареєстрованими у встановленому законом порядку, знаходились на податковому обліку в органах фіскальної служби та були платниками податку на додану вартість.

Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі "Булвес проти Болгарії" зазначив, що якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов`язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов`язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов`язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів, крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надано.

Водночас позивачем з посиланням на належні докази, що долучені до матеріалів справи, доведено обставину реального здійснення господарських операцій.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми, суд вважає, що підставою для включення сум за господарськими операціями до складу податкового кредиту є належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, які засвідчують зміст господарської операції, за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Таким чином, надання контролюючому органу належним чином оформлених первинних документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям з

ТОВ «ОЛІМПІАКОС», ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ» за період, що перевірявся, сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України, а саме, позивачем в підтвердження позовних вимог надана вся первинна документація, в тому числі податкові та видаткові накладні, копії яких досліджені в судовому засіданні, а також документи, які підтверджують факт оплати за здійснені господарські операції.

Отже, фактичні обставини об`єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «ОЛІМПІАКОС», ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ» і, відповідно, правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат на підставі первинних бухгалтерських документів.

Суд приходить до висновку, що первинні документи, які наявні в матеріалах справи, є належними доказами в розумінні частини 2 ст. 74 КАС України при підтвердженні обставини реальності правочинів, укладених з ТОВ «ОЛІМПІАКОС», ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ» та правильності їх відображення в податковому обліку позивача.

З огляду на викладене, судом встановлено, що правочини з ТОВ «ОЛІМПІАКОС», ТОВ «МІНЕРАЛТЕХ» спричинили зміну майнового стану позивача, тобто є реальними, спірні суми податкового кредиту сформовані на підставі достовірних первинних документів, які підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача.

Таким чином, відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов`язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства і не були спрямовані на досягнення господарської мети.

Суд вважає за необхідне, скасувати податкове повідомлення-рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 25.01.2019 року № 0000531414 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 853 784 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1235856 грн., за штрафними санкціями 617928 грн.).

Що стосується позовних вимог про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.01.2019 року № 0001671303 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2 037 638,84 грн. (в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 1 174750,39 грн., за штрафними санкціями 821879,7 грн.) та від 25.01.2019 року № 00001681303 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору в сумі 88952,04 грн. (в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 49321,59 грн., за штрафними санкціями 37855,67 грн.), суд зазначає наступне.

В своєї позовній заяві позивач вказує, що суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору сплачуються ним під час виплати заробітної слати працівникам.

Аналогічну позицію представник позивача зайняв і в судовому засіданні підтвердивши, що суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору сплачуються ним несвоєчасно, тобто під час сплати заробітної плати.

Додав, що не своєчасна сплата податку на доходи фізичних осіб та військового збору пов`язана з неналежним виконанням контрагентами своїх договірних зобов`язань, що підтверджується наданими ним в судове засідання рішення Господарського суду Донецькій області від 01.03.2018 року по справі № 905/2450/17 про стягнення з ДП «ВК Краснолиманська» на його користь певних сум, постанову Донецького апеляційного Господарського суду від 04.06,2018 року по цієї ж справі та постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2018 року ВП №56800141.

Відповідач підтримав цю позицію.

Окрім цього несвоєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору підтверджується платіжними дорученнями по сплаті податку на доходи фізичних осіб (т.2 а.с.62-140) та військового збору (т.2 а.с.141-214).

Оскільки Податковий кодекс не містить таких підстав для звільнення від сплати недоїмки та нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату цього податку та збору, тому в позовних вимогах про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.01.2019 року № 0001671303 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2 037 638,84 грн. (в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 1 174750,39 грн., за штрафними санкціями 821879,7 грн.) та від 25.01.2019 року № 00001681303 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору в сумі 88952,04 грн. (в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 49321,59 грн., за штрафними санкціями 37855,67 грн.), слід відмовити.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення від 25.01.2019 року № 0000521414 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 5 975 360 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 4780288 грн., за штрафними санкціями 1195072 грн.), від 25.01.2019 року № 0000531414 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 853 784 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1235856 грн., за штрафними санкціями 617928 грн.) від 15.05.2019 року № 0003811414 згідно з яким позивачу донараховано податок на прибуток в сумі 1390338,00 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1112270 грн. і штрафними санкціями в сумі 278068 грн.), визнаються судом неправомірними та підлягають скасуванню.

Що стосується решти позовних вимог, а саме визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.01.2019 року № 0001671303 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2 037 638,84 грн. (в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 1 174750,39 грн., за штрафними санкціями 821879,7 грн.) та від 25.01.2019 року № 00001681303 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору в сумі 88952,04 грн. (в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 49321,59 грн., за штрафними санкціями 37855,67 грн.), то в цих позовних вимогах слід відмовити.

За приписами ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи що позивач сплатив судовий збір згідно з платіжним дорученням № 186 від 23.04.2019 року в сумі 19210,00 грн., а всього ім. оскаржуються п`ять податкових повідомлень - рішень, тобто п`ять позовних вимог. Оскільки суд прийняв рішення скасувати три податкових повідомлення - рішення, а по скасуванню двох відмовив, сума судового збору яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнованій відповідача становить 11526,00 грн. (19210,00 : 5 х 3=11526).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6-8, 10, 19, 72, 90, 139, 191, 241-246, 255, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Донуглепоставка" (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Поштова, буд. 20; ЄДРПОУ 34500531) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114; ЄДРПОУ 39406028) про визнання неправомірним та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114; ЄДРПОУ 39406028) від 25.01.2019 року № 0000521414 яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Донуглепоставка" (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Поштова, буд. 20; ЄДРПОУ 34500531) збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 5 975 360 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 4780288 грн., за штрафними санкціями 1195072 грн.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114; ЄДРПОУ 39406028) від 15.05.2019 року № 0003811414 згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Донуглепоставка" (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Поштова, буд. 20; ЄДРПОУ 34500531) донараховано податок на прибуток в сумі 1390338,00 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1112270 грн. і штрафними санкціями в сумі 278068 грн.)

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114; ЄДРПОУ 39406028) від 25.01.2019 року № 0000531414 згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Донуглепоставка" (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Поштова, буд. 20; ЄДРПОУ 34500531) збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 853 784 грн. (в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1235856 грн., за штрафними санкціями 617928 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114; ЄДРПОУ 39406028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донуглепоставка" (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Поштова, буд. 20; ЄДРПОУ 34500531) здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 11526,00 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість) гривень.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 липня 2019 року.

Повний текст судового рішення підписаний 26 липня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Хохленков