№ 83173640, 22.01.2013, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 0527/8769/2012

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2013 Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Малінов О. С. ,

при секретарі Петруня І.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення недоториманої допомоги на оздоровлення.

В позовній заяві позивач посилається на те, що вона приймала участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, є інвалідом 3 групи. Згідно до ч.4 ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення. Розмір щорічної допомоги визначається у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат на момент виплат. За 2012 рік вона отримала цю допомогу в значно меншому розмірі, ніж це передбачено Законом. Просить суд визнати дії відповідача щодо виплати їй допомоги в меншому розмірі, ніж це встановлено законодавством, неправомірними, та зобов*язати відповідача зробити перерахунок та виплатити на її користь недоплачену щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2012 рік.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача Абасова Є.В. в судове засідання не з`явилася, надала суду заперечення проти позову, в яких зазначено, що ОСОБА_1 29.05.2012 року була виплачена та отримана в повному обсязі разова грошова допомога за 2012 рік в сумі 90,00 грн. згідно Постанови КМУ від 12.07.2005 № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до ст.117 Конституції України КМУ в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими для виконання. Вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, просить розглянути справу без її участі, залишити позовні вимоги без задоволення.

Суд, дослідивши вимоги та обґрунтування позову, надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, категорія 1, інвалід 3 групи, перебуває на обліку в Костянтинівському УПтаСЗН, в зв`язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Маючи вказаний статус, позивач, згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`від 28.01.1991 року з наступними змінами та доповненнями, в редакції, що є чинною в 2012 році, має право на отримання виплати на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Згідно статті 48 вказаного Закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

За 2012 рік відповідачем нарахована та 29.05.2012 року виплачена позивачу щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 90 гривень.

Ці обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами у відповідності до приписів ч. 4 ст. 9 КАС України, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України № 796-ХІІ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закон України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2011 рік, а не постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року.

Верховною Радою України прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", який набрав чинності 1 січня 2012 року.

Постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою керувався відповідач при нарахуванні щорічної допомоги на оздоровлення, є підзаконним нормативно-правовим актом та істотно звужує права позивача відповідно до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Таке нарахування суперечить положенням ч.4 ст. 9 КАС України, де у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Посилання представника відповідача на ч.3 прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011р., згідно якої установлено, що у 2012 році норми і положення ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України, суперечить положенням Конституції України. Так, Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя.

Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Окрім того, ст. 22 Конституції України визначає, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. А згідно ст.8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

На підставі наведеного оцінка правовідносин щодо виплати одноразової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється на підставі пункту 1 частини 1 статті 92 Конституції України та статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В зв`язку з тим, що з 22.05.2008 року дія норми статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якою особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідам 3 групи повинна була призначатися та виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, - є дійсною по теперішній час, тому дії відповідача, які виразилися в нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- є неправомірними.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві допомоги на оздоровлення за 2012 рік, виходячи з розміру чотирьох мінімальних заробітних плат, встановлених на час виплати допомоги відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 71, 100,159-163 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Визнати неправомірним дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, які виразилися в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2012 рік, як постраждалій в наслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 3 групи, відповідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, з урахуванням нарахованих та виплачених сум.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суду Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Суддя: