Постановление суда № 83078876, 16.07.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/13674/19

2/640/2492/19

У х в а л а

(про залишення позовної заяви без руху)

"16" липня 2019 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (місцеперебування: АДРЕСА_1 ) до Харківської міської ради (місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, 7), третя особа – Восьма державна нотаріальна контора (місцезнаходження: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 26) про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування на Ѕ частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що залишилась після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Позивач в своєму позові зазначає, що визначити ціну позову станом на сьогоднішній день не можливо, оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи на квартиру, а доступ до квартири є неможливим. У зв`язку з чим, позивачем до позовної заяви додано клопотання, в якому він просить звільнити його від сплати судового збору, так як позивач є пенсіонером, та доходів, крім пенсії позивач не має, а тому просить врахувати його скрутне матеріальне становище.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

У частині першій статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року визначено в розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору, що підлягає сплаті, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з вимогами ч.3 ст.136 ЦПК України суд враховуючи майновий стан сторони може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Підстави для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначені у ст.8 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання згідно зі ст.12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Основною умовою для відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору є майновий стан особи, що звертається до суду. Особа має довести той факт, що її майновий стан дійсно є таким, що змушує особу звернутись до суду з проханням про відстрочку, розстрочку або звільнення від сплати судового збору.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин неможливості сплатити судовий збір та щодо скрутного майнового стану на момент подання позову, підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні, оскільки позивач отримує пенсію, та має нерухоме майно у своїй власності, а тому в задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну не можливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про визнання права власності на нерухоме майно, що є вимогою майнового характеру, ціна позову має визначатись Ѕ частиною вартості спірного майна.

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом вимог ЦПК такий обов`язок покладається на позивача.

Отже, позивачу слід визначити дійсну вартість спірного майна (наприклад, здійснивши відповідну експертну оцінку вартості майна станом на час розгляду справи) та, в залежності від її розміру, вказати дійсну, реальну ціну позову.

Після цього, з урахуванням ціни позову, необхідно буде сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судових збір» на наступні реквізити: Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: Отримувач коштів - УК у Київському районі м. Харкова, Київський/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37999675, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО) -899998, Рахунок отримувача 31219206020004, Код класифікації доходів бюджету -22030101; Найменування коду класифікації доходів бюджету – Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) Призначення платежу ;101;_____, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи;Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати оригінал квитанції.

При таких обставинах, відповідно до вимог ст.185 ЦПК України, позов підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, -

постановив :

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 (місцеперебування: АДРЕСА_1 ) до Харківської міської ради (місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, 7), третя особа – Восьма державна нотаріальна контора (місцезнаходження: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 26) про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю десять днів зі дня отримання копії ухвали.

Роз"яснити позивачеві, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://court.gov.ua/fair/sud2018.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Г.А. ЗУБ