Постановление суда № 81473073, 26.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 квітня 2019 року Справа 826/17465/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Едуард Олегович, перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат” до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2018 року до Товариство з обмеженою відповідальністю “Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат” звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 773-п від 31.08.2018 р. про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ “Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат”.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2018 року адміністративну справу № 826/17465/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат” до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу передано на розгляд Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Вказана справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду24.04.2019 року.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.

Так, згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762,00 гривень (стаття 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік”).

Судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять немайновий характер.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивач, звертаючись до суду з немайновими вимогами повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі 1762 грн..

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем в порушення частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви, яка містить вимоги немайнового характеру, на суму 1762,00 грн., до матеріалів адміністративного позову не надано. Натомість матеріали справи містять платіжне доручення № 31943 від 05.10.2018 року про сплату судового збору у розмірі 1762 грн, сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Печерському районі м.Києва, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 38004897, розрахунковий рахунок 34310206084021, МФО 899998.

Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору із заявлених ним немайнових вимог у розмірі 1762,00 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету – 22030101.

Також статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частинами 3-6 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що повноваження представника юридичної особи, в тому числі суб'єкта владних повноважень, можуть підтверджуватись, зокрема, довіреністю, яка видана від її імені та підписана особою, уповноваженою на це законом або установчими документами або її копією, засвідченою у встановленому законом порядку.

Також відповідно до частин 1 та 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року №1401-VIII, яким Конституцію України доповнено статтею 131-2, в силу положень якої представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення здійснюється виключно адвокатами.

Наведене кореспондується з положеннями статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині 1 якої закріплено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом абзацу 1 підпункту 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до статті 131-2 цієї Конституції виключно адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.

Застереження щодо виключення з цього правила міститься лише в абзаці 3 названого підпункту, яким передбачено, що представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Згідно із частинами 1 та 3 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи, яка від її імені видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до частини 4 цієї ж статті повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону № 5076.

Отже, починаючи з 1 січня 2019 року представництво у судах першої інстанції, у провадженнях, розпочатих після 30 вересня 2016 року, має здійснюватися адвокатами.

Позовна заява (уточнена від 08.11.2018 р. № 01-15/631-2) від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат” підписана ОСОБА_1, як представником, й на підтвердження таких повноважень додано: копію довіреності від 02.01.2018 року, складену від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат” ОСОБА_2, строком дії до 31.12.2018 року, без зазначення відомостей про те, що представник ОСОБА_1 є адвокатом і без подання відповідних доказів стосовно цього, що не узгоджується з наведеними вище положеннями законодавства

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підписано особою-представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва позивача, а отже, яка не мала права його підписувати.

Окрім того, суд зауважує, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п’ятої цієї статті стосовно представника (частина 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат” до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету – 22030101; дані щодо особи-представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат” з наданням підтверджень повноважень такої особи на здійснення представництва позивача; уточненого позову із зазначенням відомостей визначених у пункті 2 частини п’ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно представника.

Роз’яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_3