Постановление суда № 81235619, 18.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

18 квітня 2019 р.Справа №237зп-19/160

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до голови Дніпропетровської обласної ради, третя особа - комунальне підприємство «Марганецьке управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради», -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту №31 рішення Дніпропетровської обласної ради VII скликання № 461-16/VII від 22.02.2019 року "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" яким є "Передати майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, юридичну особу - комунальне підприємство "Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Дніпропетровської обласної ради", розташовану за адресою: м. Марганець, вул. Дніпровська ,буд. 2а, та закріплене за нею на праві господарського відання майно до комунального власності територіальної громади міста Марганця згідно з чинним законодавством України» до вирішення адміністративної справи по суті та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.

Заявник обґрунтовує свою заяву тим, що 22.02.2019 року на пленарному засіданні сесії Дніпропетровської обласної ради було прийняте рішення № 461-16/VII від 22.02.2019 року пунктом №31 рішення "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" якого є "Передати майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, юридичну особу - комунальне підприємство "Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Дніпропетровської обласної ради", розташовану за адресою: м. Марганець, вул. Дніпровська, буд. 2а, та закріплене за нею на праві господарського відання майно до комунального власності територіальної громади міста Марганця згідно з чинним законодавством України". В свою ж чергу, мешканці Томаківського району, Профспілка Комунального підприємства «Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради» виконали вимогу закону України, та на підставі ст. 60 та абз. 3 ч. 10 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування» висловили свою позицію та звернулися до депутатів Дніпропетровської обласної ради VII скликання та Голови Дніпропетровської обласної ради з вимогою щодо не підтримання проекту рішення про передачу «Марганецьке ВУВКГ»ДОР» з комунальної власності Дніпропетровської обласної ради до комунальної власності територіальної громади міста Марганця, з підстав, що на даний час вказане рішення не відповідає інтересам мешканців Томаківського району та територіальної громади селиш та сіл району. Отже, вказане свідчить про те, що рішення Дніпропетровської області є незаконним та прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, що в свою чергу порушило права та інтереси людей та громад міст Дніпра, Марганця та Томаківського району, а саме прийняте з порушенням ст. 60 та абз. 3 ч. 10 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ст. 15 розділу III Регламенту Дніпропетровської обласної ради VII скликання. Таким чином, наведене дає підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів заявника, оскільки фактична реалізація п. 31 рішення "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" № 461-16/VII Дніпропетровської обласної ради VII скликання від 22.02.2019р. під час розгляду адміністративної справи призведе до незаконного відчуження майна, що на праві комунальної власності належить сільським, селищним, міським територіальним громадам та у випадку задоволення позовних вимог та скасування вищезгаданого рішення, повернення майна комунального підприємства "Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Дніпропетровської обласної ради" буде значно ускладненим.

Статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.

Частиною першою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно частини 4 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно частини 10 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

У відповідності до підпункту 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921,00 грн.

Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору із заявленої ним немайнової вимоги, у розмірі 576,30 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Проте, як вбачається з матеріалів позову, позивачем не надано документу, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Заява про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору позивачем до позову не додана.

Відповідно до частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 152-154, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя С. В. Прудник