Решение № 81143941, 19.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року Справа № 160/369/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2019р. ОСОБА_2 звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати позивачеві пенсії з 01.01.2016р. як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015р. №900-VIIІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області про грошове забезпечення від 22.11.2018р. №83/36189 (№354) для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, виходячи з грошового забезпечення у розмірі 40029,12 грн.;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві з 01.01.2016р. як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015р. №900-VIIІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області про грошове забезпечення від 22.11.2018р. №83/36189 (№354) для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, виходячи з грошового забезпечення у розмірі 40029,12 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 07.11.2015р. він є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262) у розмірі 70% грошового забезпечення. У зв'язку із набранням чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900-VIII (далі - Закон № 900-VIII), яким ст. 63 Закону №2262 доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських» та постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2018р. у справі №0440/6420/18 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та, зокрема, зобов'язано Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Дніпропетровській області направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку відносно ОСОБА_2 про розмір грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 з зазначенням таких складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад - 3600 грн.; оклад за званням полковник міліції - 2400 грн.; надбавка за стаж служби - 3000 грн.; 15% надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 540грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань 100% - 9000грн.; надбавка за оперативно - розшукову діяльність 50% - 1800 грн.; премії у розмірі 96,8% - 19689,12 грн. На виконання вказаного судового рішення Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Дніпропетровській області було складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку №83/36189 від 22.11.2018р. про розмір грошового забезпечення позивача. 06.12.2018р. позивач звернувся до пенсійного органу із заявою щодо стану проведення перерахунку його пенсії з 01.01.2016р. відповідно до вказаної довідки. Листом №К-18980-18 від 17.12.2018р. пенсійний орган повідомив позивача, що, оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2018р. не було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести відповідний перерахунок пенсії позивача на підставі вказаної довідки, то і підстави для його проведення у пенсійного органу відсутні. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що безпосередньо впливає на його права та інтереси щодо одержання пенсії у відповідному розмірі, оскільки право позивача на перерахунок пенсії з урахуванням певних складових грошового забезпечення вказаних у довідці №83/36189 від 22.11.2018р., яка видана на виконання судового рішення, встановлено судовим рішенням та, як вважає позивач, не потребує доказуванню при розгляді даної справи відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на рішення Європейського Суду з прав людини та рішення Верховного Суду від 15.02.2018р. у зразковій справі №Пз/9901/8/18.

Ухвалою суду від 21.01.2019р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано відповідача надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.2).

05.02.2019р., на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, відповідач подав до канцелярії суду письмовий відзив на позов, у якому просив відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що повноваження з видачі довідок та визначення складових грошового забезпечення покладено на уповноважений орган того Міністерства або відомства, звідки військовослужбовця або особу рядового чи начальницького складу було звільнено зі служби згідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1522 від 01.01.2007р., а тому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не наділено повноваженнями визначати розмір грошового забезпечення та змінювати його, про що свідчить і правова позиція Верховного Суду України у його постанові від 25.11.2014р. у справі №21-322а14. Відповідач зазначає, що питання щодо встановлення механізму проведення перерахунку та виплати пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ було врегульовано внаслідок прийняття постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р., при цьому, даною постановою чітко визначені розміри та складові грошового забезпечення, з якого необхідно визначити розмір перерахованої пенсії. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на рішення Європейського Суду з прав людини та рішення Верховного Суду від 12.03.2018р. у справі №ПЗ/9901/1/18; 802/2196/17-а (а.с.45-46).

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.2 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 19.02.2019р. у межах строку, встановленого ч.2 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у справі.

ОСОБА_2 отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992р., що підтверджується копією пенсійного посвідчення, наявною в матеріалах справи (а.с.20).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2018р. у справі №0440/6420/18 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та, зокрема, зобов'язано Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Дніпропетровській області направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку відносно ОСОБА_2 про розмір грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 з зазначенням таких складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад - 3600 грн.; оклад за званням полковник міліції - 2400 грн.; надбавка за стаж служби - 3000 грн.; 15% надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 540грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань 100% - 9000грн.; надбавка за оперативно - розшукову діяльність 50% - 1800 грн.; премії у розмірі 96,8% - 19689,12 грн., що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.22-24).

Вказане рішення суду набрало законної сили 31.10.2018р. (а.с.22-24).

22.11.2018р., на виконання вимог наведеного судового рішення, Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Дніпропетровській області була складена довідка №83/36189 про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яка надіслана на адресу Головного управління Пенсійного фонду України супровідним листом №19340/Лк від 22.11.2018р. (а.с.25-26).

Відповідно до вказаної довідки, грошове забезпечення позивача складається із таких складових, а саме: посадовий оклад - 3600 грн.; оклад за званням полковник міліції - 2400 грн.; надбавка за стаж служби (50%) - 3000 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 540грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань (100%) - 9000грн.; надбавка за оперативно-розшукову діяльність (50%) - 1800 грн.; премія (96,8%) - 19689,12 грн., всього - 40029,12 грн. (а.с.26).

06.12.2018р. позивач звернувся до пенсійного органу із заявою щодо надання інформації стосовно стану проведення перерахунку його пенсії з 01.01.2016р. відповідно до довідки №83/36189 від 22.11.2018р., що підтверджується змістом її копії (а.с.27).

Листом №К-18980-18 від 17.12.2018р. пенсійний орган повідомив позивача, що, оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2018р. не було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести відповідний перерахунок пенсії позивача на підставі вказаної довідки, то і підстави для його проведення у пенсійного органу відсутні (а.с.28).

Вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача з бездіяльністю відповідача щодо не проведення перерахунку його пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №83/36189 від 22.11.2018р. про розмір його грошового забезпечення позивача з 01.01.2016р. та просить визнати таку бездіяльність протиправною, а також зобов'язати відповідача провести відповідний перерахунок його пенсії з урахуванням складових грошового забезпечення, наведених у цій довідці.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову позивача в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати позивачеві пенсії з 01.01.2016р. як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015р. №900-VIIІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області про грошове забезпечення від 22.11.2018р. №83/36189 (№354) для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських та зобов'язання відповідача провести відповідний перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016р., виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з ч.4 ст.63 Закону №2262 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч.2 ст.51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» (далі - Закон №900).

Цим Законом ст.63 Закону №2262 доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

Статтею 51 Закону №2262 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до абзацу другого розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Згідно із ст. 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Кабінет Міністрів України постановою від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) та постановою від 18.11.2015 року №947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Постанова №988 набрала чинності 02 грудня 2015 року.

Порядок проведення перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі - Порядок №45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262 пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

На підставі зазначеного в п. 1 Порядку №45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

У разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств довідки видаються правонаступниками, а у разі їх відсутності або перейменування (відсутності) посад у порядку, встановленому Мінсоцполітики.

Відповідно до п. 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч.2, ч.3 ст.51 Закону №2262. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Крім того, Конституційний Суд України розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист певних категорій громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управлінні державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).

У рішенні від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що відповідно до Закону №900, ст.63 Закону №2262 зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для проведення перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови №988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог вищенаведених норм права відповідачем не було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016, не зважаючи на те, що останній перебуває на обліку у відповідача та є пенсіонером органів внутрішніх справ, від Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області була отримана довідка №83/36189 від 22.11.2018р., а отже, позивач має право на перерахунок призначеної йому відповідно до Закону №2262 пенсії за вислугу років.

При цьому, відповідач безпідставно посилається на відсутність у судовому рішенні від 16.10.2018р., на виконання якого була складена та направлена зазначена довідка, зобов'язання пенсійного органу провести такий перерахунок пенсії позивачеві, як на підставу для невиконання покладених на нього функцій, оскільки зазначені ним обставини не звільняють його від обов'язку здійснити перерахунок пенсії після отримання відповідної довідки у порядку визначеному ст.63 Закону №2262.

Факт направлення відповідачеві довідки №83/36189 від 22.11.2018р. підтверджується і копією супровідного листа Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №19340/Лк від 22.11.2018р. та не заперечується відповідачем (а.с.25,28).

Крім того, вищенаведена довідка складена та направлена до відповідача на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2018р. у справі №0440/6420/18, яке набрало законної сили.

Згідно ст.129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Також і за приписами ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Тобто, висновки, викладені у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2018р. у справі №0440/6420/18 є обов'язковими для виконання у тому числі і відповідачем та не можуть бути предметом спору у інших справах де беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини згідно ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії встановлено чинним законодавством України, дотримано всі вимоги, передбачені Порядком №45 для проведення перерахунку пенсії, а отже, позивач має законні підстави щодо перерахунку його пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення №83/36189 від 22.11.2018р., виданої на виконання рішення суду, з урахуванням складових грошового забезпечення поліцейських.

При цьому, зазначеної правової позиції дотримується і Верховний Суд у своєму рішенні від 15.02.2018р. у зразковій справі №Пз/9901/8/18.

Дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, що визначені у пункті 55 рішення Верховного Суду №Пз/9901/8/18.

Відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, відповідачем не було надано суду жодних доказів та не наведено жодних підстав, які б свідчили про правомірність бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку та виплати позивачеві пенсії з 01.01.2016р. як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015р. №900-VIIІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області про грошове забезпечення від 22.11.2018р. №83/36189 (№354) для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських з урахуванням наведених вище встановлених судом обставин справи та аналізу наведених норм права.

При цьому, є безпідставними доводи відповідача про відсутність у відповідача обов'язку провести позивачеві перерахунок пенсії з урахуванням довідки №83/36189 від 22.11.2018р., у зв'язку з тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2018р. по справі №0440/6420/18 не зобов'язано управління провести перерахунок пенсії позивачеві з урахуванням вказаної довідки, оскільки дана довідка складена на виконання вищезазначеного судового рішення, яке набрало законної сили, та яке з урахуванням положень ст.129-1 Конституції України та ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковим та підлягає виконанню, в тому числі і відповідачем - суб'єктом владних повноважень.

Окрім того, щодо посилань відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р., слід зазначити наступне.

Предметом розгляду даної справи, фактично, є правовідносини, які виникли з січня 2016 року у зв'язку із внесенням змін зо нормативно-правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, беручи до уваги те, що станом на момент виникнення спірних правовідносин (січень 2016 року) Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" не існувало, вона не може застосовуватись при вирішенні даної справи. Крім того, інші нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, зокрема, Закон №2262 та Порядок №45, при вирішенні справи мають застосовуватись у тій редакції, яка діяла на момент виникнення цих правовідносин (січень 2016 року).

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що доводи відповідача про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з посиланням на здійснення перерахунку та виплату пенсії позивачу відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", є необґрунтованими.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачеві перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2016р. як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015р. №900-VIIІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області про грошове забезпечення від 22.11.2018р. №83/36189 (№354) для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, суд приходить до висновку, що відповідач, не провівши такий перерахунок пенсії позивача з підстав того, що судовим рішенням на виконання якого вказана довідка була складена, не було зобов'язано відповідача провести позивачеві такий перерахунок пенсії, відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач, не провівши перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016р. на підставі довідки №83/36189 (№354) від 22.11.2018р. про розмір його грошового забезпечення позивача, порушив права та інтереси позивача на перерахунок його пенсії, які підлягають судовому захисту шляхом визнання такої бездіяльності протиправною.

Також підлягають і частковому задоволенню похідні позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві, як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015р. №900-VIIІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області про грошове забезпечення від 22.11.2018р. №83/36189 (№354) для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських з 01.01.2016р., з урахуванням того, що судом встановлено протиправність бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивача на підставі вказаної довідки та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст. 5, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005р. (остаточне) у справі «Кечко проти України» зазначив, що якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Також і у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 22.11.2018р. №83/36189 з 01.01.2016р. є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Разом з цим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача провести відповідний перерахунок пенсії позивача виходячи з грошового забезпечення у розмірі 40029,12 грн., з урахуванням того, що, у даному випадку, судом надається оцінка саме бездіяльності відповідача - суб'єкта владних повноважень щодо не проведення відповідного перерахунку пенсії позивача на підставі довідки №83/36189 від 22.11.2018р., а не питання розміру грошового забезпечення з якого необхідно здійснити перерахунок пенсії позивача, а тому належним і достатнім способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням вказаної довідки відповідно до вимог ч.2 ст.2, ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не вбачає підстав для їх розподілу у порядку, встановленому ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували понесення ним будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору за п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення ОСОБА_2 перерахунку та виплати пенсії, як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015р. №900-VIIІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області про грошове забезпечення від 22.11.2018р. №83/36189 (№354) для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських з 01.01.2016р.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015р. №900-VIIІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області про грошове забезпечення від 22.11.2018р. №83/36189 (№354) для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, починаючи з 01.01.2016р.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва