
копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
18 березня 2019 року Справа 160/2310/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
13 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради ОСОБА_2 в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради яка виявилася у порушенні правового режиму розгляду моєї заяви від 04.06.18 р. та не підкоренню принципам ст. 3, 28, 34, 68 Конституції України;
зобов'язати голову виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради протягом 15-ти днів слідкувати процедурі ст. 18, 19 Закону України «Про звернення громадян» при розгляді заяви від 04.06.18 р. і за підсумком розгляду скласти нормативно-правовий акт;
захистити мої права бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 04.06.18 р. та права викривати недоліки в роботі голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради для впливу на поліпшення роботи установи для відстоювання своїх прав і законних інтересів шляхом їх визнання окремим пунктом рішення;
визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради , яка виявилася у не вжитті заходів до усунення причин, що породжують подання заяви (запиту) від 04.06.18 р. з додержанням принципів, правових та організаційних засад державної служби зазначених у Законі України «Про державну службу».
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з’ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем у позові не зазначено адресу електронної пошти позивача (або про її відсутність) в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до частини 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними.
Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1, проте, документів на підтвердження його адміністративної процесуальної дієздатності (копії паспорту), до матеріалів позовної заяви не долучено.
Крім того, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, до позовної заяви долучено заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач посилається на тяжкий матеріальний стан.
Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-УІ “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії ОСОБА_3 практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VІ “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”. Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Подаючи до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку №1447 від 19.02.2019 р. про отримання ним щомісячної компенсаційної виплати по догляду за інвалідом 1 групи ОСОБА_3, за період з січня 2017 по січень 2019 року всього на суму 721,82 грн.
При цьому, надані позивачем відомості про розмір щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи, не можуть бути належним доказом на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи саме за весь попередній календарний рік, оскільки така довідка не є достатнім доказом підтвердження такого майнового стану, за якого неможливо сплатити судовий збір, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо). Доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником не надано.
За викладених обставин, на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову, у зв’язку з чим, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI від 08.07.2011 р. (зі змінами та доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 4 ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” № 2629-VIII від 23.11.2018 р. передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року становить - 1 921 гривні.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється:
якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою -1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 921,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 19 210,00 грн.
якщо подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 9 605,00 грн.
За подання адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється:
якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 921,00 грн.;
якщо подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн.
Державне мито має бути сплачено за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач: УК у Чечелівському р. м. Дніпра/Чечел.р./22030101;
Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: 34316206084014;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Згідно з частиною 1, пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.
В позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (частина 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивач, зокрема, просить захистити його права бути присутнім при розгляді заяви від 04.06.2018 р. та права викривати недоліки в роботі голови... . Однак таке формулювання змісту позовних вимог не передбачено чинним Кодексом адміністративного судочинства України.
Також в порушення зазначених вимог, позовна заява не містить належного викладу обставин та суті спірних правовідносин з посиланням на докази, якими позивач обгрунтовує свої вимоги.
У зв’язку із зазначеним позивачу необхідно викласти позовні вимоги відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1, 2, ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст. ст. 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з моменту отримання даної ухвали. Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно:
- надати копію паспорта громадянина України на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача;
- викласти вимоги щодо предмету спору та навести їх обґрунтування, а також зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, згідно ч.5 ст.160 та згідно ч. 1 ст. 5 КАС України;
- надати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 768,40 грн.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та не оскаржується.
Суддя (підпис) ОСОБА_4З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_4
Судебное решение № 81042801, Дніпропетровський окружний адміністративний суд было принято 18.03.2019. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 160/2310/19. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: