Решение № 81033607, 02.04.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/3429/19

Провадження №2/592/2343/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Чайка Т.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в приміщенні суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач позовні вимоги мотивує тим, що з 17.02.1969 року по 27.06.1973 року та з 11.07.1973 року по 30.07.2010 він перебував у трудових відносинах з ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання". 30.07.2010 року його було звільнено за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію на підставі ст. 38 КЗпП України.

Згідно до акту про нещасний випадок № 174 від 05.07.1982 року позивач під час виконання роботим зачистки зварювального шва з використанням слюсарного зубила отримав травму другого пальця лівої кисті.

Згідно до акту про нещасний випадок № 137 від 31.07.1996 року позивач отримав травму голені правої ноги під час робочої зміни.

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання № 15 від 17.03.2006 року йому були встановлені такі професійні захворювання:

Вібраційна хвороба від впливу локальної вібрації II ступеня в формі вегетативно- сенсоневральної полінервопатіі верхніх кінцівок зі стійкими вегетативно-трофічними порушеннями на кистях, 2-х сторонній плече-лопатковий периартроз, 2-х сторонній деформуючий остеоартроз ліктьових і променезап'ястісових суглобів зі стійким больовим синдромом і обмеженням функції верхніх кінцівок. Захворювання професійне.

Нейросенсорна туговухість III ступеня професійного характеру. (Основний діагноз).

ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба II ст. НК 1А. Дисциркуляторна енцефалопатія II ст. змішаного генезису з ХНМК в вертебро- базилярному басейні з вестибуло-атактичним і астено-невротичним синдромами. РОХП з переважним ураженням попереково-крижового відділу, спондилоартроз з стійкий больовим синдромом. Пресбіопія, початкова вікова катаракта. (Супутній діагноз).

Згідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання №18 від 07.03.2008 року позивачу були встановлені такі професійні захворювання:

ХОЗЛ II ст. пилової етіології II ст. в фазі нестійкої ремісії. Емфізема легень І-ІІ ст., Легенева недостатність Ї-ІІ ст. Захворювання професійне. Встановлено вперше.

Вібраційна хвороба від впливу локальної вібрації II ступеня в формі вегетативно- сенсоневральної полінервопатіі верхніх кінцівок зі стійкими вегетативно-трофічними порушеннями на кистях, 2-х сторонній плече-лопатковий периартроз, 2-х сторонній деформуючий остеоартроз ліктьових і променезап'ясткових суглобів зі стійким больовим синдромом і обмеженням функції верхніх кінцівок. Захворювання професійне. Встановлено повторно.

Нейросенсорна туговухість зі значним ступенем зниження слуху IV ст. Захворювання професійне. Встановлено повторно. (Основний діагноз)

ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба II ст. СН 1 ст. ДЕГі II ст. (гіпертонічна+атеросклеротична) з ХНМК переважно в вертебро-базилярному басейні, вести було-атактичним і аитено-невротичним синдромами. РОХП з переважним ураженням попереково-крижового відділу, спондилоартроз зі стійким больовим синдромами. Початкова вікова катаракта, гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей. (Супутній діагноз).

У п. 16 актів зазначено, професійне захворювання виникло через неефективне використання засобів індивідуального захисту, недосконалість технологій. У п. 17 Актів зазначено, що позивач здійснював проведення робіт в умовах підвищеного рівня виробничого шуму, пилу, проведення робіт в умовах підвищених рівнів локальної вібрації, що свідчить про те, що роботодавець не забезпечив виконання вимог щодо здорових та безпечних умов праці, як того вимагала ст. 6, 7, 13 Закону України «Про охорону праці», що підтверджує наявність вини відповідача у настанні шкідливих наслідків для здоров'я позивача. Згідно до п. 19 роботодавець не забезпечив виконання вимог ГОСТ 12.1.005-88 «Санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони», ДСН 3.3.6-037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку», ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Загальні вимоги до повітря робочої зони», «Інструкція по утриманню виробничих приміщень» № 658-66, яким підтверджено наявність вини відповідача, який не створив здорових та безпечних умов праці.

Відповідно до довідки, виданої Спеціалізованою МСЕК м. Суми від 09.04.2008 року про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, ступінь втрати працездатності склала 85 % повторно ( в т.ч. 20% первинно ХОЗЛ) та встановлено групу інвалідності, безтерміново.

Відповідно до Наказу МОЗ № 238 від 05.08.98 " Про затвердження Критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках...", відсотки втрати професійної працездатності призначені позивачу наступним чином : п. ЗО - 20 %(ХОЗЛ). д. 8.1.2 6-25 % ( Вібраційна хвороба від впливу вібрації, субкомпенсована стадія, синдром вегетативно-сенсорної полінейропатії), п. 10 - 20% (Порушення слухової функції незалежно від характеру захворювання IV ст.), п. 115 в - 15%, (Переломи дистального епіфіза стегна, проксимального епіфіза великогомілкової кістки, наслідки вивиху гомілки) п. 91 а - 5 % (Порушення функції пальця, помірно виражене обмеження рухів у суглобах) (копія повного Акту МСЕК додається).

За рекомендацією лікарів позивач потребує медикаментозного лікування, санаторно-курортного лікування. Встановлена потреба у слуховому апараті.

Отримані позивачем травми та професійні захворювання потягли за собою спричинення як фізичних так і моральних страждань.

Через отримані позивачем травми його турбує хронічний біль в правій нозі та пальця лівої кисті. При зміні погоди травмована нога ниє і болить. В зв'язку з отриманими травмами позивач довгий час проходив реабілітацію. Позивач не може повноцінно працювати по господарству, що пригнічує його емоційний стан. Елементарне навантаження на ногу чи спину викликає гострий фізичний біль. Звісно, при таких обставинах в нього змінився рівень життєвої діяльності, позивачу треба прикладати багато зусиль для організації свого життя.

У зв'язку з профзахворюванням протягом тривалого часу позивач страждає через постійні сердечні та легеневі болі, що заподіює йому значні моральні страждання, переживання. Позивач не може тривалий час знаходитися в погано провітрюваних приміщеннях, у зв'язку з чим, виникають проблеми при переїзді в транспорті і т.д. Фізичні страждання мають свій прояв через постійну задишку при незначних навантаженнях, кашель з виділенням слизового харкотиння, приступи утрудненого дихання, біль в грудній клітці при кашлі, загальну слабкість, швидку втому, шум у вухах та голові. Періодично відзначаються приступи задухи, від яких рятує лише інгалятор. В даний час будь-яке навантаження викликає біль, він не в змозі виявити свої здібності, позбавився можливості реалізувати своє уміння трудитися, виконувати будь-яку фізичну роботу, рухатися легко, весело відпочивати, знаходитися серед людей.

У зв'язку з профзахворюванням протягом тривалого часу він страждає через постійні ниючі, стягуючі болі та оніміння в ногах та в руках, судоми в м'язах верхніх кінцівок, болі по ходу хребта, болі в суглобах кінцівок, побіління пальців рук на морозі. Через оніміння рук позивач не може переносити навіть порівняно легкі речі, піднімати вантажі. У зв'язку з відмовленням роботи рук, дуже скрутний підйом по сходинках сход будинків, громадського транспорту, що заподіює йому значні моральні страждання, переживання. Він не може виконувати роботу, пов'язану з підняттям і перенесенням вантажів, речей, у тому числі роботу на присадибній ділянці.

Зниження здатності до сприйняття звуків та зниження рівня зору зробила його інвалідом - він втратив можливість нормально спілкуватися з іншими людьми. Через падіння слуху позивач обмежений у можливості самостійно орієнтуватися в просторі, оскільки наражається на небезпеку потрапити під автомобіль при переході вулиці.

Стан його здоров'я погіршується, змушений постійно лікуватися як амбулаторно, так і в стаціонарах, однак поліпшення не настає. Все це спричиняє йому моральні страждання. Він повністю усвідомлює, що спостерігається значне погіршення здоров'я, підвищена дратівливість, шум у вухах, погіршення сну. Через дратівливість, що з'явилася, погіршилися особисті взаємини з рідними, сусідами, він змушений вести досить замкнутий спосіб життя, що не властиво характеру і сильно його пригнічує. Порушено звичний уклад життя, бо крім цього, він змушений часто лікуватись.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 85000 грн.

29.03.2019 року до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми від представника позивача - адвоката Супруна Д.В. надійшла заява про розгляд справи у його відсутність за наявними матеріалами. Позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Від нього не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутність, відзиву суду не подав.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач з 17.02.1969 року по 27.06.1973 року та з 11.07.1973 року по 30.07.2010 він перебував у трудових відносинах з ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання". 30.07.2010 року його було звільнено за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію на підставі ст. 38 КЗпП України (а. с. 8, 9)

Згідно до акту про нещасний випадок № 174 від 05.07.1982 року позивач під час виконання роботим зачистки зварювального шва з використанням слюсарного зубила отримав травму другого пальця лівої кисті ( а. с. 10).

Згідно до акту про нещасний випадок № 137 від 31.07.1996 року позивач отримав травму голені правої ноги під час робочої зміни (а. с. 11, 12).

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання № 15 від 17.03.2006 року ( а.с. 14) йому були встановлені такі професійні захворювання:

Вібраційна хвороба від впливу локальної вібрації II ступеня в формі вегетативно- сенсоневральної полінервопатіі верхніх кінцівок зі стійкими вегетативно-трофічними порушеннями на кистях, 2-х сторонній плече-лопатковий периартроз, 2-х сторонній деформуючий остеоартроз ліктьових і променезап'ястісових суглобів зі стійким больовим синдромом і обмеженням функції верхніх кінцівок. Захворювання професійне.

Нейросенсорна туговухість III ступеня професійного характеру. (Основний діагноз).

ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба II ст. НК 1А. Дисциркуляторна енцефалопатія II ст. змішаного генезису з ХНМК в вертебро- базилярному басейні з вестибуло-атактичним і астено-невротичним синдромами. РОХП з переважним ураженням попереково-крижового відділу, спондилоартроз з стійкий больовим синдромом. Пресбіопія, початкова вікова катаракта. (Супутній діагноз).

Згідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання №18 від 07.03.2008 року (а. с. 16) позивачу були встановлені такі професійні захворювання:

ХОЗЛ II ст. пилової етіології II ст. в фазі нестійкої ремісії. Емфізема легень І-ІІ ст., Легенева недостатність Ї-ІІ ст. Захворювання професійне. Встановлено вперше.

Вібраційна хвороба від впливу локальної вібрації II ступеня в формі вегетативно- сенсоневральної полінервопатіі верхніх кінцівок зі стійкими вегетативно-трофічними порушеннями на кистях, 2-х сторонній плече-лопатковий периартроз, 2-х сторонній деформуючий остеоартроз ліктьових і променезап'ясткових суглобів зі стійким больовим синдромом і обмеженням функції верхніх кінцівок. Захворювання професійне. Встановлено повторно.

Нейросенсорна туговухість зі значним ступенем зниження слуху IV ст. Захворювання професійне. Встановлено повторно. (Основний діагноз)

ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба II ст. СН 1 ст. ДЕГі II ст. (гіпертонічна+атеросклеротична) з ХНМК переважно в вертебро-базилярному басейні, вести було-атактичним і аитено-невротичним синдромами. РОХП з переважним ураженням попереково-крижового відділу, спондилоартроз зі стійким больовим синдромами. Початкова вікова катаракта, гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей. (Супутній діагноз).

У п. 16 актів зазначено, професійне захворювання виникло через неефективне використання засобів індивідуального захисту, недосконалість технологій. У п. 17 Актів зазначено, що позивач здійснював проведення робіт в умовах підвищеного рівня виробничого шуму, пилу, проведення робіт в умовах підвищених рівнів локальної вібрації, що свідчить про те, що роботодавець не забезпечив виконання вимог щодо здорових та безпечних умов праці, як того вимагала ст. 6, 7, 13 Закону України «Про охорону праці», що підтверджує наявність вини відповідача у настанні шкідливих наслідків для здоров'я позивача. Згідно до п. 19 роботодавець не забезпечив виконання вимог ГОСТ 12.1.005-88 «Санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони», ДСН 3.3.6-037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку», ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Загальні вимоги до повітря робочої зони», «Інструкція по утриманню виробничих приміщень» № 658-66, яким підтверджено наявність вини відповідача, який не створив здорових та безпечних умов праці.

Відповідно до довідки, виданої Спеціалізованою МСЕК м. Суми від 09.04.2008 року про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, ступінь втрати працездатності склала 85 % повторно ( в т.ч. 20% первинно ХОЗЛ) та встановлено групу інвалідності, безтерміново (а. с. 17).

Суд вважає, що в справі є докази, які свідчать про те, що небезпечні і шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а саме: акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання,в якому зазначено перевищення гранично - допустимих меж шкідливих факторів, акти МСЕК про встановлення відсотків втрати працездатності.

На момент встановлення ОСОБА_1 стійкої втрати професійної працездатності набрав чинності Закону України про внесення змін до абзацу 4 статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоді застрахованим і членам їх сімей), виключенопідпункт «е» пункту 1 частини 1 статті 21, частина 3 статті 28, частина 3 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

За таких обставин суд вважає, що факт заподіяння моральної шкоди ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження. Відсутність висновків медично-експертного дослідження стосовно наявності (відсутності) медичних ознак моральної шкоди суд не вважає підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки наявність хронічного захворювання легенів, органів слуху та дихання у відповідача безумовно свідчать про те, що позивач відчував фізичний біль, знаходився на лікуванні, і ці обставини позбавляють його можливості реалізувати певні життєві намагання.

Стаття 237-1 КЗпП України закріплює право працівника вимагати відшкодування моральної шкоди, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до роз'яснень, даних в п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди", обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодоюі протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує обсяг заподіяних позивачу моральних страждань, а також фізичних страждань, характер і тривалість цих страждань, стан здоров`я потерпілого, його вік, наслідки професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

З урахуванням цих обставин, суд на підставі ст. 23 ЦК України визначає моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню позивачу, в розмірі 25500,00 грн., оскільки вважає, що саме такий розмір відшкодування моральної шкоди відповідає вимогам розумності та справедливості.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст. 142, 247, 265-268 ЦПК України, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 237-1КЗпП України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, ЄДРПОУ 05747991) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) 25500,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, ЄДРПОУ 05747991) в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий: І.Г. Бичков