Решение № 79831282, 15.01.2019, Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/1088/18

Номер провадження 2/722/10/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Сокиряни

Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

судді: Ратушенка О.М.

секретаря: Кушнір І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним вище позовом, в якому просив стягнути із Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі - МТСБУ) матеріальні збитки в сумі 100000 грн., а з ОСОБА_3 – 19468,65 грн. матеріальних збитків, 1500 грн. витрат на проведення експертного дослідження та 300 грн. витрат на послуги евакуатора.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 зазначив, що 27.06.2017 року о 19 годині 45 хвилин на автодорозі Т-0211 Вербовець-Новодністровськ-Білоусівка сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП), внаслідок якої автомобіль батька позивача ОСОБА_4, а саме, «Gelly JL», д.н. НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. Постановою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 05.07.2017 року відповідача ОСОБА_3 було визнано винним у спричиненні вищевказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оскільки цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_3, який керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», д.н. JGM921, не була застрахована ні в Україні, ні через систему «Зелена карта», а цивільна відповідальність батька позивача ОСОБА_4 була застрахована в ПАТ НАСК «Оранта», позивач звернувся до МТСБУ із заявою про отримання страхового відшкодування. Проте ОСОБА_1 відповіді від МТСБУ не отримав.

25 жовтня 2017 року батько позивача ОСОБА_4 помер.

06 квітня 2018 року позивач ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину, відповідно до якого він являється єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_4, а відтак успадкував право на відшкодування майнової шкоди від відповідачів.

На підтвердження розміру завданих батьку позивача матеріальних збитків ОСОБА_1 замовив експертне дослідження вартістю 1500 грн., за результатами проведення якого експертом ОСОБА_5 було визначено, що вартість матеріального збитку, завданого автомобілю НОМЕР_2, становить 119468,65 грн.

Окрім того, потерпілим ОСОБА_4 були понесені витрати на послуги автомобіля евакуатора в сумі 300 грн.

Так як досудове врегулювання спору не дало результатів, позивач звернувся в суд з позовом про стягнення матеріальних збитків із МТСБУ в сумі 100000 грн., а з ОСОБА_3 - 19468,65 грн., 1500 грн. витрат на проведення експертного дослідження та 300 грн. витрат на послуги евакуатора.

07 вересня 2018 року на адресу суду від МТСБУ надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник співвідповідача ОСОБА_6 просив відмовити в задоволенні позову та розглядати справу без участі представника МТСБУ. В обґрунтування своїх заперечень ОСОБА_6 вказав, що потерпілий ОСОБА_4 не звертався до МТСБУ про отримання відшкодування. Окрім цього позивач не успадкував від свого померлого батька права на отримання страхового відшкодування, а тому ОСОБА_1 не має права на отримання матеріальних збитків, завданих внаслідок пошкодження автомобіля ОСОБА_4

ОСОБА_6 також зауважив, що МТСБУ не отримувало від ОСОБА_1 жодних заяв, а фіскальний чек від 10.05.2018 року, доданий до позовної заяви, на думку представника співвідповідача, не підтверджує факт направлення на адресу бюро саме заяви про отримання виплат. При цьому, сумнівним для ОСОБА_6 є вказівка на фіскальному чеці на адресу в м. Чернівці, з огляду на фактичне проживання позивача в м. Києві.

Ухвалою судді від 16.08.2018 року було відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено її до підготовчого судового засідання.

18 вересня 2018 року суд провів підготовчі дії у справі, внаслідок чого закрив підготовче провадження та призначив на 10.10.2018 року справу до розгляду по суті.

28 вересня 2018 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, у якій останній вказав, що позивач є належним, оскільки страхові виплати спадкуються на загальних підставах відповідно до ст. 1229 ЦК України. Також адвокат ОСОБА_2 додав, що згідно електронного відстеження поштових відправлень заява ОСОБА_1 від 10.05.2018 року, яка знаходилась у поштовому відправленні №5800211671119, надійшла до МТСБУ 14.05.2018 року о 17:27:00. Натомість доводи представник МТСБУ про фактичне місцезнаходження позивача у м. Києві спростовуються договором про надання правової допомоги, із якого вбачається, що інтереси позивача представляє адвокатське об’єднання «Дудка і Партнери», яке знаходиться у м. Чернівці. А тому всі поштові відправлення надсилались саме за адресою місцезнаходження АО.

16 жовтня 2018 року до суду надійшла заява позивача про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3 матеріальних збитків в розмірі 19468,65 грн., витрат на проведення експертного дослідження в сумі 1500 грн. та 300 грн. витрат на послуги евакуатора. В своїй заяві ОСОБА_1 вказав, що вирішив із ОСОБА_3 спір в позасудовому порядку, а тому просить залишити позовну заяву в частині співвідповідача ОСОБА_3 без розгляду, натомість в решті позовних вимог, зокрема, щодо стягнення із МТСБУ збитків в сумі 100000 грн. залишити без змін та продовжити розгляд по суті.

10 січня 2019 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

15 січня 2019 року ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області позовна заява ОСОБА_1 в частині стягнення із ОСОБА_3 матеріальних збитків в сумі 19468,65 грн., витрат на проведення експертного дослідження в сумі 1500 грн. та 300 грн. витрат на послуги евакуатора була залишена без розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч.3 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки представники сторін, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з’явились та подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд ухвалив здійснити розгляд справи без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису, про що складена відповідна довідка.

З’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши досліджені письмові докази, які є належними та допустимими, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 27.06.2017 року о 19 годині 45 хвилин на автодорозі Т-0211 Вербовець-Новодністровськ-Білоусівка, км 28-850, ОСОБА_3 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», д.н. JGM921, у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не вибрав безпечну швидкість руху та не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив зіткнення із транспортним засобом марки «Gelly JL», д.н. НОМЕР_1, власником якого на той час був ОСОБА_4, в результаті чого пошкодив транспортні засоби обох учасників ДТП. Дані обставини підтверджуються довідкою заступника начальника Сокирянського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області від 05.07.2017 року (а.с.15), копією протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.06.2017 року із схемою та поясненнями до нього (а.с.16-17, 23), довідкою №3017180551314424 про дорожньо-транспортну пригоду від 11.07.2017 року (а.с. 18-19), протоколами про адміністративне правопорушення №280642, 280641 від 27.06.2017 року (а.с. 21-22), копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 25).

Постановою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 05.07.2017 року (а.с. 24), яка набрала законної сили 17.07.2017 року, ОСОБА_3 було визнано винним у спричиненні вищевказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підставі ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Під час розгляду справи було достовірно встановлено, що ОСОБА_3 скоїв ДТП, а тому відповідальність за завдану ОСОБА_4 шкоду, повинен нести саме водій транспортного засобу марки «Volkswagen Golf», д.н. JGM921.

В той же час згідно із ст.41.1 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_4 свою цивільну відповідальність застрахував в ПАТ НАСК «Оранта», що підтверджується полісом №АК/0347198 (а.с. 69).

Натомість, як вбачається із витягу Централізованої бази даних МТСБУ від 27.06.2017 року, довідки №3017180551314424 про дорожньо-транспортну пригоду від 11.07.2017 року (а.с. 18-20), правопорушник ОСОБА_3 не застрахував свою цивільну відповідальність ні в Україні, ні через міжнародну систему «Зелена карта».

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що відповідальність за спричинену матеріальну шкоду в межах страхових сум повинно нести МТСБУ.

При цьому, суд вважає необґрунтованим посилання представника МТСБУ на те, що відсутні підстави для відшкодування шкоди, оскільки потерпілий не звертався до них з відповідною заявою.

Дійсно, за змістом ст. 35.1 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

ОСОБА_4 з повідомленням та заявою до МТСБУ не звертався.

Однак, як вбачається із заяви ОСОБА_1 від 10.05.2017 року, копій фіскальних чеків від 10.05.2017 року, 15.09.2017 року, заяви від 20.07.2017 року (а.с. 70-73, 154-155), скріншоту відстеження отримання адресатом поштового відправлення, відповідач отримав заяву позивача про намір отримати гарантійні виплати 14.05.2018 року. У зв’язку з вищенаведеним, доводи представника МТСБУ про неотримання жодних заяв від позивача та відсутність підтверджуючих документів про направлення відповідачу повідомлення про спричинене ДТП є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), жодна з яких не має відношення до даної справи.

Суд відхиляє також доводи представника відповідача щодо відсутності у позивача права на отримання страхових гарантій від МТСБУ, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1229 ЦК України страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах.

Дане положення закону означає, що право вимоги до страховика щодо виплати суми страхового відшкодування, яке не встиг реалізувати спадкодавець, включається до складу спадщини і переходить до спадкоємців за правилами книги шостої ЦК України. З метою реалізації цього права спадкоємцям страхувальника доцільно оформити свідоцтво про право на спадщину, яке видається нотаріусом на загальних підставах.

Судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем потерпілого ОСОБА_4, що підтверджується копією спадкової справи (а.с.97-139), а відтак успадкував право на отримання страхового відшкодування.

Відповідно до Звіту №09/17 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Gelly JL 7162, складеного 19.07.2017 року та проведеного експертом ОСОБА_5, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику вищевказаного транспортного засобу, внаслідок його пошкодження у ДТП, станом на час завершення виконання даного дослідження складає 119468,65 грн. (а.с. 26-65).

Отже шкода заподіяна майну померлого ОСОБА_4 повинна відшкодовуватись позивачу МТСБУ в межах ліміту Фонду страхових гарантій, зокрема, в сумі 100000 грн., як зазначено на офіційному сайті відповідача.

За таких обставин, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги за заявою позивача в частині стягнення із ОСОБА_3 матеріальних збитків в сумі 21268,65 грн. були залишені без розгляду, із МТСБУ слід стягнути понесені ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 100000/121268,65*1212,65=999,97 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 12-13, 76-82, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути із Моторного (транспортного) страхового бюро України, ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Горького, 51; фактична адреса: 02154, м. Київ, бульвар Русановський, 8; поштова адреса: 02002, м. Київ, а/с 272, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою – 60236, м. Новодністровськ, мікрорайон «Діброва», 16/53, та фактично проживаючого за адресою – 03190, м. Київ, вул. Данила Щербаковського, 16/29, майнову шкоду за пошкодження транспортного засобу – автомобіля Gelly JL, 2010 року випуску, д.г. СЕ3447АТ, в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень.

Стягнути із Моторного (транспортного) страхового бюро України, ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Горького, 51; фактична адреса: 02154, м. Київ, бульвар Русановський, 8; поштова адреса: 02002, м. Київ, а/с 272, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою – 60236, м. Новодністровськ, мікрорайон «Діброва», 16/53, та фактично проживаючого за адресою – 03190, м. Київ, вул. Данила Щербаковського, 16/29, судовий збір в сумі 999 (дев’ятсот дев’яносто дев’ять) гривень 97 копійок.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: