Постановление суда № 79633618, 04.02.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

04 лютого 2019 року м. Рівне №817/866/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ковальчук Г.М та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2,

відповідача: представник Тарасюк Р.В.,

третьої особи відповідача: представник Сибірьов А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доУправління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Рівнебуд" визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення відомостей до реєстру територіальної громади м. Рівного та до Єдиного державного демографічного реєстру про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідача скасувати внесену відомість про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що зареєстрована і постійно проживає у гуртожитку АДРЕСА_1, проте у лютому 2018 року відповідач безпідставно та незаконно зняв реєстрацію її місця проживання за вказаною адресою. Вказала, що цими діями відповідач втрутився у право користування вказаним житлом, яке з 04.05.2007 належить їй на постійній основі. Позивач також зазначила, що укладений 01.01.2017 договір №21 між нею та ТзОВ "Фірма Аронж" не є договором найму, а договором щодо надання комунальних послуг. Тому припинення дії такого договору не є підставою для зняття з реєстрації місця проживання. Наголосила, що у відповідності до вимог ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації може бути здійснене на підставі рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, однак всупереч таким вимогам, такого рішення надано не було. З огляду на наведене, просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі. Залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство "Рівнебуд", як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Рівнебуд" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в цивільній справі №569/12110/17.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року про зупинення провадження у справі № 817/866/18 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 22.12.2018 призначено судове засідання з розгляду адміністративної справи №817/866/18 по суті на 04.02.2019 о 09:15 год.

18.01.2019 відповідачем через ВДЗ (канцелярію суду) подано клопотання про закриття провадження у справі. На обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що спір у даній справі пов'язаний з реалізацією житлових прав фізичної особи, зокрема, реалізацією права ОСОБА_1 на користування кімнатою в гуртожитку, тобто з цивільним правом, а тому вказаний спір є не публічно-правовим, а приватно-правовим. Наголосив, що відповідач у таких відносинах владних управлінських функцій щодо позивача не здійснює, а є органом, який виконує свої обов'язки щодо зняття з реєстрації у відношеннях з власником майна. З огляду на наведене, просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні 04.02.2019 представник відповідача вказане клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому. Просив закрити провадження у справі.

У судовому засіданні 04.02.2019 позивач та її представник заперечили проти задоволення клопотання відповідача. Зокрема, представник позивача зазначив про те, що цивільний спір щодо права користування позивачем житлом знаходиться на розгляді у Рівненському міському суді Рівненської області, а дана справа стосується самого факту реєстрації місця проживання позивача в гуртожитку. Вказав на те, що зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 в гуртожитку призвело до позбавлення її права на отримання субсидії. Також, на думку представника позивача, судові рішення, на які посилався відповідач у клопотанні про закриття провадження, стосуються інших правовідносин, а тому не можуть бути враховані судом. За таких обставин, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача клопотання відповідача про закриття провадження підтримав з підстав, викладених у ньому. Вважав, що даний спір за своєю суттю є приватноправовим. Наголосив на тому, що питання отримання субсидії позивачем не є предметом розгляду справи.

Заслухавши думку позивача та представників учасників справи, розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з 04.05.2007 зареєстрована за адресою: буд. 41 (гуртожиток) по вул. Відінській у м. Рівному.

21.02.2018 за вх. №1151/01-17 до Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" (далі - ПрАТ "Рівнебуд") про зняття з реєстраційного обліку п'ятьох громадян, зокрема, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, які були зареєстровані в гуртожитку по вул. Відінській, 41 в м. Рівне тимчасово, на період дії договору на проживання.

До вказаного клопотання ПрАТ "Рівнебуд" надано договір найму житлового приміщення у гуртожитку №21 від 01.01.2017 (далі - Договір №21), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Аронж" (далі - Наймодавець) та ОСОБА_1 (далі - Наймач).

Відповідно до п. 1.3 Договору №21 термін найму встановлювався до 31.03.2017.

У пункті 1.4 Договору №21 сторонами передбачено, що після закінчення терміну найму, Наймач протягом 3-х днів зобов'язаний звільнити приміщення, крім випадку укладення нового договору найму на те приміщення.

У лютому 2018 року Управлінням забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради здійснено зняття з реєстрації місця проживання позивача за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, буд.41, кім.410 (гуртожиток). Підставою для зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 стало клопотання ПрАТ "Рівнебуд" та договір найму житлового приміщення у гуртожитку №21 від 01.01.2017.

Крім того, судом встановлено, що в провадженні Рівненського міського суду перебуває цивільна справа №569/12110/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Аронж" до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог ПрАТ "Рівнебуд" про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення.

Ухвалою Рівненського міського суду від 22.01.2018 у справі №569/12110/17 прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Фірма "Аронж", ПрАТ "Рівнебуд", третя особа Рівненська міська рада про зобов'язання укласти договір на отримання комунальних послуг та об`єднано в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Аронж" до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог ПрАТ "Рівнебуд" про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення.

Предметом позову у справі №817/866/18 є визнання протиправними дій відповідача щодо внесення відомостей до реєстру територіальної громади м. Рівного та до Єдиного державного демографічного реєстру про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідача скасувати внесену відомість про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Разом з тим, зі змісту даного позову вбачається, що, на думку позивача, Договір №21 від 01.01.2017 не є договором найму житлового приміщення у гуртожитку, а є договором про надання комунальних послуг, оскільки це випливає із його змісту. Крім того, позивач стверджувала, що з 04.05.2007 за вказаною адресою була прописана на постійний основі, що зазначеним договором не змінено і не скасовано. Також, зазначала що Договір №21 підписаний з ТзОВ "Фірма Аронж", а не з ПрАТ "Рівнебуд", отже останній не мав правових підстав на звернення до відповідача про зняття з реєстрації місця проживання позивача.

З огляду на наведене, під час розгляду вказаного спору, суд, крім перевірки законності дій відповідача, вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, буде зобов'язаний дослідити та надати правову оцінку Договору №21 для з'ясування того, чи це є договір найму житлового приміщення у гуртожитку, чи є договором про надання комунальних послуг.

Тобто, незважаючи на те, що правомірність укладеного договору не оспорюється позивачем у даній справі, питання його правомірності, а отже і правомірність користування позивачем житловим приміщенням неминуче постане перед судом, який буде вирішувати цей спір.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пп.1, 2, 7, 17 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

За правилами пп.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватно-правових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Разом з тим, участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.

У даній справі спір пов'язаний з реалізацією житлових прав фізичної особи, зокрема реалізацією прав позивача на користування кімнатою у гуртожитку, тобто з цивільним правом. Відповідач у таких відносинах владних управлінських функцій щодо позивача не здійснює, а є органом, якій виконує свої обов'язки щодо зняття з реєстрації у відношеннях з власником або користувачем майна.

Спір про захист права конкретної фізичної особи на житло є не публічним, а приватно-правовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.

Той факт, що відповідачем є Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

Окрім того, суд зазначає, що відмова позивача у судовому засіданні 04.02.2019 від деяких з підстав позову не змінює приватно-правового характеру спірних правовідносин у даній справі.

Разом з тим, згідно з положеннями ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.

Правові висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №826/13571/17 та постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №643/4359/17.

Враховуючи характер спірних правовідносин у даній справі, суд дійшов висновку, що вони не належать до сфери публічно-правових, а вирішення цього спору не належить до компетенції адміністративних судів, яка встановлена ст. 19 КАС України.

Окрім того, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п.33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції (п.п.24-25 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006, заяви №29458/06 і №29465/04).

Таким чином, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" (належним судом) у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції.

Суд також враховує, що згідно із ч.1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, враховуючи заявлені в позовній заяві вимоги та характер спірних правовідносин, прав, свобод та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити.

У відповідності до ч.1 ст.239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

На виконання вказаних вимог ч. 1 ст. 239 КАС України, суд роз'яснює, що оскільки даний спір виник із цивільних відносин, його вирішення віднесено до компетенції суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства, відповідно до підсудності, визначеної Цивільним процесуальним кодексом України.

Водночас суд роз'яснює позивачу, що згідно з ч.2 ст.239 КАС України, повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

У відповідності до вимог п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI у разі закриття (припинення) провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Оригінал квитанції про сплату судового збору знаходиться в матеріалах справи (а.с.4).

Керуючись статтями 238, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Провадження в адміністративній справі №817/866/18 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) до Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (майдан Просвіти, 2, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39111404), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Рівнебуд" (вул. С.Бандери, буд. 41, м. Рівне, 33014, код ЄДРПОУ 01273310) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, - закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну ухвалу суду складено 06 лютого 2019 року

Суддя Борискін С.А.