Решение № 79548185, 17.01.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року Справа № 0440/6000/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідачів №№1,2 - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лонтаун» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лонтаун» (далі – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач 1), Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі – відповідач 2), в якому просить: визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття 15.11.2017р. складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Лонтаун» та направленої на реєстрацію податкової накладної від 31.10.2017р. №31044 та вважати її такою, що прийнята Державною фіскальною службою України та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних датою та часом їх фактичного подання 15 листопада 2017 року о 20:29.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення — рішення № НОМЕР_1 від 15.03.2018 р. прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у зв’язку з незаконними діями відповідача 1 щодо не прийняття податкової накладної від 31.10.2017р. №31044, стосовно позивача, відповідачем 2 прийнято податкове повідомлення — рішення № НОМЕР_1 від 15.03.2018 р. про нарахування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації вищевказаної податкової накладної. Позивач вважає дії відповідача 1 протиправними, оскільки вони порушують права та законні інтереси позивача, а податкове повідомлення — рішення необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 р., адміністративний позов залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

У зв’язку з виправленням позивачем вказаних в ухвалі суду від 13.08.2018 р. недоліків позовної заяви, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 р. у даній справі відкрито провадження, поновлено строк звернення до суду, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 03.10.2018р. та встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копій ухвали для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.

У судовому засіданні 03.10.2018р. представником відповідача 1 та відповідача 2 надано відзив на позовну заяву, в якій просив суд у задоволенні позову відмовити, оскільки вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Наступне судове засідання призначено на 25.10.2018р.

Відповідно до довідки секретаря судового засідання Сергієнка В.Ю. судове засідання 25.10.2018р. знято з розгляду, у зв’язку із перебуванням судді Дєєва М.В. на лікарняному.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2018р. вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, продовжено процесуальний строк для проведення підготовчого провадження на тридцять днів та призначено підготовче судове засідання по справі на 22.11.2018 р.

У судовому засіданні 22.11.2018р. оголошено перерву у підготовчому провадженні та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2018р. витребувано у відповідача 2 додаткові докази. Наступне судове засідання призначено на 17.12.2018р.

17.12.2018р. у судовому засіданні представником відповідачів надано письмові пояснення та додаткові докази, які були витребувані ухвалою суду від 22.11.2018р. Судом закрито підготовче провадження та перейдено до судового розгляду справи по суті. Наступне судове засідання призначено на 17.01.2019р.

У судовому засіданні 17.01.2019р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Згідно з п. п. 20.1.4. п.20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 21.1. ст. 21 Податкового Кодексу, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Порядок проведення камеральних перевірок визначений ст. 76 Податкового кодексу України, у відповідності до якого такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в цій статті обставин.

Згідно з пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючого органу під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Судом встановлено, що на підставі пп.1911.1. п. 1911 ст. 191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку ТОВ «Лонтаун» (код ЄДРПОУ 40638727) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за січень та жовтень 2017 року, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних строків реєстрації. За результатами перевірки складено акт від 21.02.2018 р. №147/12-11/40638727 (далі – Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки, встановлено порушення ТОВ «Лонтаун» п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме, позивачем порушено граничні строки реєстрації по 3 податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за січень – жовтень 2017 року на загальну суму податку на додану вартість 1341635,07 грн.

Не погоджуючись з висновками камеральної перевірки, які викладені в Акті перевірки, позивач надав до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області заперечення вих. №75/03-18від 05.03.2018р. на Акт перевірки. Проте, відповідно до листа – рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.03.2018р., висновки Акту перевірки залишено без змін.

На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 15.03.2018 р. №0057591211, відповідно до якого до позивача застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 134163,51 грн. за затримку реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше днів на суму ПДВ 1341635,07 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою №77/04-18 від 02.04.2018 р. Проте, рішенням Державної фіскальної служби України від 30.05.2018р. №18811/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги, залишено без змін податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС в Дніпропетровській області від 15.03.2018 р. №0057591211, а скаргу — без задоволення.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 15.03.2018 р. №0057591211 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На дату виникнення податкових зобов’язань, згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК України термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкові накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, ТОВ «Лонтаун» за фактом надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у жовтні 2017 року на підставі укладеного договору, складено податкову накладну від 31.10.2017 р. № 31044 на 48044260,41 грн., в тому числі ПДВ – 1340710,07 грн.

Отже, граничний термін для реєстрації податкової накладної № 31044 є 15.11.2017р.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно з п.2 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом МФУ від 06.06.2017р. №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.08.2017р. за №959/30827, операційний день - це частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг.

Пунктом 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017р. №314) ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що операційний день триває з 0 до 23 години.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 15.11.2017р. о 20 год. 29 хв. було відправлено для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 31.10.2017 р. № 31044, що підтверджується долученою до матеріалів справи роздрукованою інформацією, що міститься у програмному забезпеченні, за допомогою якого було надіслано для реєстрації податкову накладну.

Проте, відповідно до отриманої позивачем квитанцій №1 від 16.11.2017р. вбачається, що податкову накладну не прийнято, оскільки документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 15.11.2017р. о 23 год. 06 хв., в той час, як операційний день для реєстрації документів триває щодня з 0 до 23 годин.

Суд звертає увагу, що відповідно до роздруківки повідомлення про формування та відправлення ХМL файлу податкової накладної від 31.10.2017 р. № 31044, програмним продуктом зафіксовано дату та час відправлення файлу 04840040638727J1201009100000013611020170484.ХМL о 20 годині 29 хвилин 15.11.2017 р., спосіб відправлення – з використанням прямого з’єднання.

Таким чином, суд вважає, що позивачем в межах строку, зазначеного законодавством було направлено для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 31.10.2017 р. № 31044, а отже, суд вважає, що позивачем не було допущено податкового правопорушення відповідальність за яке передбачена п.1201.1 ст.120 ПК України.

Податковим законодавством передбачено обов'язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та визначений вичерпний перелік підстав для відмови реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що приписами податкового законодавства не передбачено неприйняття податкової накладної з підстав отримання податкової накладної після закінчення операційного часу, а саме, після 23 год. 00 хв.

Крім того, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, судом встановлено, що 15 листопада 2017 року до 23 години включно, позивач не отримував квитанцію про прийняття або відмову в прийнятті податкової накладної від 31.10.2017 р. № 31044, хоча, як встановлено судом, направлення на реєстрацію вказаної податкової накладної здійснено о 20 год. 29 хв. Квитанцію № 1 про неприйняття податкової накладної позивач отримав лише 16.11.2017 р. о 07 год. 29 хв.

Отже, у зв’язку з неотриманням вчасно від податкового органу квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, позивачем на наступний день - 16.11.2017р. о 09 год. 46 хв. повторно було надіслано для реєстрації податкову накладну від 31.10.2017 р. № 31044, яка відповідно до квитанції №1 була прийнята 16.11.2017р. о 14 год. 37 хв.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, а отже, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області податкове повідомлення — рішення № НОМЕР_1 від 15.03.2018 р. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, оскільки, податкову накладну від 31.10.2017 р. № 31044 відповідачем 1 зареєстровано за повторним її надсиланням, суд не знаходить обґрунтованих підстав для зобов’язання відповідача 1 прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказану податкову накладну від 31.10.2017 р. № 31044 датою та часом її подання – 15.11.2017р. о 20 год.29хв., оскільки, це фактично призведе до дублювання однієї і тієї ж податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що направлення позивачем вказаної податкової накладної на наступний день відбулося у зв’язку та за наслідком неналежного виконання покладених на податковий орган своїх обов’язків.

У рішенні від 20.10.2011 р. «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно достатті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лонтаун» (вул. Володимира Бизова, буд.3А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50074, код ЄДРПОУ - 40638727) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 15.03.2018 р. № НОМЕР_1.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лонтаун» (вул. Володимира Бизова, буд.3А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50074, код ЄДРПОУ - 40638727) судовий збір у розмірі 2012,45 грн. (дві тисячі дванадцять гривень сорок п'ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39394856).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 28.01.2019р.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 28.01.2019р. Помічник судді З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_4