Постановление суда № 79293011, 17.01.2019, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1814/18

Провадження № 1-в/368/9/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2019 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Іванюти Т.Є.

при секретарі - Вареник О.Л.

з участю прокурора - Закаблука С.В.

представника ВК№115 Назаренка Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кагарлику в режимі відео конференції клопотання засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Качаган, району Марнеулі, республіки Грузія, жителя до засудження м.Коростень, Житомирської області, про умовно- дострокове звільнення від покарання,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27.03.2015 року засуджений за ст. 286 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Початок строку покарання - 03.02.2016 року.

Кінець строку покарання - 03.02.2020 року.

1/2 строку покарання - 03.02.2018 року.

В клопотанні засуджений вказує, що відбуваючи покарання, добре працює, має хорошу поведінку, на даний час не працює за станом здоров»я, має неповнолітнього сина, яким опікується його, засудженого, мати ІНФОРМАЦІЯ_3.

В судовому засіданні засуджений підтримав клопотання, представник Кагарлицької виправної колонії (№115) Київської області послався на розсуд суду, а прокурор заперечив проти клопотання.

Обмірковуючи вказане клопотання, заслухавши представника Кагарлицької виправної колонії (№115) Київської області, засудженого ОСОБА_2, висновок прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дане подання не підлягає до задоволення з слідуючих підстав.

Відповідно до вимог ст. 81 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м»яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише

після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення..

Встановлено, що засуджений ОСОБА_2 станом на 03.02.2018 року відбув 1\2 частину строку покарання, посередньо характеризується, відбуваючи покарання, має 3 заохочення, та 5 дисциплінарних стягнень, а саме: 04.11.2016 р., 03.05.2017 р. та 25.08.2017 р. за вживання спиртних напоїв; 31.08.2017 року виявлено та вилучено заборонений предмет - мобільний телефон; 27.06.2018 року - сворення конфліктної ситуації з молодшим інспектором. Вказані стягнення знято та погашено в установленому законом порядку.

Однак суд вважає, що в задоволенні клопотання засудженого про застосування щодо нього умовно- дострокового звільнення від основного покарання у виді позбавлення волі слід відмовити, оскільки виходячи з принципів інституту кримінального покарання, враховуючи особу засудженого, тяжкість злочину, та те, що стягнення хоч і знято та погашено, однак він є злісним порушником режиму утримання, і таке звільнення від покарання буде суперечити принципу невідворотності покарання особи за вчинений злочин. Суд також враховує те, що моральні збитки потерпілим не відшкодовані.

Дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст.9 КВК України є його обов'язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що засуджений не повністю підпадає під дію положень ст.81 КК України, так як процес його виправлення не досягнув тієї стадії, що відбування покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним.

Враховуючи викладене, керуючись ст.537, 539 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2, про умовно- дострокове звільнення від покарання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 діб.

Суддя: Т.Є.Іванюта