Решение № 78118065, 01.11.2018, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/2066/18

2/179/966/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельні ділянки по праву спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельні ділянки по праву спадкування за законом.

Позивач в позові посилається на те, що 18 травня 2013 року померла його баба ОСОБА_2. Після її смерті залишилася спадщина, що складається з земельної ділянки площею 3,7300 га ( кадастровий номер 1222387000:01:002:0804) та земельної ділянки площею 3,7400 га (кадастровий номер 1222387000:01:002:0805), призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщених на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія ІІІ-ДП № 003162 від 22 травня 2003 року зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Мд № 12323.

За життя баба позивача залишила заповіт від 07 липня 1994 року, посвідчений виконкомом Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за № 53, в якому вказала батька позивача ОСОБА_3 як єдиного спадкоємця всього її майна.

У встановлений законом строк ОСОБА_3 подав до Магдалинівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини заяву про прийняття спадщини, про що заведена спадкова справа № 387/03. Але свідоцтво про право на спадщину він не отримував.

05 квітня 2017 року батько позивача помер. Заповіт він не залишав. Позивач є його єдиним спадкоємцем за законом. У встановлений законом шестимісячний строк позивач подав до Магдалинівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Але отримати свідоцтво про право на спадщину він не має можливості, оскільки втрачений оригінал державного акта на право приватної власності на землю.

Позивач вважає, що має право спадкувати земельні ділянки, які належали ОСОБА_2, оскільки після її смерті спадщину прийняв його батько, а він є його єдиним спадкоємцем за законом.

Тому позивач вимушений звертатися до суду та просить визнати за ним право власності на земельні ділянки по праву спадкування за законом.

Позивач в судове засідання не зявився та надав до суду заяву, в якій прохає розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області в судове засідання не зявився, надіславши на адресу суду заяву, в якій прохає розглянути справу без його участі.

Дослідивши докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню за наступних підстав.

У відповідностідо ст.1223 ЦКУкраїни,право наспадкування маютьособи,визначені узаповіті.

Згідно ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Судом встановлено, що в заповіті від 07 липня 1994 року, який посвідчений виконкомом Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, зареєстрований в реєстрі за № 53, ОСОБА_2 вказала ОСОБА_3 як єдиного спадкоємця всього майна (а. с. 33)

Відповідно доч.1ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

ОСОБА_2 померла 18 травня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 505357, актовий запис № 11 (а. с. 32).

Згідно ч.1,5ст.1268 ЦКУкраїни,спадкоємець зазаповітом чиза закономмає правоприйняти спадщинуабо неприйняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець,який прийнявспадщину,може одержатисвідоцтво проправо наспадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, у відповідності до ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України.

ОСОБА_3 подав до Магдалинівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2, про що ведена спадкова справа № 387/2003р. (а. с. 31), але свідоцтво про право на спадщину не отримав.

ОСОБА_3 є батьком позивача (а. с. 9)

ОСОБА_3 помер 05 квітня 2017 року (а. с. 5).

У відповідності до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно довитягів зДержавного земельногокадастру від31липня 2018року земельні ділянки площею 3,7300 га ( кадастровий номер 1222387000:01:002:0804) та площею 3,7400 га (кадастровий номер 1222387000:01:002:0805), призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщені на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області належали ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія ІІІ-ДП № 003162 від 22 травня 2003 року зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Мд № 12323 (а. с. 10-15).

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В судовому засіданні встановлено, ОСОБА_3 є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом, прийняв спадщину, позивач є сином померлого ОСОБА_3, має право на спадкування за законом. Тому суд дійшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1233-1235, 1261, 1269, 1270 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, по праву спадкування за законом після ОСОБА_3, померлого 05 квітня 2017 року право власності на:

-земельну ділянку площею 3,7300 га, кадастровий номер 1222387000:01:002:0804, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщену на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія ІІІ-ДП № 003162 від 22 травня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Мд № 12323, виданого на імя ОСОБА_2;

-земельну ділянку площею 3,7400 га, кадастровий номер 1222387000:01:002:0805, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщену на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія ІІІ-ДП № 003162 від 22 травня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Мд № 1232, виданого на імя ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук