Решение № 77957623, 12.11.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1816/1817 год. 00 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Бондарчук О.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Дударя І.М., Базилюк М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області, за участю третьої особи - ОСОБА_5 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_4 (далі-позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області (далі - відповідач), за участю третьої особи - ОСОБА_5 (далі-третя особа), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 08.11.2018 року, просить:

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяв позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області в межах населеного пункту в розмірі 0,06 га з виходом на АДРЕСА_1;

- зобов'язати Чорнобаївську сільську раду Білозерського району Херсонської області розглянути заяви ОСОБА_4 від 12.01.2018 року, 06.03.2018 року, 18.04.2018 року та 01.06.2018 року на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,06 га з виходом на АДРЕСА_1 і прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Ухвалою від 20.09.2018 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, учасникам надано строк для подання заяв по суті справи, призначене судове засідання на 18.10.2018 року о 10:00 год.

Ухвалою від 18.10.2018 року відкладено розгляд справи на 01.11.2018 року о 11:00 год.

Ухвалою суду від 01.11.2018 року відкладено розгляд справи на 12.11.2018 року о 11:00 год.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначає, що рішенням 2 сесії 5 скликання Чорнобаївської сільської ради Білозерського району № 196 від 20.06.2006 року позивачу надана в постійне користування земельна ділянка площею 0,06 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель. Тобто, з 20.06.2006 року позивач користується даною земельною ділянкою згідно сттатті 95 ЗК України, втім він не займався виготовленням технічної документації на земельну ділянку та не починав будівництво житлового будинку, але і не відмовлявся від земельної ділянки. 12.01.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром 0,06 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 з виходом на АДРЕСА_1, проте рішення про відмову у наданні такого дозволу від відповідача не отримав. У зв'язку із невирішенням даного питання, позивач ще тричі 06.03.2018 року, 18.04.2018 року та 01.06.2018 року звертався до відповідача із заявами аналогічного змісту. Листами від 06.03.2018 року, від 04.04.2018 року, від 18.05.2018 року та від 18.06.2018 року відповідач повідомив, що питання надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою виносились на пленарні засідання, однак рішення за результатами розгляду не прийнято. Посилаючись на норми Земельного кодексу України, позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та просить зобов'язати Чорнобаївську сільську раду розглянути його клопотання та прийняти відповідне рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові та відповіді на відзив.

12.10.2018 року відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнає з наступних підстав. Питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою вирішувались на пленарних засіданнях сільської ради, за результатами проведених засідань 16.02.2018 року, 04.04.2018 року та 15.06.2018 року проекти рішень не прийняті. Стосовно заяви від 18.04.2018 року, то позивача було повідомлено про не внесення її на розгляд сесії, оскільки відповідно до ст. 8 Закону України "Про звернення громадян" не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом, від одного і того ж громадянина, з одного і того ж питання. Відповідач відмічає, що розгляд заяв позивача відбувся із дотриманням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Регламенту сільської ради, відтак відсутня протиправна бездіяльність відповідача. При розгляді питання надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою депутатами сільської ради взято до уваги той факт, що позивач, вважаючи, що має право постійного користування, тривалий час не вчиняв жодних дій щодо набуття права на цю земельну ділянку у законний спосіб. Також відповідач зауважує, що позивачем не надано доказів державної реєстрації прав на земельну ділянку площею 0,06 га по АДРЕСА_2 з виходом на АДРЕСА_1, а отже у позивача з 2006 року по теперішній час відсутні будь-які права на дану земельну ділянку. На думку відповідача, зобов'язання сільську раду вчинити певні дії є втручанням у її дискреційні повноваження. Наведені обставини є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на обставини, які викладені у відзиві на позов.

12.10.2018 року третя особа подала до суду заяву про визнання позову та про розгляд справи за відсутності ОСОБА_5

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Рішенням 2 сесії 5 скликання Чорнобаївської сільської ради Білозерського району "Про припинення права користування та надання права користування земельними ділянками на території сільської ради" від 20.06.2006 року № 196, пп.2.13 п.2 вирішено надати в постійне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території Чорнобаївської сільської ради, затвердити акти відведення меж земельних ділянок ОСОБА_4 АДРЕСА_2 площею 0,06 га.

27.11.2015 року рішенням сільської ради № 24 змінено назву АДРЕСА_2 на "АДРЕСА_2".

12.01.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром 0,06 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 з виходом на АДРЕСА_1.

У відповідь Чорнобаївська сільська рада листом від 01.03.2018 року № 02-13/І-12 повідомила, що заява була винесена на розгляд чергової сесії сільської ради 16.02.2018 року, але за результатами голосування рішення не прийняте.

06.03.2018 року, 18.04.2018 року та 01.06.2018 року позивач повторно звертався до відповідача із заявами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 з виходом на АДРЕСА_1.

Чорнобаївська сільська рада листами від 04.04.2018 року № 02-13/І-85, від 18.05.2018 року № 02-13/І-138 та від 18.06.2018 року № 02-13/І-237 повідомила ОСОБА_4, що його заяви були винесені на розгляд чергової сесії сільської ради, але за результатами голосування рішення не прийняте.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та просить суд зобов'язати відповідача розглянути всі заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з прийняттям рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Щодо позиції позивача про наявність у нього права постійного користування земельною ділянкою площею 0,06 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2, суд зазначає наступне.

Правила користування земельною ділянкою визначені статтями 92-97 глави 15 Земельного Кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України (далі-ЗК України) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

За змістом ч. 2 ст. 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Таким чином Земельним кодексом України не передбачене набуття фізичною особою права постійного користування земельною ділянкою.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

Позивач не надав суду доказів державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою площею 0,06 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2.

Зважаючи на викладене, суд вважає безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та нормам ЗК України твердження позивача про перебування спірної земельної ділянки у його постійному користуванні.

Щодо позиції позивача про наявність у нього права на отримання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, суд зазначає наступне.

Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом (ст. 40 ЗКУ).

Частиною 2 ст. 116 ЗК України встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З огляду на наведені вище норми ЗК України, позивач має право на набуття права власності на земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Втім, орган місцевого самоврядування приймає рішення з дотриманням певної процедури.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У світлі вимог цієї конституційної норми така процедура є способом реалізації повноважень відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України. Відповідно до положень ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст.118 ЗК України).

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні (ч. 16 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Так, судом встановлено, що заяви позивача від 12.01.2018 року, 06.03.2018 року, та 01.06.2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою були предметом розгляду на сесіях Чорнобаївської сільської ради, проте жодного рішення з даного приводу не прийнято, оскільки, як вбачається із витягу з протоколів засідань, всі присутні на засіданні депутати утрималися від голосування, відтак, рішення не були прийняті.

Суд відмічає, що статтею 122 ЗК України передбачено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність чи користування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Таким чином, відповідачем відповідно до статті 118 ЗК України за результатами розгляду заяв позивача не прийнято жодної мотивованої відмови.

За таких обставин суд вважає, що відповідач ухилився від розгляду заяв позивача по суті, як того вимагає ч. 7 ст. 118 ЗК України, а тому існують підстави для визнання протиправною бездіяльності Чорнобаївської сільської ради щодо неприйняття рішення за заявами позивача від 12.01.2018 року, 06.03.2018 року, 18.04.2018 року та 01.06.2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрій) щодо відведення земельної ділянки на території Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області в межах населеного пункту в розмірі 0,06 га з виходом на АДРЕСА_1.

Стосовно позиції суду направленої на зобов'язання відповідача вчинити певні дії, то вона в повній мірі узгоджується як з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді так і з численними рішеннями Європейського суду з прав людини, якими останній вимагає винесення таких рішень, які б остаточно ставили б крапку в захисті прав та інтересів заявників.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Натомість, у цій справі, відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, ухилитись від розгляду заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду Касаційного адміністративного суду від 28.02.2018 року в справі №816/591/15-а.

У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження.

Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені статтею 245 КАС України, відповідно до пункту 4 частини 2 якої у разі задоволення адміністративного позову суд може визнання бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За таких обставин суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути по суті заяву позивача від 01.06.2018 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,06 га з виходом на АДРЕСА_1 з прийняттям відповідного рішення, оскільки для вирішення даного питання достатньо одного клопотання, а інші заяви від 12.01.2018 року, від 06.03.2018 року та від 18.04.2018 року є аналогічними за змістом.

Посилання відповідача на норми Закону України "Про звернення громадян" при розгляді заяви позивача від 18.04.2018 року суд вважає безпідставними, оскільки спеціальним для даних правовідносин є норми Земельного кодексу України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

На виконання вимог статті 77 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своєї бездіяльності у повному обсязі.

Натомість позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області щодо неприйняття рішення за заявами ОСОБА_4 від 12.01.2018 року, 06.03.2018 року, 18.04.2018 року та 01.06.2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області в межах населеного пункту в розмірі 0,06 га з виходом на АДРЕСА_1.

Зобов'язати Чорнобаївську сільську раду Білозерського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 26347342, адреса: 75024, Херсонська область, Білозерський район, с. Чорнобаївка, вул. Соборна, 44) розглянути по-суті клопотання ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) від 01.06.2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,06 га з виходом на АДРЕСА_1 з прийняттям відповідного рішення.

Стягнути з Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 26347342, адреса: 75024, Херсонська область, Білозерський район, с. Чорнобаївка, вул. Соборна, 44) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19 листопада 2018 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 6.2.1