Решение № 77957617, 16.11.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1424/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

секретар: Мельниченко В.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Біленко Т.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Херсонська міська рада про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі відповідач, ГУ Держгеокадастру), третя особа Херсонська міська рада про визнання протиправною бездіяльність щодо не скасування державної реєстрації земельної ділянки.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та пояснили, що позивач є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0469 га, що знаходиться під ним. Межа земельної ділянки АДРЕСА_2 проходить по стіні цього житлового будинку та виключає можливість його обслуговування. За стіною проходить газопровід до будинку та лічильник. Для належного обслуговування житлового будинку, газопроводу необхідно мати доступ до нього шляхом виділення земельної ділянки площею 12 кв.м., вздовж стіни. Перешкодою цьому є відведення земельної ділянки в натурі та присвоєння їй кадастрового номера по АДРЕСА_2, без оформлення на неї речових прав у відповідності до норм Земельного кодексу України. Це стало причиною відмови у погоджені та затвердженні проекту землеустрою виготовленого відповідно до чинного законодавства. Позивач посилається на ЗУ "Про державний земельний кадастр", Порядок ведення Державного земельного кадастру та вважає, що за відсутності реєстрації речових прав на сформовану земельну ділянку протягом одного року з дня здійснення реєстрації земельної ділянки, державна реєстрації скасовується. Відповідач не вчиняє дій по скасуванню цієї реєстрації, що є протиправним.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала і пояснила, що ГУ Держгеокадастру не приймало рішення щодо погодження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки ОСОБА_1 В частині скасування державної реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_2 зазначила, що при формуванні земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 було отримано погодження меж з ОСОБА_1 Крім того, з цього приводу вже є рішення суду, по справі № 667/5548/13-ц відповідно до якого ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог про вилучення земельної ділянки із користування співвласників житлового будинку по АДРЕСА_2. громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Відповідач зазначила також, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Судом встановлені наступні обставини по справі.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину та договору дарування ОСОБА_1 з 2001 року стала власником 1/2 , а з 2012 р. всього житлового будинку та земельної ділянки на якій він розташований по АДРЕСА_1.

Відповідно до проекту землеустрою, іншої технічної документації, що знаходиться в матеріалах справи, стіна житлового будинку позивачки проходить по межі земельної ділянки АДРЕСА_2, яка відведена в натурі, є зареєстрованою та їй присвоєно кадастровий номер.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 07.11.2013 року у справі № 667/5548/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Управління Держземагенства у м. Херсоні, Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", Херсонської міської ради, третя особа ОСОБА_6 про вилучення земельної ділянки - відмолено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд зазначив, що беручи до уваги підстави заявленого позову та спосіб у який позивач бажає захистити її порушені права, вказані у позовній заяві, суд приходить до переконання про те, що із урахуванням визначеного предмету позову, а саме вилучення у відповідачів спірної земельної ділянки, в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки такий спосіб захисту своїх прав, які як вважає позивач є порушеними, не передбачений нормами чинного законодавства, якими, зокрема визначено виключений перелік підстав до вилучення спірної земельної ділянки та коло суб'єктів звернення із вимогою.

12 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Херсонської міської ради із заявою про надання в оренду прилеглої земельної ділянки площею 0,0012 га, що не надана в користування іншим особам та необхідна для обслуговування належного на праві власності житлового будинку по АДРЕСА_1, а також просила дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки в оренду.

07.07.2016 р. рішенням Херсонської міської ради ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв'язку з наявністю на заявленій земельній ділянці сторонніх землекористувачів.

Рішенням Херсонського міського суду від 14.12.2016 року по справі №766/9709/16-а визнано протиправним та скасовано п. 2.3 рішення Херсонської міської ради від 07.07.2016 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та і споруд по АДРЕСА_1.

У зв'язку з тим, що у встановлений місячний строк (враховуючи рішення суду) міською радою не було розглянуто зазначену вище заяву та не вирішено питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи відмову в дозволі, у відповідності до ч. 3 ст. 123 ЗК України ОСОБА_1 було замовлено розроблення документації із землеустрою у ПП НВФ «Нові технології - ГІС», про що позивач письмово повідомила Херсонську міську раду, додавши до повідомлення примірник укладеного договору на виконання робіт.

Розроблений проект землеустрою, після усунення недоліків наданий повторно розробником у встановленому порядку на погодження до органів Держгеокадастру.

Проте, згідно з цим повторним висновком Міськрайонного управління у Нікопольському районі та м. Нікополі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 28.02.2017р. №1993/82-17 в погодженні проекту землеустрою знов було відмовлено.

Підставою для відмови у погоджені стало те, що згідно з Довідкою про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці без правовстановлюючих документів та з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.05.2016 р. № НВ-6501843772016, земельна ділянка площею 0,0012 га щодо якої розроблено проект землеустрою про відведення в оренду, увійшла до складу сформованої у 2013 році земельної ділянки площею 0,0413 га по АДРЕСА_2. Державна реєстрація цієї сформованої земельної ділянки здійснена 30 грудня 2013 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з присвоєнням кадастрового номеру НОМЕР_2.

Станом на момент звернення до суду, як пояснила представник відповідача та на день розгляду справи, речових прав на вказану земельну ділянку за власниками домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 не зареєстровано.

ОСОБА_1 неодноразово зверталась до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявами про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий НОМЕР_2 з підстав відсутності зареєстрованих на неї речових прав протягом більше року, але отримувала відмову у зв'язку з неможливістю здійснення скасування з технічних підстав, що підтверджується листами Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 12.04.2017р. №31-21-0.202-2974/2-17 і від 24.11.2017р. №31-21-0.202-8929/2-17.

Ці обставини підтверджуються відкритими даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, починаючи з 2013 року позивач в судовому та позасудовому порядку намагається отримати земельну ділянку площею 12 кв.м. для обслуговування частини свого житлового будинку. Звертаючись до органів уповноважених на вирішення цього питання, а також в суди, пред'являючи позови до Херсонської міської ради, до користувачів земельної ділянки по АДРЕСА_2, ОСОБА_1 отримує обґрунтовані на думку суду відмови, оскільки у зв'язку з відведенням цієї земельної ділянки в натурі, присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації в державному земельному кадастрі, не можливо як погодити виготовлений проект землеустрою так і його затвердити з подальшим виділенням землі позивачу. Органи уповноважені на погодження, затвердження проекту землеустрою зазначають про накладення земельної ділянки яку просить відвести позивач на вже відведену та зареєстровану з кадастровим номером НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_2.

Скасування державної реєстрації вищезазначеної земельної ділянки і є предметом позову ОСОБА_1 з метою усунення перешкод щодо виділення їй зазначеної площі землі.

В судовому засіданні позивач подала заяву про залишення без розгляду позовних вимог заявлених до Міськрайонного управління у Нікопольському районі та м. Нікополі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яка судом задоволена.

Відповідачем по справі, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області у відзиві зазначено про пропуск строку звернення позивача до суду, з чим суд не погоджується оскільки не надано доказів пропущення такого строку.

Позивач заперечує щодо пропущення нею строків звернення до суду.

На думку суду, оскарження рішення відповідача, що викладене у листах Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 12.04.2017р. №31-21-0.202-2974/2-17 і від 24.11.2017р. №31-21-0.202-8929/2-17, не є підставою для обрахування строку з дат у них зазначених, оскільки суду не надано доказів дати вручення зазначених відмов, що унеможливлює відрахування цих строків.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши письмові докази по справі, врахувавши приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 92, 93, 121 ч.1 п."г", 123, 124 ЗК України в Україні передбачено три форми землекористування - це перебування землі у власності, оренда та право постійного користування.

У ст. 92 ЗК України зазначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або або комунальній власності, без встановлення строку

Частиною другою цієї статті визначений вичерпний перелік осіб які мають право такого користування. Громадяни не віднесені до осіб, що мають право постійного користування земельною ділянкою.

Аналіз вищезазначених статей дає право визнати, що єдиними формами використання землі для громадян є право власності та право оренди, які підлягають оформленню у спосіб та у порядку передбаченому нормами ЗК України, іншими законами та підзаконними актами.

Відповідно до статті 125 Кодексу, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 1 ЗУ «Про державний земельний кадастр» 7 липня 2011 року N 3613-VI (далі Закон № 3613) визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав передбачено ст. 79-1 ЗК України і полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

За ч. 9 цієї статті, земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 п. "в" ЗУ "Про землеустрій " від 22 травня 2003 року N 858-IV проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності визначають:

в) місце розташування і розміри земельних ділянок, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб за категоріями земель.

Статтею 1 ЗУ «Про державний земельний кадастр» 7 липня 2011 року N 3613-VI (далі Закон № 3613) визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно зі ст. 15 ч. 2 Закону № 3613 відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до ст. 20 Закону № 3613 відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

За ч. 3 ст. 20 цього закону державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 ЗУ Закону № 3613 державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

поділу чи об'єднання земельних ділянок;

якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Аналогічні вимоги викладені і в п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. N 1051.

Як слідує із наданих сторонами письмових доказів та пояснень в судовому засіданні, державна реєстрація земельної ділянки по АДРЕСА_2, присвоєння їй кадастрового номеру було здійснено на підставі технічної документації із землеустрою, розробленої у 2010 році власниками житлового будинку.

Системний наліз наведених норм ЗК України, ЗУ «Про державний земельний кадастр», ЗУ "Про землеустрій " дають підстави прийти суду до висновку, що механізм відведення земельних ділянок громадянам, підстави здійснення такого відводу можуть бути вчинені з тільки метою реалізації цивільних прав передбачених ЗК України, а саме набуття земельної ділянки у власність чи оренду.

Спосіб реалізації цих прав є послідовним та таким, що спочатку громадянин/и/ з дозволу органу місцевого самоврядування виготовляють проект землеустрою, яким формується земельна ділянка у вигляді проекту який підлягає погодженню, державній реєстрації та присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру. Погоджений проект землеустрою, яким сформована земельна ділянка з відповідним кадастровим номером підлягає затвердженню та подальшим прийняттям рішення тим же органом про передачу її у власність чи оренду.

Відповідно до ст. 51 ЗУ "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань розробляються з метою обґрунтування розмірів і меж земельних ділянок з урахуванням вимог щодо раціонального використання та охорони земель.

Суд вважає, що саме з метою раціонального використання та упорядкування землеустрою, законодавець передбачив річний термін реєстрації речових прав на неї, а за відсутності реалізації таких прав, державна реєстрація підлягає скасуванню (ч. 10 ст. 24 ЗУ Закону № 3613).

Відмовляючи позивачу у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2, відповідач у своєму листі від 12.04.2017 року також посилається на ст. 24 ЗУ № 3613 чим фактично погоджується з правомірністю вимоги, але зазначає, що технічно в програмному забезпечені ведення Державного земельного кадастру ще не врегульовано таку процедуру, тому скасувати реєстрацію цієї земельної ділянки не можливо.

Суд вважає таку відмову неправомірною та необґрунтованою, оскільки відсутність належного технічного забезпечення не може бути підставою для правомірних вимог усунути перешкоди в реалізації її майнових та не майнових прав.

Суд погоджується з позицією позивача, що скасування державної реєстрації земельної ділянки є обов'язком, а не правом відповідача, оскільки саме на нього покладено контроль щодо раціонального використання та охорони земель.

Крім того, суд зазначає, що скасування державної реєстрації не підлягає погодженню, залученню інших органів чи осіб, оскільки за відсутності реєстрації майнових прав, достатньою для вчинення такої дії є інформація з офіційних державних реєстрів речових прав та державного земельного кадастру.

В судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву, в рішеннях Херсонською міської ради як на обґрунтування відмови у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки зазначалось, що таке скасування може порушити права та інтереси громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Як вже було зазначено, на сьогоднішній день набувачами домоволодіння по АДРЕСА_2 встановлено тільки межі вказаної земельної ділянки без оформлення цивільних прав на цю землю. Таким чином, дана ділянка перебуває у фактичному користуванні власників домоволодіння по АДРЕСА_2 і прав користування (власності) у відповідності до статей 125, 126 Кодексу ними не здобуто. За відсутності оформленого та зареєстрованого речового права не може бути його порушення.

В той же час, суд вважає очевидними порушення прав позивачки, яка в силу приписів діючого законодавства, бездіяльності відповідача щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_2 у порядку передбачено ст. 24 ЗУ № 3613, не може належним чином реалізувати свої права передбачені ЗК України та отримати можливість здійснювати обслуговування частини свого житлового будинку та газопроводу.

Очевидним є не тільки порушення її прав на отримання земельної ділянки в порядку визначеному ЗК України, а і порушення її права власності щодо житлового будинку, який вона не може обслуговувати та утримувати як власник.

Суд зазначає, що скасування державної реєстрації відведеної та сформованої земельної ділянки повертає всіх осіб, власників, співласників будівлі АДРЕСА_2, суміжних користувачів земельної ділянки та позивачку ОСОБА_1 у рівні умови з метою подальшого визначення порядку користування, набуття прав власності, чи інших цивільних прав визначених ЗК України, з урахуванням існуючих прав кожного з них на нерухомість, що розташована на цій земельній ділянці.

Виходячи з викладеного, суд не вважав за необхідне залучати до участі у справі співвласників б. АДРЕСА_2, оскільки у них відсутнє належним чином оформлене речове право на земельну ділянку, у строки визначені законодавством.

Крім того, саме скасування державної реєстрації усуває перешкоди для повторного розгляду питання про розробку, погодження проектів землеустрою спірної земельної ділянки не тільки позивачки а і інших суміжних землекористувачів, з урахуванням інтересів усіх, оскільки іншого способу захисту порушеного права позивачки суд не вбачає.

Саме про це і було зазначено в рішенні Комсомольського районного суду м. Херсона від 07.11.2013 року у справі № 667/5548/13-ц яке наведено судом вище.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, а понесені судові витрати розподілу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо не скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (ЄДРПОУ 39766281, 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19 листопада 2018 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 6.2.1