Постановление суда № 77689225, 17.07.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 липня 2018 року Справа № 0440/5140/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву Керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави до Павлоградської міської ради, Відділу освіти Павлоградської міської ради, третя особа-1: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, третя особа-2: Павлоградський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад № 2» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2018 року Керівник Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави звернувся із позовною заявою до Павлоградської міської ради, Відділу освіти Павлоградської міської ради, третя особа-1: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, третя особа-2: Павлоградський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад № 2» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, в якій просить:

- зобов’язати Павлоградську міську раду та Відділ освіти Павлоградської міської ради вжити заходи, направлені на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності Павлоградського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад № 2» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, встановлених Павлоградським міськрайонним управлінням ГУ ДСНС у Дніпропетровській області в актах № 20 від 24.04.2017, № 138 від 12.12.2017 та № 49 від 25.04.2018, у тому числі розглянути питання про виділення коштів, необхідних на усунення виявлених порушень;

- стягнути з відповідачів на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Д. Яворницького, 38 МФО 820172 розрахунковий рахунок 35217020000291 в ДКСУ у м. Київ, код за ЄДРПОУ 02909938, за кодом класифікації видатків бюджетів – 2800) судові витрати по справі.

Розглянувши матеріали позовної заяви судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, - суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 3, ч. 4 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор, зокрема, звертається до суду з позовною заявою та бере участь у розгляді справ за його позовами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Статтею 4 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII визначено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

З аналізу вказаних правових норм можна дійти висновку, що Конституцією України передбачено дві обов’язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави, а саме: 1) доведення, що обставини звернення є виключним випадком і 2) представництво здійснюється в порядку, визначеному законом.

При цьому, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Отже, враховуючи вищевикладене вбачається, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підмінювати суб’єкта виконання владних управлінських функцій, а має на меті – спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб’єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Так, як вбачається з вищевказаного, для визначення судом права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави імперативними є 2 умови:

1) доведення порушення чи загрози порушення саме інтересів держави (а не окремої громади);

2) доведення належними і допустимими доказами, що захист цих інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Керівник Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області обґрунтовує своє право на звернення до суду з даним позовом в інтересах держави тим, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій не наділено повноваженнями звертатися до суду з позовом про спонукання суб'єкта владних повноважень, а має право звертатися до суду лише з позовом про застосування заходів реагування шляхом зупинення діяльності відповідного закладу.

Проте, вказані вище доводи прокурора є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей

Також і положеннями ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

При цьому, слід зазначити, що саме звернення до адміністративного суду органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки із позовною вимогою щодо застосування заходів реагування є превентивним способом для усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, що зобов'язує відповідний заклад виконати вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Отже, доводи прокурора про те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області не наділено повноваженнями звернення до суду із позовом щодо зобов'язання вчинити дії не відповідає дійсності та суперечить статтям 67, 68 Кодексу цивільного захисту України.

Враховуючи викладене, у Керівник Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області відсутні підстави для звернення до суду в інтересах держави з даним адміністративним позовом.

Так, згідно із положеннями п. 7 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що у зв’язку з відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким адміністративним позовом, даний позов підлягає поверненню позивачеві на підставі п. 7 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Згідно з ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо повернення судових витрат, суд зазначає, що відповідно до Регламенту прокуратури Дніпропетровської області, який затверджено наказом прокурора Дніпропетровської області 23 вересня 2016 року № 243 самостійний структурний підрозділ прокуратури області - це управління, відділ, інший підрозділ на правах відділу, що відповідно до затвердженої Генеральною прокуратурою України структури прокуратури області не входить до складу інших підрозділів і підпорядковується безпосередньо заступнику прокурора області або прокурору області.

Таким чином, Павлоградська місцева прокуратура Дніпропетровської області є структурним підрозділом прокуратури Дніпропетровської області без статусу юридичної особи, у зв'язку із чим судовий збір сплачений саме прокуратурою Дніпропетровської області.

Так, судом встановлено, що за подання позовної заяви було сплачено судовий збір в сумі 1762,00 грн., що документально підтверджено платіжним дорученням № 1580 від 19.06.2018 року, а отже він підлягає поверненню прокуратурі Дніпропетровської області з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави до Павлоградської міської ради, Відділу освіти Павлоградської міської ради, третя особа-1: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, третя особа-2: Павлоградський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад № 2» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Повернути прокуратурі Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 02909938, пр. Д. Яворницького, 38, м. Дніпро, 49044) сплачений судовий збір в сумі 1762,00 грн..

Копію ухвали про повернення позовної заяви та додані до неї матеріали позовної заяви надсилати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 7 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя ОСОБА_1