Решение № 77654621, 29.10.2018, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5274/17

Номер провадження 2/570/498/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення та збільшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовом про збільшення розміру аліментів та зміною способу їх стягнення. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що сторони є батьками малолітньої дитини – доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Дитина перебуває на утриманні позивачки. Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 12.05.2015 року з відповідача були стягнуті аліменти на користь позивачки на утримання дитини в твердій грошовій сумі, а саме, по 400 гривень щомісячно, починаючи 02.10.2014 року і до повноліття дитини. З часу ухвалення судового рішення про стягнення аліментів змінився розмір прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, та й визначений розмір аліментів не може забезпечити належне утримання дитини. Через це позивачка звернулася до суду з даним позовом та просить суд задовольнити позов про зміну способу стягнення та зміну розміру аліментів, які стягуються з відповідача на її користь, стягнувши з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачка позов підтримала та пояснила суду про обставини, що описані вище. Додала, що відповідач сплачує аліменти не регулярно. Позивачці відомо про те, що відповідач офіційно працевлаштований за межами України, проте довести це вона не може. За наведеного просить суд задоволити заявлений позов та стягнути аліменти у новому розмірі з часу звернення до суду.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Згідно до положень Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання, відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду даної цивільної справи.

До суду був поданий відзив. Зазначається, що відповідач згідний сплачувати аліменти у розмірі 1000 грн. Відповідач не працевлаштований, а тому він не може сплачувати аліменти у тому розмірі, про який просить позивачка. Окрім того, відповідач приділяє увагу дитини, забезпечує її дозвілля. За наведеного просить відмовити в задоволенні позову про зміну способу стягнення аліментів. А щодо розміру аліментів, то згідний сплачувати по 1000 грн., щомісячно.

Судом приймається до уваги, що за положеннями ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки. Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості проведення розгляду справи без участі відповідача зважаючи, що у справі приймає участь його представник.

Представник відповідача позов не визнала. Пояснила суду, що у позивачки немає підстав для стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, оскільки вона не довела суду, що відповідач працевлаштований. Зазначила, що її довіритель не відмовляється від сплати аліментів у розмірі 1000 грн., щомісячно.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення, але частково.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 12.05.2015 року з відповідача були стягнуті аліменти на користь позивачки на утримання дитини (доньки ОСОБА_5, 08.05.2011 р.н.) в твердій грошовій сумі, а саме, по 400 гривень, щомісячно, починаючи 02.10.2014 року і до повноліття дитини.

За положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України), батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно Сімейного законодавства України, обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним. Закон не передбачає яких-небудь спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей.

Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Законом України від 17.05.2017 № 2037-VIII (набрав чинності з 8.07.2017) внесено зміни до Сімейного кодексу України, які стосуються аліментних зобов'язань. При цьому збільшено мінімальний розмір аліментів, що має стягуватися на одну дитину - 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (замість 30%, як було раніше).

Відповідно частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З часу постановлення судового рішення про стягнення аліментів пройшов значний час, змінився розмір прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку і визначений розмір аліментів - 400 гривень, щомісячно, не може забезпечити належне утримання дитини, і це є очевидним фактом.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Зі змісту наведених законодавчих приписів слід дійти висновку, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України зазначає про можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим їх здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Саме такий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року, винесеній за результатами розгляду справи №6-143цс13 за заявою про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

В судовому засіданні встановлені обставини, що дають змогу для задоволення позову; та про стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утриманні дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів). В судове засідання не були надані докази того, що відповідач має незадовільний стан здоров'я, має важкий майновий стан, має на утриманні інших дітей чи непрацездатних батьків, або є в наявності інші обставини, що унеможливлюють відповідача надавати допомогу дитині. В даному випадку враховується, що обов’язок з утримання дітей покладається на обох батьків. На думку суду, за вказаних умов визначений розмір аліментів є компромісним, та враховуватиме баланс інтересів сторін.

Судом не приймаються до уваги доводи представника відповідача про те, що немає підстав для задоволення позову про зміну способу стягнення аліментів через те, що позивачка не довела, що відповідач працевлаштований. В даному випадку немає потреби доводити зазначену обставину, оскільки законодавець визначає, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. А такий позов був заявлений позивачкою.

Оскільки в силу діючих приписів мінімальний розмір аліментів, що має стягуватися на одну дитину - 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, повинен обраховуватися з 08.07.2017 року, то такий перерахунок повинен бути здійснений державним виконавцем. Суд вважає за доцільне зазначити про цю обставину у резолютивній частині свого рішення.

Щодо нового розміру аліментів, то вони повинні бути стягнуті з часу набрання рішенням законної сили, а не з часу звернення позивачки до суду. Тому в цій частині позов не підлягає до задоволення.

Аналізуючи зібрані у справі докази дійшов висновку про часткове задоволення заявленого позову. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення та збільшення розміру аліментів - задоволити частково.

Змінити спосіб стягнення та змінити розмір аліментів, що був стягнутий з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини – доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно до рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 10.12.2014 року, справа № 564/227/14-ц.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4), на користь:

? ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_6), аліменти на утримання дитини:

доньки – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7,

в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу набрання рішенням законної сили, і до досягнення дитиною повноліття;

? на користь Рівненського районного суду Рівненської області за наступними реквізитами: отримувач коштів – УК у Рівненському районі/Рівненський район, код отримувача (ЄДРПОУ) 38012756, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) – 899998, рахунок отримувача – 31213206017295, класифікація доходів бюджету – 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету – судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), сума – 704 грн. 80 коп.

Стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до повноліття дитиною, проводиться з часу набрання рішенням законної сили.

В силу закону мінімальний розмір аліментів, що має стягуватися на одну дитину - 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, має відбуватися з 08.07.2018 року.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складене 06.11.2018 року