Решение № 77429230, 18.10.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2018 року м. Київ № 826/15999/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Стринадко О.Г., представника позивача Овчарук К.С., у відсутність представників відповідачів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Державного господарського об'єднання Консорціуму «Військово - будівельна індустрія», Ліквідаційної комісії Державного господарського об'єднання Консорціуму «Військово - будівельна індустрія» про стягнення заборгованості,

встановив:

06.08.2015 управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державного господарського об'єднання Консорціуму «Військово - будівельна індустрія» (ДГО Консорціуму «Військово - будівельна індустрія»), Ліквідаційної комісії ДГО Консорціуму «Військово - будівельна індустрія» про стягнення заборгованості з ДГО Консорціуму «Військово - будівельна індустрія» в особі філії «Хмельницька автомобільна база № 82».

Позов мотивовано тим, що за філією ДГО Консорціуму «Військово - будівельна індустрія» «Хмельницька автомобільна база №82» рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 178300,12 грн, яку вона в добровільному порядку не погашає. Вказана заборгованість виникла внаслідок несплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, визначених у звітах про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за серпень 2009 року, жовтень-грудень 2010 року в загальній сумі 99311,32 грн, а також фінансових санкцій в сумі 14277,65 грн та пені в сумі 64711,13 грн за період з 20.03.2007 по 09.06.2011.

Враховуючи, що філія ДГО Консорціуму «Військово - будівельна індустрія» «Хмельницька автомобільна база №82» веде окремий баланс, бухгалтерський та податковий облік, має право відкривати рахунки у банках, нараховувати, виплачувати (перераховувати) до бюджету та інших цільових фондів податки, збори, обов'язкові платежі самостійно від свого імені, однак є структурним підрозділом Консорціуму без права юридичної особи і здійснює свою діяльність від його імені і за його дорученням, - відповідачем у справі має бути юридична особа.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2015 відкрито провадження у справі.

ДГО Консорціум «Військово - будівельна індустрія» подав заперечення та в подальшому відзив на позов управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому в яких просив відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що не існує юридичної особи філії «Хмельницька автомобільна база №82», а тому не можливо стягнути заборгованість з філії «Хмельницька автомобільна база №82». Станом на час розгляду справи в суді відповідач не є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, зазначено, що заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виникла у серпні 2009 року, жовтні-грудні 2010 року, а рішення, якими застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за період з 2007 по 2011 рік, не стосуються вказаних періодів. Відсутні докази обґрунтованості застосування штрафних санкції та нарахування пені за період з 20.03.2007. Вказано на невідповідність вимогам законодавства рішень позивача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені. До того ж вказані рішення направлені на адресу філії «Хмельницька автомобільна база №82», якої де-юре не існує.

Також ДГО Консорціум «Військово - будівельна індустрія» вказав на пропуск позивачем строку звернення до суду із даним позовом.

15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2018 справу прийнято до провадження суддею Чудак О.М. і призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2018 замінено позивача у справі з управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити повністю з підстав, вказаних у позовній заяві та наданих у справу доказах. Представники відповідачів в засідання не з'явилися.

В свою чергу суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, а також докази в їх сукупності, встановив наступне.

Станом на час виникнення спірних правовідносин ДГО Консорціум «Військово - будівельна індустрія» мав філію «Хмельницька автомобільна база №82» без права юридичної особи, яка була платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно наданих позивачем розрахунків та картки особового рахунку страхувальника за філією «Хмельницька автомобільна база №82» ДГО Консорціуму «Військово - будівельна індустрія» рахується заборгованість в загальній сумі 178300,12 грн, яка виникла внаслідок несплати:

- страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, визначених у звітах про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, за серпень 2009 року, жовтень-грудень 2010 року в загальній сумі 99311,32 грн;

- фінансових санкцій в сумі 14277,65 грн та пені в сумі 64711,13 грн за період з 20.03.2007 по 09.06.2011, які застосовані (нараховані) згідно рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків №1058 від 12.06.2007, №1626 від 12.07.2007, №3088 від 19.09.2007, №3833 від 07.09.2010, №5038, №5039, №5040, №5041 від 02.12.2010, №642, №643 від 27.01.2011, №3152, №3153, №3154 від 04.08.2011.

Вказані рішення направлені на адресу філії «Хмельницька автомобільна база №82» та отримані філією «Хмельницька автомобільна база №82», що підтверджується відмітками на рекомендованих повідомленням про вручення поштових відправлень.

У зв'язку із тим, що філія «Хмельницька автомобільна база №82» в добровільному порядку заборгованість не погасила, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов з наступних висновків.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, на час виникнення спірних правовідносин, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами третьою та четвертою цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Встановлено, що філію ДГО Консорціуму «Військово - будівельна індустрія» «Хмельницька автомобільна база №82» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому як платника страхових внесків. Тому безпідставними є посилання відповідача щодо необхідного статусу юридичної особи філії задля забезпечення необхідності сплати таких внесків.

Відповідно, після реєстрації, пункт 6 частини другої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язує страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною шостою статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до частини шостої статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

З приписами підпунктів 5.13, 5.1.4 пункту 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Встановлено, що філія «Хмельницька автомобільна база №82» ДГО Консорціуму «Військово - будівельна індустрія» подала звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, зокрема за серпень 2009 року, жовтень-грудень 2010 року, однак не сплатила страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 99311,32 грн.

Відповідно до частини другої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

На недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина восьма статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Пункт 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Суд зважає на доводи відповідача про те, що Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI частини перша-дев'ята статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключено, а також на порушення позивачем вимог законодавства під час застосування штрафних санкції та пені, однак не вважає такі доводи такими, що спростовують позовні вимоги.

Так, відповідно до пункту сьомого Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно пункту 9.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року.

Відповідно до частини десятої статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За приписами підпункту 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Відповідно до пункту 9.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, суми штрафів, передбачених пунктами 9.3 та 9.4 цієї Інструкції, підлягають сплаті страхувальником чи банком, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення, або можуть бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято це рішення.

Суд звертає увагу, що предметом розгляду по даній справі є наявність підстав для стягнення недоїмки, яка виникла в тому числі у зв'язку із несплатою зобов'язань нарахованих зазначеними вище рішеннями про застосування штрафних санкцій та нарахування пені. При цьому, вказані доводи відповідача стосуються правомірності зазначених рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, яка фактично не заперечувалась відповідачем про що свідчить відсутність доказів оскарження таких рішень відповідачем. Тому, доводи відповідача про порушення позивачем вимог законодавства під час застосування штрафних санкції та пені в даному випадку є безпідставними.

З урахуванням наведених обставин у сукупності, суд вважає, що за філією «Хмельницька автомобільна база №82» ДГО Консорціуму «Військово - будівельна індустрія» рахується заборгованість в загальній сумі 178300,12 грн, яка виникла внаслідок несплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, визначених у звітах про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, за серпень 2009 року, жовтень-грудень 2010 року в загальній сумі 99311,32 грн, а також фінансових санкцій в сумі 14277,65 грн та пені в сумі 64711,13 грн за період з 20.03.2007 по 09.06.2011. При цьому, органи Пенсійного фонду України, станом на час подання даного позову, уповноважені вживати заходів для стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Суд вважає помилковими доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, адже у відповідності до частини п'ятнадцятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Однак слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Отже, у разі наявності у платника недоїмки відповідний орган Пенсійного фонду обов'язково направляє такому платнику вимогу про сплату недоїмки.

Після отримання такої вимоги платник має право звернутися до органу Пенсійного фонду із заявою про узгодження суми недоїмки або до суду із позовом про скасування такої вимоги.

Суд наголошує, що право органу Пенсійного фонду на звернення до відповідного підрозділу державної виконавчої служби із вимогою як виконавчим документом або до суду з позовом про стягнення недоїмки виникає виключно у разі надсилання страхувальнику вимоги про сплату недоїмки.

Встановлено, що матеріали справи не містять доказів формування та надсилання позивачем на адресу відповідача чи філії «Хмельницька автомобільна база №82» ДГО Консорціуму «Військово - будівельна індустрія» вимоги про сплату недоїмки. Відсутність такої підтвердила в судовому засіданні і представник позивача.

У зв'язку із цим, суд вважає, що позивач порушив право відповідача на узгодження суми недоїмки та оскарження такої вимоги в судовому порядку, що виключає можливість звернення органу Пенсійного фонду до суду із позовом про стягнення такої недоїмки.

Таким чином, даний адміністративний позов є передчасним, а тому відсутні підстави для задоволення такого позову.

Згідно статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин звільнення на підставі пункту 18 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI Пенсійного фонду України та його органів від сплати судового збору станом на час звернення до суду з даною позовною заявою, а також за відмови в задоволенні позову та відсутності понесення відповідачами будь-яких витрат, витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Державного господарського об'єднання Консорціуму «Військово - будівельна індустрія», Ліквідаційної комісії Державного господарського об'єднання Консорціуму «Військово - будівельна індустрія» про стягнення заборгованості, - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (адреса: 29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Герцена, буд. 10; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21318350).

Відповідач - Державне господарське об'єднання Консорціум «Військово - будівельна індустрія» (адреса: 03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33629043).

Відповідач - Ліквідаційна комісія Державного господарського об'єднання Консорціуму «Військово - будівельна індустрія» (адреса: 03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33629043).

Суддя О.М. Чудак