Постановление суда № 76886405, 28.09.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/4317/18

Провадження № 2-сз/359/13/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Івченко В.І.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у цивільній справі в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу, -

встановив :

18 вересня 2018 року представник заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про повернення судового збору в сумі 352 грн. 40 коп., сплаченого при подачі до суду заяви ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу, у зв'язку з тим, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2018 року заяву залишено без розгляду.

В судове засідання представник заявника не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Згідно положень ч. 2 ст. 133 ЦПК України порядок повернення судового збору встановлюється законом.

При цьому, положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судом встановлено, що хвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2018 року заяву ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу – залишено без розгляду.

Зі змісту заяви про повернення судового збору вбачається, що позивач просить повернути судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп., сплачений відповідно квитанції № 75 від 05 червня 2018 року.

З огляду на зазначене суддя прийшов висновку, що заява позивача про повернення сплаченого судового збору підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Разом з тим, як роз’яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.26 своєї постанові №10 від 14 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», перерахування суми судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2011 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

При цьому, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви додано оригінал квитанції № 75 від 05 червня 2018 року, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви ОСОБА_1, яка є належним доказом сплати судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах.

Враховуючи наведене суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви представника заявника ОСОБА_1- ОСОБА_3 про повернення судового збору.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 258 – 261, 353 ЦПК України, суд -

Ухвалив :

Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у цивільній справі в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу, задовольнити.

Зобов’язати Бориспільське Управління ДКСУ в Київській області повернути ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання : ІНФОРМАЦІЯ_1) сплачений судовий збір в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок, відповідно до квитанції № 75 від 05 червня 2018 року (сплачений на рахунок: код ЄДРПОУ 38007070, банк отримувача ГУ ДКСУ у Київській області, код банку отримувача (МФО):821018, рахунок отримувача: 31216206700004).

Ухвала суду є остаточною та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Яковлєва