№ 76881708, 19.09.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 19.09.2018

Справа № 320/5287/18

Провадження №3/320/866/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«19» вересня 2018 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Бахаєва І.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, непрацюючого, який мешкає за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вулиця Вакуленчука, 63/68,

за ст. 173 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

11.05.2018 о 02.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи на території «Поляни казок» за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вулиця Г.України, вчинив дрібне хуліганство.

У судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, заяв та клопотань від нього не надходило.

Проаналізувавши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.

Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей порушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.

Реалізація принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності тісно пов'язана із інститутом звільнення від неї. Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.

Перша з них, репресивно-каральна (або "штрафна"), полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави щодо правопорушника, а, по-друге, засобом, який попереджає нові правопорушення.

Друга функція, запобіжно-виховна, тісно пов'язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення унеможливлюють встановлення суспільної небезпечності (шкідливості) діяння, протиправності, карності, вини особи.

Стаття 247 КУпАП, чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Після виключення провадження втрачається можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави стверджувати про відсутність у судді необхідності з’ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття справи.

Такий висновок судді прямо переплітається з науково-консультативним висновком НКР при ВАСУ, а саме, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення 11.05.2018, матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли до Мелітопольського міськрайонного суду 06.07.2018. У судові засідання 10.08.2018, 19.09.2018 правопорушник не з’явився, згідно ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до відповідальності за ст. 173 КУпАП визнана обов’язковою. Враховуючи, що правопорушення не є триваючим, на момент розгляду вказаної справи, закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП.

Для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.7 ст.247 КУпАП, достатньо встановити - вид правопорушення, наявність щодо нього спеціального законодавства; момент вчинення правопорушення; строк, що сплив з моменту вчинення правопорушення до моменту розгляду справи судом, провадження підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Керуючись п.7 ч.1 ст. 247,ст.ст. 1, 9, 38, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ст. 173 КУпАП провадженням закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

СУДДЯ: І.М.БАХАЄВ