Постановление суда № 76814086, 05.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 вересня 2018 року Справа № 0440/4928/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірним рішення у поновленні пенсії позивачу, викладене у відмові відповідача № 1046/04/21 від 29.12.2017р. та зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу з 03.01.2014 р., відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в його пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 надав до суду клопотання (від 04.07.2018 р. вх..№ 31911/18) про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 0440/4928/18, та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позивач та представник відповідача в судове засідання 05.09.2018 р. не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Позивач 14.08.2018 р. надав до суду заяву про проведення підготовчого засідання без участі позивача та його представника (вх..№ 39118/18).

Представник відповідача 05.09.2018 р. надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За викладених обставин, враховуючи подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та клопотання відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 3 статті 194 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем зазначено, що з дня набрання чинності Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 щодо неконституційності положень п.2 ч.1 ст. 49, другого речення ст.51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. Саме з цього часу (з 2009 року) Пенсійні органи мають відновлювати виплати пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон. Вказує, що спір між ОСОБА_1 та Пенсійним органом виник лише тоді, коли останнім було прийнято рішення про відмову у поновленні виплати пенсії, тобто 29.12.2017 року, а отже, саме з цього моменту у позивача починається перебіг шестимісячного строку звернення до суду, визначений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Окрім цього, позивач наголошує на тому, що шестимісячний строк звернення до суду є саме строком звернення до суду із позовом, та ніяким чином не є підставою для обмеження певним строком пенсійних виплат.

02.08.2018 р. представник відповідача подав до суду заяву про залишення позову без розгляду (вх..№37226/18), вказавши, що в матеріалах пенсійної справи є заява, написана власноруч ОСОБА_1 13.06.2013 р., в якій зазначено про прохання зупинити виплату пенсії, закрити особовий рахунок та виплатити за шість місяців пенсію відповідно до закону, у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання в країну Ізраїль. Відповідач вказує, що станом на 03.07.2013 р., виїжджаючи до Ізраїлю, ОСОБА_1 знав про припинення виплати пенсії, тому строк його звернення до суду пропущений.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України на підставі закордонного паспорту громадянина України № НОМЕР_1. По досягненню пенсійного віку та наявності більш ніж 30 років страхового стажу, позивачу була призначена пенсія за віком.

Маючи намір виїхати до іншої країни, позивач 13.06.2013 р. звернувся до управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська з власноруч написаною заявою такого змісту: прошу зупинити виплату пенсії, закрити особовий рахунок та виплатити пенсію за шість місяців згідно Закону, у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю. (том 1 а.с. 206).

Таким чином, на момент виїзду за кордон ОСОБА_1 був обізнаний про те, що йому буде припинена виплата пенсії, проте будь-яких заходів щодо захисту свого порушеного права (права на отримання пенсії, починаючи з 2014 року) не вчинив.

Суд звертає увагу на те, що наявність обов'язку у відповідача поновити виплату пенсії ОСОБА_1 не позбавляє особу необхідності вживати заходів щодо захисту свого права, якщо воно порушується.

Як вказує позивач, порушення його права в частині невиплати пенсії триває з 03.01.2014 року. Виплата пенсії позивачу носить щомісячний характер, тому недоотримуючи пенсію кожного місяця, позивач мав бути обізнаний про порушення його прав та мав змогу звернутися до суду, проте таким правом не скористався.

Отже, даний спір повинен розглядатися у межах звернення ОСОБА_1 з позовом до адміністративного суду, тобто в межах шестимісячного строку. Підстав для поновлення строку звернення до суду, які б можна було вважати поважними, позивачем не наведено.

Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на наведене, з урахуванням часу звернення ОСОБА_1 з позовом до суду -27.06.2018 року, про що свідчить штамп відділення поштового зв'язку на конверті відправлення (ідентифікатор поштового відправлення 6900522470328), позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу у період з 03.01.2014 р. по 26.12.2017 року включно підлягають залишенню без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу у період з 03.01.2014 року по 26.12.2017 року включно, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в його пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник