Решение № 76569767, 11.09.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1552/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “Діамантбанк”,юридична адреса: 04070, м. Київ, Контрактова площа, 10А; адреса для листування: 01112, м. Київ, вул.. Дегтярівська, 48, код ЄДРПОУ 23362711;

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодом Харків”, 61022, м. Харків, вул. Клочківська, 94-А, код ЄДРПОУ 33207174;

про стягнення заборгованості за кредитним договором 196 398,74грн.

за участі представників учасників справи:

позивача – не зявився;

відповідача – не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Діамантбанк” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Автодом Харків” про стягнення з останнього заборгованості за договором про надання кредиту у формі овердрафту №104 від 05.09.2016, яка становить 196 398,74грн. та складається з: суми заборгованості по основному боргу кредиту – 123 229,20грн., суми простроченої заборгованості по відсоткам – 31 903,55грн., пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам, комісії – 41 265,99грн..

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав умови Договору про надання кредиту у формі овердрафту №104 від 05.09.2016 щодо здійснення повернення коштів у строки визначені договором та додатковими угодами до нього, у зв’язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму заборгованості по основному боргу кредиту у розмірі 123 229,20грн., суму простроченої заборгованості по відсоткам – 31 903,55грн., пеню за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам, комісії – 41 265,99грн..

Ухвалою господарського суд Харківської області від 12.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.07.2018 о 11:00.

Протокольною ухвалою від 06.08.2018 на підставі ст. 183 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 13.08.2018 о 11.30.

У судовому засіданні 13.08.2018 відкрито розгляд справи по суті та заслухане вступне слово представників учасників справи.

Повноважний представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання кредиту у формі овердрафту №104 від 05.09.2016, яка становить 196 398,74грн. та складається з: суми заборгованості по основному боргу кредиту – 123 229,20грн., суми простроченої заборгованості по відсоткам – 31 903,55грн., пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам, комісії – 41 265,99грн..

Повноважний представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог вказуючи на те, що станом на момент виникнення обовязку щодо повернення коштів згідно договору про надання кредиту у формі овердрафту №104 від 05.09.2016 у розмірі 123 229,20грн. на поточному рахунку відповідача знаходились відповідні кошти, котрі не були позивачем своєчасно списані в рахунок погашення заборгованості. Таким чином, відповідач зазначає про те, що заборгованість, яку просить стягнути позивач виникла виключно в результати зволікання та не правомірних дій позивача, у зв’язку з тим, що відповідачем відповідно до умов договору про надання кредиту у формі овердрафту №104, були виконано обов’язок щодо забезпечення надходження грошових коштів на поточний рахунок з метою погашення кредиту. Окрім цього, відповідач зазначає про те, що неодноразово звертався до позивача з вимогою здійснити зарахування зустрічних вимог з метою погашення заборгованості за договором про надання кредиту у формі овердрафту №104, а відтак відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а тому просить відмовити в задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні 13.08.2018, суд закінчив зясування обставин справиі дослідження доказів та протокольною ухвалою від 13.08.2018 на підставі ст. 216 ГПК України оголосив перерву у судовому засіданні до 11.09.2018 о 10.00.

У судовому засіданні 11.09.2018 представники позивача та відповідача у судове засідання не зявились явку своїх представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, оскільки представники сторін були присутні у судовому засіданні 13.08.2018.

Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

05.09.2016 між Публічним акціонерним товариством “Діамантбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Автодом Харків” укладено Договір про надання кредиту у формі овердрафту N104 від 05.09.2016.

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору позивач з 05 вересня 2016 року по 04 вересня 2017 року включно встановлює Позичальнику ліміт овердрафту у розмірі 1 200 000, 00 грн. (Один мільйон двісті тисяч гривень 00 копійок) на поточний рахунок Позичальника №26005300002507.980 та в межах встановленого ліміту овердрафту надає позичальнику кредитні кошти, шляхом оплати його розрахункових документів при відсутності або недостатності коштів поточному рахунку.

Кредитні кошти в межах встановленого ліміту овердрафту надаються Позичальнику сплатою 25% (двадцять п'ять процентів) річних (п.1.2 Кредитного договору ).

Відповідно до п. 2.1 договору в забезпечення виконання зобов’язань за цим Договором Позичальник в термін до « 05» вересня 2016 року забезпечує надання Кредитодавцю поруки та надає Кредитодавцю в заставу наступне майно (надалі - «Предмет забезпечення»):

товари в обороті (автозапчастини), що належать на праві власності ТОВ «АВТОДОМ ХАРКІВ» (місцезнаходження: 61022, м. Харків, вул. Клочківська, 94-А, код ЄДРПОУ 33207174);

поруку громадянина України ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 паспорт серія ММ №369985, виданий « 29» жовтня 1999 року ЦВМ Дзержииського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, місце реєстрації: АДРЕСА_1);

поруку громадянина України ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_2, паспорт серія МТ №226325, виданий « 17» липня 2012 року Дзержинським РВ ХМУ ГУМВС України у Харківській області, місце реєстрації: АДРЕСА_2);

поруку громадянина України ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_3, паспорт серія МК №613073, виданий « 03» грудня 1997 року МВМ Дзержииського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, місце реєстрації: м. Харків, пр. .ПеремогиАДРЕСА_3);

поруку громадянина України ОСОБА_4 (податковий номер НОМЕР_4, паспорт серія МК №800678, виданий « 06» квітня 1998 року МВМ Дзержииського РВ ХМУ УМВС України у Харківській області, місце реєстрації: АДРЕСА_4).

В період дії Кредитного договору було укладено сім додаткових угод, якими були внесені відповідні зміни до нього щодо строків ліміту овердрафту.

Так, 10 квітня 2017 року між ОСОБА_5 та Позичальником було укладено Додаткову угоду до Кредитного договору, якою визначено, що ліміт овердрафту на строк з 10 квітня 2017 року 09 травня 2017 року включно становить 1200000 (один мільйон двісті тисяч) грн. 00 коп.

В п.п.3.4.2. п.3.4 Кредитного договору визначено, що Позичальник зобов'язаний забезпечити повне повернення фактично отриманого кредиту в межах встановленого ліміту овердрафту, нарахованих процентів та інших платежів в останній день періоду, встановлено п.1.1 цього Договору.

Позичальник зобов'язаний (п.п.3.4.1 п.3.4 Кредитного договору):

- забезпечити надходження грошових коштів на поточний рахунок з метою поверне кредитодавцю фактично отриманих кредитних коштів, в межах встановленого ліміту овердрафту не пізніше, як наприкінці кожного 30 (тридцятого) календарного дня безперервного користуватись кредитом (п.3.4 Кредитного договору).

- забезпечити надходження грошових коштів на поточний рахунок з метою спис Кредитодавцем грошових коштів з поточного рахунку в погашення процентів за кредитом, комісій інших платежів в порядку, передбаченому цим Договором.

За несвоєчасне повернення фактично отриманих Позичальником кредитних коштів в межах встановленого згідно Кредитного договору ліміту овердрафту,та/або за несвоєчасне забезпечення грошових надходжень на поточний рахунок, що має наслідком порушення строків сплати кредиту та/або процентів за кредитом та/або комісії (й)/плати(т) за цим Договір Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню у розмірі діючої на період виникнення прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен прострочення, (п.5.1 Кредитного договору ).

Крім того, відповідно до п. 4.6 Кредитного договору Банк має право списувати грошові кошти з поточного рахунку позичальника, відкритого у кредитодавцю, на погашення простроченої заборгованості позичальника за кредитом та/або процентами за ним, а також заборгованості позичальника за комісіями та/або неустойкою за цим договором.

Відповідно до п. 8.5 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання Позичальником своїх обов’язок по них.

Як зазначає позивач, зобов'язання за Кредитним договором не виконуються Позичальником належним чином у зв'язку з чим станом на 01.06.2018 року розмір заборгованості за Кредитним договором становить 196 398 гривень 74 копійки (сто дев'яносто шість тисяч триста дев'яносто вісім грі 74 копійки), з яких: сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту -123 229, 20 грн., сума простроченої заборгованості по відсоткам - 31 903, 55 грн., сума нарахованої пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам, комісії - 41 265,99 грн..

Разом з цим, як встановлено матеріалами справи 23.07.2014 року між відповідачем та позивачем було укладено договір банківського рахунку № 14-07-23-001903. В рамках цього договору, відповідачем було відкрито рахунок № 26006300002506, який використовувало відповідачем у якості поточного рахунку.

За Договором банківського рахунку Банк зобов'язався відкрити Товариству поточний рахунок/поточний рахунок в банківських металах №26006300002506, а також приймати і зараховувати на поточний рахунок грошові кошти/банківські метали, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум/банківських металів з поточного рахунка та проведення інших операцій за поточним рахунком, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 1.1.3 Договору банківського рахунку встановлено, що Банк зобов'язується здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку, у випадку надання клієнтом заяви про здійснення договірного списання коштів, що містяться на поточному рахунку, відкритому в ОСОБА_5, та виконання умов, достатніх для належного використання ОСОБА_5 свого права на договірне списання відповідно до п. 4.3 цього договору.

Як підтверджується матеріалами справи станом на 19.05.2017 на поточному рахунку відповідача знаходились кошти у розмірі 123 229,20грн..

Як встановлено судом, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 22 червня 2017 року № 394-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 23 червня 2017 року №2663, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Діамантбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Діамантбанк» з 24 червня 2017 року до 23 червня 2019 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «ДІАМАНТБАНК», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, крім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами ОСОБА_6 строком на два роки з 24 червня 2017 року до 23 червня 2019 року включно.

Тобто, станом на дату подання позову та судового розгляду у відповідача відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, між сторонами були укладені Договір банківського рахунку та Кредитний договір.

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з договору про надання кредиту у формі овердрафту №104 від 05.09.2016, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є кредитним договором, а договір банківського рахунку № 14-07-23-001903 є договором банківського рахунку.

Отже, зобов'язальні правовідносини, що склалися між сторонами на підставі Договору банківського рахунка, мають майново-грошовий характер, відтак, у цьому випадку позивач є кредитором за майновою вимогою щодо розпорядження належними йому коштами.

При цьому, згідно умов Кредитного договору Банк надав позивачу грошові кошти, які позивач зобов'язався повернути у визначений п. 1.1 Кредитного договору строк, а тому за вказаним договором позивач є боржником ОСОБА_5, за Договором банківського рахунку № 14-07-23-001903 позивач є боржником, а відповідач – кредитором.

Станом на момент звернення до суду із даним позовом строк виконання грошових зобов'язань за обома договорами настав, а саме: за Кредитним договором - 19.07.2017 р. (п. 1.1); за Договором банківського рахунку - у зв'язку з введенням в установі ОСОБА_5 процедури ліквідації (п. 3 ч. 2 ст. 46 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Таким чином, як вказує позивач, заборгованість за договором про надання кредиту у формі овердрафту №104 від 05.09.2016, яка становить 196 398,74грн. та складається з: суми заборгованості по основному боргу кредиту – 123 229,20грн., суми простроченої заборгованості по відсоткам – 31 903,55грн., пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам, комісії – 41 265,99грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. ОСОБА_5 не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Водночас, ОСОБА_5 згідно з частиною другою статті 1066 Цивільного кодексу України має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до статті 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

На підставі рішення Правління Національного банку України №264-рш/БТ від 05.04.2016 р. «Про віднесення ПАТ «Діамантбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення №1684 від 24.04.2017 р. «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Діамантбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням у ПАТ «Діамантбанк» запроваджено тимчасову адміністрацію на один місяць з 17:00 год. 24.04.2017 р. до 23.05.2017 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Діамантбанк», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», начальнику відділу моніторингу операцій проблемних банків департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Фонду ОСОБА_7 строком до 23.05.2017 р. включно.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.05.2017 р. №2075, продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «Діамантбанк» з 24.05.2017 р. до 23.06.2017 р. включно.

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

За змістом частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Листом №56 від 04.07.2017 р. відповідач звертався до позивача з проханням зарахувати залишок грошових коштів на поточному рахунку Товариства в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором у зв'язку із запровадженням тимчасової адміністрації в установі ОСОБА_5.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що станом на момент виникнення заборгованості по сплаті кредиту та станом на момент звернення відповідача до позивача про зарахування зустрічних вимог на рахунку Товариства №26006300002506 відритому в установі ОСОБА_5, станом на 24.04.2017(дата запровадження тимчасової адміністрації) знаходилися грошові кошти у розмірі 123 646,88 грн., окрім цього, як вбачається з виписок по банківським рахункам відповідача наданих позивачем станом на 19.05.2018, також знаходились кошти у розмірі - 123 229,20грн..

Пунктом 4 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Таким чином, в період запровадження в установі ОСОБА_5 тимчасової адміністрації, відповідач був позбавлений можливості перерахувати залишок грошових коштів на поточному рахунку Товариства в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.

Разом з цим, статтею 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначено наслідки початку процедури ліквідації банку, згідно з п. 8 ч. 2 якої з дня початку процедури ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:

- за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

- кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.

Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов'язаними з банком особами.

Отже, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не є перешкодою для зарахування коштів, що знаходились на рахунках позичальника (який є одночасно і кредитором (договір банківського рахунку № 14-07-23-001903 від 23.07.2014) і боржником (договір про надання кредиту у формі овердрафту № 104) в рахунок оплати його зобов'язань за договором кредитної лінії № 104. А тому враховуючи те, що на момент ввдення тимчасової адміністрації 24.04.2017, так і на станом на дату поверення грошових коштів за кредитним договором на рахунку відповідача знаходились кошти необхідні для погашення заборгованості за кредитним договором, враховуючи наявність звернення відповідача до позивача про договірне зарахування цих коштів в рахунок заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про наявність сукупності умов, за яких можливе здійснення зарахування зустрічних обнорідних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 16.05.2018 у справі № 910/13547/17, від 24.05.2018 у справі № 910/15361/17, в яких Верховний суд України вказав на те, що зазначеним пунктом передбачено сукупність умов, за наявності яких є можливим здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії ліквідації банку, а саме: наявність заяви про зарахування зустрічних вимог; вимоги мають бути зустрічними та однорідними; строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; за кредитним договором не було здійснено заміни застави протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку; кошти перебували на рахунках банку на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку; договірне списання з рахунку передбачено умовами договору. А тому суд, дійшов висновку про те, що при наявності вищеперелічиних підстав позивач мав змогу здійснити взаємозарахування зустрічних вимог шляхом зарахування коштів з поточного рахунку відповідача в рахунок заборгованості за кредитним договором.

Врахувавши вимоги Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та, встановивши, що відповідач, який є боржником банку за договором про надання кредиту у формі овердрафту № 104, є одночасно кредитором банку за договором банківського рахунку, договірне списання з рахунків також передбачено і умовами договорів, укладених між сторонами, беручи до уваги, що на поточному рахунку відповідача знаходились необхідні для погашення заборгованості кошти та наявність звернення відповідача про договірне зарахування зустрічних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивач є безпідставними та необґрунтованими, оскільки як встановлено матеріалами справи, відповідно до умов договору та в силу ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", позивач не був обмежений у здійсненні зарахування коштів з поточного рахунку відповідача в якості коштів для погашення кредиту у формі овердрафту згідно умов договору про надання кредиту у формі овердрафту № 104, а відтак суд відмовляє ПАТ «Діамантбанк» у задоволенні позову.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України, відповідно до якої, у разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 13-15, 41- 46, 74, 75, 76, 77, 80, 86, 129, 207, 233, 237-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 20.09.2018.

Суддя ОСОБА_8