Решение № 76341107, 10.09.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/10417/18

Провадження № 2/521/3522/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«10» вересня 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання - Корнієнко Л.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства спеціальне конструкторське бюро «Молнія» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до Державного підприємства спеціальне конструкторське бюро «Молнія», в якому просить стягнути з Державного підприємства «Спеціальне конструкторське бюро «Молнія» на її користь середній заробіток у розмірі 2996, 26грн. за затримку розрахунку при звільненні за період з 31 липня 2017 року по день фактичного розрахунку.

У позовній заяві позивачка посилається на те, що відповідно до Наказу вона звільнена з Державного підприємства «Спеціальне конструкторське бюро «Молнія», однак відповідач не провів з нею розрахунки по заробітній платі, які повинен був провести при звільнені. Посилаючись на порушення відповідачем її права на отримання заробітної плати у встановлені законом строки, позивач звернулась до суду з наведеним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, якою підтримала позовні вимоги, просила суд розглянути справу за її відсутності та ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав заяву про визнання позову та слухання справи в його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно наказу ДП «СКБ «Молнія» позивача було звільнено з посади інженера-конструктора 1 категорії відділу 11, 31 липня 2017 року за власним бажанням заст. 38 КЗпП України .

Згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобовязаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судом встановлено, що на момент звільнення у ДП «СКБ «Молнія» існувала заборгованість перед ОСОБА_1 за виплатою нарахованої заробітної плати.

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.21 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999, при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події , з якої повязана відповідна виплата.

Згідно п.8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Отже, відповідно до довідки №75 від 14 серпня 2017 року, виданої ОСОБА_1 Державним підприємством спеціальним конструкторським бюро «Молнія», розмір середнього заробітку позивача за 6 місяців перед звільненням становить 2966,26 грн. Період затримки розрахунку при звільненні позивачу на дату ухвалення даного рішення, становить 358 робочих днів. Розраховуючи розмір середнього заробітку за час затримки, суд враховує розмір середньоденної заробітної плати позивача на час його звільнення та кількість робочих днів , які б він міг відпрацювати, якщо не був звільнений.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що на користь позивача у відповідності з вимогами ст. 233 КЗпП України належить стягнути середній заробіток за час затримки, тобто, відповідач повинен виплатити працівникові середній заробіток за кожний місяць затримки розрахунку по 2966,26 гривень (дві тисячі дев'ятсот шістдесят шість) гривень 26 копійок за період з 31 року по 10 вересня 2018 року у загальному розмірі: 358 день * 134,83 грн. (середньоденна заробітна плата) = 48269,14 грн.

Згідно п.11 Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Частиною 1ст. 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому судовий збір у розмірі 1762,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 116,117 КЗпП України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства спеціальне конструкторське бюро «Молнія» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Спеціальне конструкторське бюро «Молнія» (65005, м. Одеса, вул. Прохорівська, 45 ЄДРПОУ 14309623, поточний рахунок №26007000031314 у філії АТ «Укрексімбанк» в м. Одеса, МФО 322313) на користь ОСОБА_1 середній заробіток у розмірі 48269 (сорок вісім тисяч двісті шістдесят дев'ять) гривень 14 копійок за затримку розрахунку при звільненні за період з 31 липня 2017 року по 10 вересня 2018 року.

Стягнути з Державного підприємства «Спеціальне конструкторське бюро «Молнія» (65005, м. Одеса, вул. Прохорівська, 45 ЄДРПОУ 14309623, поточний рахунок №26007000031314 у філії АТ «Укрексімбанк» в м. Одеса, МФО 322313) на користь держави судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 10 вересня 2018 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ