Решение № 76145488, 30.08.2018, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/845/18

Номер провадження: 2/511/443/18

30 серпня 2018 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Ільяшук А. В.,

секретаря судового засідання – Чернецької А.В.,

за участю:

позивача- Солован О.О.,

відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: приватне акціонерне товариство «Європейський Страховий Союз» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просила стягнути з відповідача на її користь 24963,48грн. матеріальної шкоди та 40000 гривень моральної шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Свої вимоги мотивували тим, що 22 грудня 2015 року о 08 год.30 хв. в с. Дачне по вул. Леніна сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля TOYOTA, д/з І 25-40ОІ під керуванням ОСОБА_3 та автомобілем TOYOTA COROLLA, д/з ВН 2364СН, що належить їй.Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль TOYOTA COROLLA отримав значні механічні пошкодження. Вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 45210грн. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1К, що було встановлено працівниками ДАІ під час оформлення події та постановою Біляївського районного суду Одеської області від 04.02.2016 року. Крім того, автомобіль TOYOTA, днз. І 25-40ОІ був застрахований в ОСОБА_4 «Європейський Страховий Союз» за страховим полісом АЕ № 5463150. 19.04.2016 року вона звернулася до страхової компанії із заявою про відшкодування шкоди. Листом від 25 травня 2016 року страхова компанія повідомила її про прийняте рішення про виплату їй страхового відшкодування у сумі 21246,52грн. на підставі звіту експертного автотоварознавчого дослідження № 449/15 від 27.04.2016 року розмір матеріального збитку за Полісом обов’язково страхування цивільно –правової відповідальності наземних транспортних засобів АЕ/5463150 від 16.09.15 спричинений власнику TOYOTA COROLLA, днз. ВН 2364СН внаслідок ДТП 22.12.2015 року. Вона отримала зазначене страхове відшкодування 27.10.2016 року у розмірі 14172,56грн. та 29.12.2016 року у розмірі 6073,96грн. Також 04.01.2017 року їй була виплачена пеня у розмірі 2017,57грн оскільки строки для виплати страхового відшкодування сплинули ще 14.06.2016 року. Враховуючи, що витрати з оплати відновлювального ремонту автомобіля складають 45210 грн., страховою компанією їй виплачена у відшкодування шкоди 20246,52 грн., то розмір невідшкодованої шкоди становить 24963,48 грн. та підлягає відшкодуванню відповідачем. Крім цього, їй завдана моральна шкода, яка виразилась в негативних емоціях та стресі, які вона зазнала внаслідок пошкодження належного їй майна; додатковому емоційному навантаженні та необхідності витрачати додатковий час з метою відновлення порушених прав та відшкодування завданих збитків; неможливості користуватись належним їй транспортним засобом через його значні пошкодження, понесенні незапланованих матеріальних витрат, що завдавало їй незручності у повсякденному житті, необхідність вишукування додаткового часу і додаткових зусиль для організації свого життя. Отже, крім майнової шкоди ОСОБА_1К повинен відшкодувати їй моральну шкоду, яку вона оцінює у 40000 грн.

Ухвалою Роздільнянського районного суду від 17.04.2018 року позовна заява залишена без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 травня 2018 року відкрито провадження по даній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 20.06.2018 року.

Ухвалою Роздільнянського районного суду від 20.06.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору приватне акціонерне товариство "Європейський Страховий Союз".

Ухвалою Роздільнянського районного суду від 16.07.2018 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги в частині стягнення з відповідача матеріального шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 24963,48грн., та змінила свої вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди та просила стягнути з ОСОБА_1 10000 грн. моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав в повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки майнову шкоду повинна була у повному обсязі відшкодувати позивачу страхова компанія, а щодо моральної шкоди зазначив, що має на утриманні двоє дітей і дружину, не має постійного заробітку, а тому не має коштів на відшкодування такої шкоди.

Третя особа - приватне акціонерне товариство «Європейський Страховий Союз»в судове засідання не з’явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через електрону пошту. ( а.с.74).

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії ВНС201477 від 14.02.2009 року транспортний засіб TOYOTA COROLLA, д/з ВН 2364СН, 2008 року випуску належить позивачу – ОСОБА_2.( а.с.10)

Судом встановлено, що 22.12.2015 року о 08год. 30хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем TOYOTA д/з І 25-40 ОІ в с. Дачне по вул. Леніна, 178 виїхав на полосу зустрічну смугу руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем TOYOTA COROLLA, д/з ВН 2364СН. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали технічні пошкодження.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 04 лютого 2016 року винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди було визнано ОСОБА_1, якого було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та на нього накладено штраф у розмірі 340 грн. ( а.с.9).

У відповідності до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, суд вважає доведеним та таким, що не підлягає доказуванню факт вини відповідача ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04 лютого 2016 року, під час якої було пошкоджено належний позивачці автомобіль.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля TOYOTA д/з І 25-40 ОІ, яким є відповідач, була застрахована приватним акціонерним товариством Європейський Страховий Союз» згідно Полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ/5463150 від 16 вересня 2015 року.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.1ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п.2.4 "Методики", вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до п.1 ч.2ст.22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з роз’ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Відповідно до звіту № 449/15 про оцінку колісного транспортного засобу автомобіля TOYOTA COROLLA, реєстраційний номер ВН 2364СН від 27.04.2016 року, ринкова вартість КТЗ в непошкодженому стані до моменту ДТП становить 203200 грн, вартість відновлювального ремонту КТЗ складає 37847 грн.02 коп., вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 21246 грн. 51 коп., вартість матеріального збитку складає 21246грн.51коп.( а.с. 11-24).

Для відновлення ремонту автомобіля TOYOTA COROLLA, реєстраційний номер ВН 2364СН позивачем фактично було витрачено 45210 грн., що підтверджується актом виконаних робіт та квитанцією до прибуткового касового ордера.( а.с. 25).

Суд дійшов висновку, що для відновлення ремонту автомобіля позивачем було витрачено саме 45210 грн., оскільки вказаний акт виконаних робіт містить вичерпну інформацію про виконані ремонтні роботи, відомості про вартість цих робіт, а також використаних матеріалів та запчастин під час ремонту вказаного транспортного засобу.

Позивачу ОСОБА_4 «Європейський Страховий Союз» виплачено страхове відшкодування у розмірі 20246,52грн., шо підтверджується платіжними дорученнями № 251 від 27.10.2016 року та № 574 від 29.12.2016 року (а.с.27)

Крім того, ОСОБА_4 «Європейський Страховий Союз» позивачу була виплачена пеня в розмірі 2017,57грн., шо підтверджується платіжним дорученням № 575 від 04.01.2017 року (а.с.27).

Сума невідшкодованої шкоди становить 24963,48грн., яку суд вважає стягнути з відповідача, як з винуватця у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач також просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно дост.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, крім випадків, встановлених законом.

Суд вважає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачці була заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та стресі, які вона зазнала внаслідок пошкодження належного їй майна; додатковому емоційному навантаженні та необхідності витрачати додатковий час з метою відновлення порушених прав та відшкодування завданих збитків; неможливості користуватись належним їй транспортним засобом через його значні пошкодження, понесенні незапланованих матеріальних витрат, що завдавало їй незручності у повсякденному житті, необхідність вишукування додаткового часу і додаткових зусиль для організації свого життя.

В зв’язку з цим, виходячи із принципу розумності та справедливості, враховуючи часткове відшкодування завданої шкоди, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 2500 грн., задовольнивши вказані позовні вимоги частково.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн. та 1762 грн.

На підставі ст.ст. 22,23,1166,1167,1187,1188,1194 ЦК України, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», На підставі ст.ст. 22,23,1166,1167,1187,1188,1194 ЦК України, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. ст. 4, 18, 19, 48, 76- 81, 95, 141, 211, 258-259, 263-265 , 273, 354,355, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: приватне акціонерне товариство «Європейський Страховий Союз» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3 у рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 24963,48грн. та моральної шкоди у розмірі 2500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3 в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі 2466,80грн. (704,80грн. та 1762 грн.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготвлений та підписаний суддею 30.08.2018 року.

Суддя А. В. Ільяшук