Решение № 75870682, 08.08.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 серпня 2018 року м. Рівне №817/1628/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВолодимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправними дії, які полягають у відмові у проведення перерахунку пенсії на підставі заяви від 13.03.2018 з урахуванням архівної довідки про заробітну плату ЗАТ "МонАрх и С" та ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М", та зобов'язання здійснити такий перерахунок пенсії.

Ухвалою від 14.06.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно наказу №112-від від 15.06.2018 Рівненського окружного адміністративного суду судді Друзенко Н.В. надано щорічну відпустку, тривалістю 30 (тридцять) робочих (42 календарних) дні з 25 червня по 07 серпня 2018 року

На обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач перебуває на обліку органу Пенсійного фонду як інвалід 2 групи від загального захворювання та в березні 2018 звернувся до органу Пенсійного фонду про перерахунок його пенсії із урахуванням заробітної плати, що була отримана на роботах у ЗАТ "МонАрх и С" та ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М". Однак відповідачем було відмовлено у такому перерахунку у зв'язку з тим, що вказані довідки не відповідають вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункту 36 постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1 "Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вважає дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними, оскільки вказані довідки про заробітку плату є чинними, містять всю необхідну інформацію та реквізити. За таких обставин, просив позов задовольнити повністю.

06.07.2018 на адресу суду надійшов відзив Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на позовну заяву (а.с.35-37). На обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що немає підстав для перерахунку пенсії позивачу з урахуванням довідок про заробітну плату, видані ЗАТ "МонАрх и С" та ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М", оскільки ці довідки оформлені не належним чином, а зустрічної перевірки відповідності сум заробітної плати, зазначеної у довідках, відповідач провести не може, так як ЗАТ "МонАрх и С" за юридичною адресою не числиться і фінансово-господарську діяльність не веде, а щодо довідки, виданої ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М", то відповідна інформація до управління ще не надходила. За таких обставин, просив в задоволенні позову відмовити повністю..

Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Володимирецькому управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та з 03.01.2013 отримує пенсію як інвалід 2 групи від загального захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 30.05.2013 (а.с.14).

13.03..2018 позивач звернувся до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії, врахувавши довідки про заробітну плату, що була отримана на роботі у ЗАТ "МонАрх и С" та ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" у Російській Федерації (а.с.15).

Листом від 05.07.2018 за №1616/05-01 орган Пенсійного фонду повідомив позивачу про відсутність підстав для перерахунку пенсії (а.с.16).

Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку його пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Стаття 41 цього Закону, визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонд України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Матеріали справи, а саме: копія трудової книжки позивача (а.с.8-13), свідчать, що позивач працював на умовах трудового договору у ЗАТ "МонАрх и С" з 03.11.2003 по 30.04.2007, з 22.05.2007 по 29.04.2008, з 07.05.2008 по 28.04.2009, з 29.04.2009 по 28.04.2010 та з 18.05.2010 по 03.05.2011, а також у ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" з 05.05.2011 по 04.04.2012, з 11.05.2012 по 18.09.2012.

На підтвердження розміру заробітної плати, яку позивач отримував на вказаних підприємствах, ЗАТ "МонАрх и С" та ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" видали архівні довідки. Як свідчить зміст вказаних довідок, вони містить всю необхідну інформацію про заробітну плату із зазначенням, що видані на основі платіжних відомостей, мають відбиток печаток товариств, підписані генеральним директором та головним бухгалтером, чинні та не визнані недійсними. До них також долучені довідки про доходи фізичних осіб за 2004-2012 роки (а.с.19-28).

Суд вважає, що, в даному випадку, позивач не може бути позбавлений свого права на збільшення розміру пенсії згідно з вказаними довідками через неможливість перевірки їх достовірності органами Пенсійного фонду у зв'язку з не находженням відповідей на їх запити та не здійсненням фінансово-господарської діяльності товариства, тобто у зв'язку з обставинами, що виникли не з вини позивача, та на які він не міг вплинути. Окрім того, у позивача відсутня будь-яка можливість в інший спосіб отримати відомості, зазначені у цій довідці. Зі свого боку, позивач вчинив всі необхідні для перерахунку розміру пенсії дії, а відтак, не може нести тягар відповідальності за формування роботодавцем (ЗАТ "МонАрх и С" та ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" ) належним чином довідки про його заробітну плату.

Крім того, суд зазначає, що дії управління при відмові у перерахунку пенсії позивачу є непропорційними заявленій легітимній меті (підтвердження обґрунтованості довідки про заробітну плату, наданої позивачем, шляхом проведення перевірок), тому їх не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, адже відповідач у даному випадку не врахував той факт, що позивач позбавлений можливості надати інші такі довідки про заробітну плату.

З огляду на встановлене, суд відхиляє доводи відповідача, що довідки про заробітну плату видані ЗАТ "МонАрх и С" та ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М", не можуть бути враховані при обчисленні розміру пенсії позивачу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України", п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України", п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України").

Згідно з п.п.4, 23 ч. 1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" № 137-V 14.09.2006, усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

Крім того, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права ("Brumarescu v. Romania" № 28342/95). Крім цього, у пункті 109 справи "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку ("Judgment in the Case of Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova" № 45701/99).

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушені протиправними діями Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, які полягають у не здійсненні перерахунку пенсії позивача з урахуванням довідок, виданих ЗАТ "МонАрх и С" та ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М" за період роботи з 2004 по 2012 роки.

Визначаючи дату, з якої слід відновити порушені права, свободи та інтереси позивача, суд враховує, відповідно до статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 4 статті 45 цього Закону зазначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо врахування при обчисленні розміру пенсії довідок, виданих ЗАТ "МонАрх и С" та ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М", - 13.03.2018.

Відтак, відновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача слід здійснити шляхом зобов'язання Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату, виданих ЗАТ "МонАрх и С" та ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М", з 01.03.2018.

За таких обставин, позов підлягає до задоволення повністю.

Правові підстави для застосування положень ст.139 КАС України відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (34300, Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, 28, код ЄДРПОУ 40377142) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Волдимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням довідок про заробітну плату, виданих виданих ЗАТ "МонАрх и С" та ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М".

Зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату, виданих ЗАТ "МонАрх и С" та ЗАТ "Строительно-монтажное управление - 1М", з 01.03.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дняскладення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 08 серпня 2018 року.

Суддя Друзенко Н.В.