Постановление суда № 75470974, 23.07.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/18152/16-к

Провадження №: 1-кс/755/4028/18

"23" липня 2018 р.

м. Київ

слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 171, 172 КПК України за клопотанням слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Сливи Т.І. про арешт майна в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.12.2016 за № 12016100040016879, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,

в с т а н о в и в :

До слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Базна Р.В. та обґрунтоване тим, що майно вказане у клопотанні необхідно арештувати з огляду на те, що вилучене під час обшуку майно є предметом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Тож, слідчий суддя перевіривши виконання вимог ст.ст. 171, 172 КПК України за клопотанням, приходить до наступного.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години.

Статтею 171 вказаного Кодексу передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Однак, у цьому випадку, у клопотанні слідчого про арешт майна не зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016 та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Для прикладу, у разі наявності мети визначеної п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, то має бути надана відповідна копія постанови про визнання майна речовим доказом.

Також, до звернення не надано копії документів та інших матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, що власне слідує з акту загального відділу документального забезпечення суду від 23.07.2018 № 87 про їх відсутність.

За таких умов слідчий суддя приходить до однозначного висновку, що дане клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, у зв'язку з чим останнє підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків в сімдесят дві години.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-2, 7-29, 131-132, 170-173, 309, 372-376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Сливи Т.І. про арешт майна в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.12.2016 за № 12016100040016879, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, повернути прокурору Київської місцевої прокуратури № 4 Базні Р.В. для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.

Слідчий суддя: О.В. Бірса