Решение № 74717666, 07.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2018 року № 826/5240/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1 до треті особиДепартаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) КП КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровська районна в місті Києві державна адміністраціяпро зобов'язання вчинити дії , В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з позовом до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі по тексту - відповідач), за участю третіх осіб - КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація, в якому просить: зобов'язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) вчинити дії по скасуванню запису про державну реєстрацію прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про суб'єкт права - власника 12/300 частини квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що під час державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно сталась помилка в частині зазначення даних суб'єкта права власності ОСОБА_1 з ідентифікаційним номером у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1. Додатково представник позивача повідомила, що остання ніколи не зверталась до реєстратора КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» із заявою про державну реєстрацію прав власності на 12/300 квартири АДРЕСА_2, а також у встановленому порядку не надавала третім особам відповідних повноважень.

В ході розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) в наданих суду письмових запереченнях зазначив, що у випадку відсутності рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав відповідач позбавлений можливості щодо скасування запису про державну реєстрацію прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Представник Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представники третіх осіб не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку спрощеного провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як повідомив представник позивача, з даних електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 стало відомо, що 23 грудня 2011 року за нею зареєстровано право власності 12/300 квартири АДРЕСА_3 за реєстраційним номером НОМЕР_3 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_4 від 30 листопада 2011 року, виданого Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією та розпорядження №75-515 від 30 листопада 2011 року.

Реєстрацію на зазначену частину об'єкта нерухомості проведено органом приватизації житла Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації в 2011 році.

При цьому, позивач зазначає, що ніколи не була наймачем зазначеної квартири та/або членом сім'ї наймача, а відтак у неї не виникало права на приватизацію даного житлового приміщення.

Здійснення державної реєстрації права власності на частину вказаної квартири за позивачем і зумовило її звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01 липня 2004 року (далі - Закон №1952-IV).

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 статті 3 Закону №1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону (частина 4 статті 3 Закону №1952-IV).

Частиною 1 статті 18 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445 (чинний на момент здійснення державної реєстрації) до 01 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ), створеними до набрання чинності Законом України від 11 лютого 2010 року №1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно пунктом 1.3 Положення №7/5 державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 2.1 розділу ІІ Положення №7/5 для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.

З матеріалів справи вбачається, що із заявою про приватизацію квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (12/100), яка використовувалась на умовах найму звернулась ОСОБА_1 1968 р.н.

Водночас, позивачем надано до суду докази, зокрема копію паспорту громадянина України, з якого вбачається, що позивач 1974 р.н.

При цьому, з матеріалів реєстраційної справи, копію якої надано КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» на виконання вимог ухвали суду від 05 грудня 2017 року, вбачається, що із заявою про здійснення державної реєстрації звертався представник відділу приватизації та обліку житла Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації на підставі довіреності, виданої ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, щодо надання свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2

Також, до довіреності додано копію паспорту, свідоцтва про народження дітей, ідентифікаційних кодів власника (співвласника); квитанції про оплату за витяг про реєстрацію права власності за послуги БТІ м. Києва за первинну реєстрацію права власності.

Крім того, в матеріалах реєстраційної справи наявні копія паспорту та ідентифікаційного коду заявниці, з яких вбачається, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а ідентифікаційний код заявниці - НОМЕР_2.

Водночас, з наданої позивачем копії картки фізичної особи-платника податків вбачається, що ідентифікаційним номером позивача є НОМЕР_1, який і був помилково внесений до відомостей Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно при здійсненні державної реєстрації права власності шляхом допущення помилки державним реєстратором.

Відповідно до пункту 1.8 Положення №7/5 реєстр прав власності на нерухоме майно є єдиною державною інформаційною системою, що містить відомості про зареєстровані права, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна та незавершеного будівництва, правовстановлювальні документи та документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва. Складовими частинами Реєстру прав є електронна база даних, реєстраційні справи, журнали обліку заяв про державну реєстрацію прав та обліку заяв та запитів про надання інформації з Реєстру прав.

Згідно пункту 1.9 Положення №7/5 відомості, що містяться в електронній базі даних Реєстру прав, мають відповідати даним реєстраційної справи. У разі їх невідповідності пріоритет мають дані реєстраційної справи.

Пунктами 3.10-3.11 Положення №7/5 передбачено, що одночасно з прийняттям рішення про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ вносить записи до відповідного розділу Реєстру прав. На кожний об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації та право власності на який заявлено вперше, реєстратор БТІ одночасно з внесенням запису до відповідного розділу Реєстру прав присвоює реєстраційний номер такому об'єкту, який залишається незмінним протягом усього часу його існування. У разі переходу права власності та інших речових прав на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або зміни в його описі реєстраційний номер такого об'єкта залишається незмінним.

Після внесення запису до відповідного розділу Реєстру прав реєстратор БТІ видає витяг про державну реєстрацію прав, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа, а у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на правовстановлювальному документі також робить відмітку (штамп) про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 8.

Згідно з вимогами пунктів 6.1-6.2 Положення №7/5 на кожний об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації та право власності на який заявлено вперше, реєстратором БТІ відкриваються відповідний розділ Реєстру прав та реєстраційна справа.

Розділ Реєстру прав складається з трьох частин, які містять записи про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації; право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта (суб'єктів) цього права; інші речові права на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав.

Відповідно до підпункту 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 Положення №7/5 записи про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта (суб'єктів) цього права містять: для власників (співвласників) - фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, дату та місце народження, адресу постійного місця проживання, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи), дані паспорта або іншого документа, який унеможливлює виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина; для іноземних громадян та осіб без громадянства - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності останнього), адресу постійного місця проживання, дані паспорта або іншого документа, який унеможливлює виникнення будь-яких сумнівів щодо особи іноземного громадянина чи особи без громадянства.

Вимогами частини 1 статті 26 Закону №1952-IV (чинного на момент розгляду та вирішення даної справи) передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

При цьому, суд враховує, що у разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до вимог пункту 11 чинного Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1141 від 26 жовтня 2011 року, пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна.

У разі коли відомості про реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у заяві (запиті) не зазначаються, пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за такими ідентифікаторами: за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи: для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства) - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, податковий номер.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1141 у разі проведення державної реєстрації виникнення права власності на нерухоме майно державний реєстратор вносить до запису про право власності та суб'єкта цього права такі відомості: щодо суб'єкта права власності: для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства): прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові; податковий номер (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); номер та серія паспорта громадянина України (для громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); - реквізити документа, що посвідчує особу власника (номер та серія документа, дата його видачі, відомості про суб'єкта, що здійснив його видачу, тощо).

Пунктом 38 Порядку №1141 передбачено, що зміни до записів Державного реєстру прав вносяться у разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка).

Внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, записи про яку містяться у зазначеному Реєстрі, а також у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Пунктом 40 Порядку №1141 визначено, що у разі внесення змін у зв'язку із зміною відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права, інші речові права та суб'єкта цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов'язані з проведенням державної реєстрації прав, державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав такі відомості: 1) підстава для зміни відомостей: назва документа; дата видачі документа; номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ; 2) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться зміни до Державного реєстру прав; 3) підстава для внесення змін до запису: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; 4) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; 5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

Наведена норма чинного законодавства спростовує доводи відповідача, що для внесення змін до запису про державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно необхідним є скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що під час державної реєстрації права власності на 12/300 квартири АДРЕСА_2 державним реєстратором допущено помилку в частині зазначення даних суб'єкта права власності ОСОБА_1 з ідентифікаційним номером НОМЕР_1 замість вірного НОМЕР_2.

Наведене свідчить, що наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно помилкових відомостей щодо податкового номера суб'єкта права власності на нерухоме майно не лише порушує в даному випадку права позивача, але і зачіпає інтереси третіх осіб, оскільки така інформація вважається достовірною в силу того, що вона наявна у Державному реєстрі.

Відповідно до вимог статті 26 Закону №1952-IV у разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується. У разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про відмову в державній реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви, а також у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування відповідного рішення та відновлюється розгляд документів за відповідною заявою у сфері державної реєстрації прав. Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Отже, зміни до Державного реєстру прав можуть бути внесені на підставі відповідного рішення суду.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З урахуванням наявних матеріалів справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у спосіб, який не суперечить закону та забезпечить ефективний захист прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 243-246, 255, 257-263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Зобов'язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) виправити помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення змін до відомостей стосовно суб'єкта права власності на нерухоме майно, а саме вилучити відомості про власника 12/300 частини квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1) понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (код ЄДРПОУ 40452947).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук