Решение № 74487482, 21.09.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/948/17 Справа № 175/2673/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шабанов А. М. Доповідач - Посунся Н.Є.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Посунся Н. Є.

суддів - Баранніка О.П., Пономарь З.М.

при секретарі - Гречишниковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за позовом ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_3 - про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 20016 року, посилаючи на його незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає оскаржуване рішення таким, що підлягає частковому скасуванню з відмовою у частині вимог з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 27 травня 2011 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 251 200,00 грн. на строк до 27 травня 2017 року.

В зв'язку з невиконанням відповідачем кредитних зобов'язань станом на 18 червня 2015 року його заборгованість перед Банком за розрахунком останнього становить 153 784,71 грн.., з яких: заборгованість за кредитом -110 005,37 грн., заборгованість за відсотками -1 580,31 грн., комісія за РО - 15 072 грн., штраф - 27 127,03 грн..

Керуючись ст.ст. 526, 1054 ЦК України, встановивши обставини справи, те, що згідно п.2.8.2 Кредитного договору позичальник зобов'язався повертати кредит та вносити черговий мінімальний платіж щомісячно до дати встановленої у графіку та у сумах визначених тим же графіком, однак в добровільному порядку кредитні кошти в повній мірі не повернув, чим порушив прийняті на себе договірні зобов'язання, - районний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Банку та стягнення з відповідача на його користь кредитної заборгованості в розмірі за розрахунком банку - 153 784,71 грн.

Висновок райсуду вцілому відповідає вимогам закону, однак не всі обставини справи судом були з*ясовані та враховані.

Так, у заяві про перегляд заочного рішення відповідач вказував, що неодноразово звертався до Банку з проханням надання детальної інформації про розмір заборгованості та її складові, однак банк конкретної, детальної інформації не надавав, ігноруючи його прохання. У час, коли Банк зазнав труднощів у своїй діяльності із закриттям його відділень, виконання апелянтом своїх зобов*язань стало неможливим, в зв*язку з чим у своїх запитах він просив встановити спосіб подальшого виконання зобов*язань, однак жодної змістовної відповіді йому не надійшло, тому відповідач вважає безпідставним нарахування суми штрафу, оскільки до виконання своїх обов*язків ставився сумлінно, стверджує, що банк умисно сприяв збільшенню суми заборгованості, а тому незаконно нарахував штрафну санкцію.

Такі твердження відповідача підтверджуються наданими ним письмовими документами, які залишились поза увагою суду при розгляді справи по суті. Між тим, вони заслуговують на увагу з огляду на те, що дійсно встановлено, що постановою Правління Нацбанку України від 20.11.2014. Банк був віднесений до категорії неплатоспроможних, розпочато процедуру ліквідації та прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації з 21.11.2014. по 20.02.2015. Саме у цей період відповідач неодноразово звертався із листами про встановлення способу здійснення чергової оплати кредиту.

Наведені обставини залишені судом без з*ясування та оцінки, в той час як вони дають підстави вважати, що штрафні санкції у такому випадку нараховані необґрунтовано. А тому рішення в частині стягнення з відповідача суми штрафу- 27 127,03грн. повинне бути скасоване з відмовою новим рішенням у вимогах в цій частині.

Враховуючи правила ст.11 ч.4 ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо заборони кредитодавцю встановлювати у договорі про споживчий кредит комісії за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, не може вважатись законним та підлягає скасуванню рішення в частині стягнення з відповідача комісії в сумі 15 072 грн.

В іншій частині рішення є законним, а доводи скарги щодо невірного розрахунку суми заборгованості не заслуговують на увагу, оскільки під час розгляду справи по суті відповідач, як такий, що неодноразово належно сповіщався райсудом про розгляд справи, до суду не з*являвся та у встановленому законом порядку банківський розрахунок не спростував, письмових заперечень до часу ухвалення рішення з цього питання не надав, як і заяву про застосування строку позовної давності. В той же час, апеляційним судом враховується визнання відповідачем в апеляційній скарзі факту наявності заборгованості.

Таким чином, рішення в частині стягнення заборгованості за кредитом - 110 005,37 грн та заборгованості за відсотками -1 580,31 грн. слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 309п.1,3 ЦПК України, апеляційний суд -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2016 року - скасувати в частині стягнення з ОСОБА_3 комісії за РО та штрафу.

В задоволенні позовних вимог ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про

стягнення з ОСОБА_3 - комісії в розмірі 15 072, 00 грн. та

штрафу в розмірі 27 127,03 грн. - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене у 20-денний строк у касаційному порядку.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: О.П. Бараннік

З.М. Пономарь