Постановление суда № 74479529, 05.06.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

05 червня 2018 р.Справа №804/4064/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Праймс» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Праймс» до Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Праймс» (далі - Товариство) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради з вимогою про визнання протиправним та скасування припису відповідача від 22.05.2018 року № 9007 Д.

Одночасно з позовною заявою Товариство подало клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу або будь-яким посадовим особам органів влади вчиняти дії щодо демонтажу, знесення нерухомого майна, зокрема: нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 73, що належить позивачу на праві приватної власності.

В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що до ухвалення рішення по суті, існує загроза демонтажу нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 73, в той час, колі законність припису, на підставі якого здійснюються зазначені дії є сумлінною. Демонтаж такого приміщення порушить права позивача та у разі задоволення позову, поновити порушені права буде неможливо або поновлення вказаних прав призведе до значних матеріальних витрат, що негативно відобразиться на підприємницькій діяльності Товариства.

Розглянувши заяву про забезпечення позову у порядку, визначеному частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.

Згідно зі статтями 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд, виходячи з конкретних доказів, встановлює, чи є визначені законом підстави для забезпечення позову, та оцінює чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності відповідних підстав, покладається саме на позивача.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося запобігти.

Судом встановлено, що відповідачем прийнято припис від 22.05.2018 року № 9007 Д, яким Товариству зобов'язано вжити заходи по звільненню об'єкту благоустрою шляхом демонтажу самовільно встановленої тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 73, власними силами та за власні кошти. У випадку невиконання вказаного припису будуть здійснення заходи для примусового звільнення самовільно зайнятих об'єктів благоустрою.

При цьому судом також встановлено, що згідно з відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також договору купівлі-продажу від 26.07.2016 року, технічного паспорту та декларації про початок виконання будівельних робіт, Товариству на праві приватної власності належить нежитлове приміщення № 1, загальною площею 22,7 кв. м., що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 73-с.

За таких обставин, заявляючи клопотання про забезпечення позову, Товариство не довело необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, адже за приписом відповідача демонтуванню підлягає тимчасова споруда, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 73, тоді як позивачу на праві приватної власності належить нежитлове приміщення № 1, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 73-с.

Вказаним обставини не спростовані Товариством та з боку останнього їм не надано належної оцінки, у зв'язку з чим, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Разом з цим, заявником не доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Навіть у разі звернення заявника до суду із таким позовом та у разі вжиття заходів забезпечення позову тим шляхом, який обрано заявником, не буде дотримано співвідношення прав (інтересу), на захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та суперечить вимогам частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України

Більш того, зі змісту оскарженого припису не вбачається, що він стосується прав та інтересів позивача, оскільки адресований власнику кіоску "пивной базар", проте позивачем не доведено, що він є власником цього кіоску.

Крім того, забезпечення позову у спосіб, який зазначений у клопотанні, буде означати фактично вирішення спору по суті до ухвалення рішення в адміністративній справі, що в свою чергу може призвести до порушення прав, свобод та інтересів інших осіб або інтересів держави.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Праймс» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.Є. Букіна