Приговор № 74343571, 25.05.2018, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/1278/17

Провадження № 1-кп/535/10/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Загнійко А.В.,

при секретарі Білик Н.О.,

з участю:

прокурора Коритного О.В., Онацька А.Ю.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Котельва Полтавської області кримінальне провадження, внесене 30.03.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170210000112 про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, неповнолітніх дітей не має, не працюючого, раніше не судимого,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 29.03.2017 року близько 17-18 год., знаходячись поряд із ґрунтовою дорогою на відстані близько 30 метрів від домогосподарства ОСОБА_1, що знаходиться за адресою: с. Мала Рублівка Котелевського району Полтавської області, вул. Миру, 44, умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, що виникли під час сварки між ними, руками штовхнув у груди ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, від чого останній спиною впав на землю, після чого ОСОБА_2 наніс кілька ударів кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_1, та шляхом умисного викручування своїми руками лівої верхньої кінцівки ОСОБА_1 заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді вивиху обох кісток лівого передпліччя у долонний бік та назовні, який відноситься до ушкоджень середнього ступеню тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я.

Крім цього, ОСОБА_2 23.10.2017 року близько 11 год. 30 хв., перебуваючи на ґрунтовій дорозі на відстані близько 15 метрів від свого домогосподарства розташованого за адресою: с. Мала Рублівка Котелевського району Полтавської області, вул. Миру, 40, умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, підійшов ззаду до ОСОБА_1, який у той момент перебував у зігнутому положенні, та завдав останньому одного удару дерев’яною палицею по спині, чим заподіяв ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, тілесні ушкодження у вигляді одного синця на спині зліва, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав у повному обсязі, та пояснив, що тілесних ушкоджень потерпілому не наносив. 29.03.2017 року потерпілий мав сварку з ним з приводу випасання його (обвинуваченого) великої рогатої худоби в кількості близько 10 голів, яку він утримує на вільному випасу. Протягом кількох останніх років він перебуває з потерпілим у неприязних відносинах, потерпілий свариться з ним щодо земельної ділянки, яку він вважає своєю, що знаходиться навпроти його господарства, та забороняє йому випасати там худобу. Після подій 29.03.2017 року він (обвинувачений) пропонував потерпілому 3,0 тис.грн. з метою залагодження конфлікту, що виник, оскільки не хотів зайвого розголосу під час досудового розслідування по даній справі. Кошти на витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину за позовами прокурора сплатив частково з власної ініціативи.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 повністю доведена дослідженими в ході судового слідства доказами по справі в їх сукупності.

1.По епізоду заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 29.03.2017 року.

Допитаний під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 29.03.2017 року близько 17-18 годин, коли він знаходився на подвір’ї свого домогосподарства, бик ОСОБА_2 почав стукати рогами у ворота огорожі його будинку. Він (ОСОБА_1Н.) вийшов на вулицю та почав відганяти бика та попрохав ОСОБА_2, який стояв неподалік, щоб він відігнав худобу. На ґрунті цього між ними виникла сварка, у ході якої ОСОБА_2 руками штовхнув ОСОБА_1 у груди від чого він (потерпілий) упав на землю на спину, після чого ОСОБА_2 кулаками рук завдав ОСОБА_1 два удари в обличчя. Після цього, ОСОБА_2, схопивши своїми двома руками ліву руку ОСОБА_1, почав її викручувати, від чого останній перевернувся обличчям вниз. У подальшому ОСОБА_2 придавив коліном до спини ОСОБА_1 і ще сильніше почав викручувати руку останнього, після чого він почув, що щось хруснуло та він відчув різку біль у лівому передпліччі. При цьому під час цих подій, окрім них двох поблизу нікого не було, у тому числі ОСОБА_5 Крім цього, потерпілий ОСОБА_1 повідомив, що протягом декількох років він перебуває у неприязних відносинах з ОСОБА_2 з приводу земельної ділянки навпроти його домогосподарства, де зазвичай він випасає свою козу. Дана земельна ділянка йому не належить, але вважає, що ОСОБА_2 який використовує вільний випас свої численної великої рогатої худоби, не має права користуватися даною земельною ділянкою; а також вказав, що під час досудового слідства ОСОБА_2 пропонував йому 3000 грн. у рахунок відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Пояснення потерпілого підтверджуються, показами допитаної в ході судового розгляду свідка ОСОБА_6 про те, що 29.03.2017 року близько 18 годин, коли вона знаходилась у будинку за місцем свого та потерпілого проживання, почула голосний гавкіт собак на вулиці, після чого вона виглянула у вікно та побачила, як на вулиці на відстані близько 30 метрів від їх будинку на землі знаходився її брат ОСОБА_1 у положенні на спині, а ОСОБА_2 своїми руками викручував ліву руку останнього від чого він перевернувся на живіт. При цьому в цей час поряд із ними нікого не було, у тому числі й кума ОСОБА_2 – ОСОБА_5 Вона вирішила вийти на вулицю й поки виходила з будинку на подвір’я свого домогосподарства ОСОБА_1 вже зайшов у двір і вона побачила, що ліва його рука була викручена. Пізніше ОСОБА_6 попрохала сусіда ОСОБА_7, щоб він відвіз ОСОБА_1 до Котелевської ЦРЛ для надання йому медичної допомоги.

Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_7 пояснив, що у березні 2017 року (точної дати він не пам’ятає), коли на вулиці вже сіріло, до нього зателефонувала ОСОБА_6 і попрохала, щоб він відвіз її брата ОСОБА_1 до Котелевської ЦРЛ. Він погодився зробити це. По дорозі до лікарні ОСОБА_1 повідомив, що ОСОБА_2 викрутив йому руку, у зв’язку з цим він скаржився на біль у лівій руці. По приїзду до Котелевської ЦРЛ ОСОБА_1 через деякий час повідомив, що залишається в лікарні на стаціонарне лікування.

Свідок ОСОБА_8 під час судового розгляду повідомив, що у березні 2017 року (точної дати він не пам’ятає), близько 16-17 годин він бачив ОСОБА_2 і ОСОБА_1, які на свій стан здоров’я не скаржились. Цього ж дня, через декілька годин до них додому зателефонувала ОСОБА_6 і попрохала, щоб його син ОСОБА_7 відвіз ОСОБА_1 до Котелевської ЦРЛ.

Допитаний свідок ОСОБА_9 у ході судового розгляду пояснив, що є хірургом Котелевської ЦРЛ. У березні 2017 року (точної дати він не пам’ятає), ввечері до лікарні звернувся за медичною допомогою ОСОБА_1 зі скаргами на біль у лівому ліктьовому суглобі, у зв’язку з вивихом ліктьового суглобу, який міг утворитись від того, що людині скручували руку. При цьому останній повідомив, що руку йому вивернув сусід ОСОБА_4.

Відповідно до записів з журналу обліку нещасних випадків Котелевської ЦРЛ за 2017 рік, журналу обліку осіб, які зверталися до медичної установи з тілесними ушкодженнями внаслідок ДТП чи кримінального характеру Котелевської ЦРЛ за 2017 рік, журналу амбулаторних хворих Котелевської ЦРЛ за 2017 рік, ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою до Котелевської ЦРЛ 29.03.2017 року о 18.45 год. та зазначав про отримання тілесного ушкодження у ході бійки з сусідом біля двору близько 18.00 год.

Про вказаний факт черговий лікар Котелевської ЦРЛ повідомив Котелевське ВП ГУНП в Полтавській області 29.03.2018 року о 21 год. 02 хв.

Допитаний в ході судового розгляду свідок - дільничний інспектор поліції Котелевського ВП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_10, пояснив що 29.03.2017 року до Котелевського відділення поліції надійшло повідомлення від Котелевської ЦРЛ, що до лікарні за медичною допомогою звернувся ОСОБА_1 з тілесними ушкодженнями, які йому заподіяв ОСОБА_2 шляхом викручування руки.

Крім цього свідок ОСОБА_10 повідомив, що від ОСОБА_1 неодноразово надходили скарги на дії ОСОБА_2

Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_5, допитаного в ході судового розгляду, з наступних підстав. Свідок ОСОБА_5 пояснив, що є кумом ОСОБА_2, тому час-від-часу допомагає заганяти останньому худобу, яка повертається з пасовища, у двір ОСОБА_2 29.03.2017 року близько 18 годин він на власному автомобілі повертався додому та проїжджаючи повз домогосподарства ОСОБА_1 він бачив як останній знаходився поряд із своїм домогосподарством і сварився із ОСОБА_2, але ніхто нікому ніяких тілесних ушкоджень не заподіював. При цьому свідок не повідомив місце знаходження ОСОБА_2, що вказує на можливість появи свідка на місці події до чи після отримання потерпілим тілесних ушкоджень в момент повернення його до двору свого домогосподарства. Крім того, ОСОБА_5 повідомив, що допоміг загнати худобу обвинуваченого у двір та говорив з ним близько 20 хв. При цьому під час досудового слідства свідок ОСОБА_5 повідомив, що він після сварки допоміг ОСОБА_2 загнати його бика у двір домогосподарства ОСОБА_2. Однак під час судового розгляду обвинуачений ОСОБА_2 пояснив, що він особисто загнав свою ВРХ у двір, після чого ОСОБА_5 під’їхав до його подвір’я та говорив з ним близько 10-15 хв., а потім поїхав додому. Однак на досудовому слідстві під час одночасного допиту 11.10.2017 року свідка ОСОБА_5 і потерпілого ОСОБА_1, в ході якого ОСОБА_5 повідомив, що він допомагав загнати велику рогату худобу ОСОБА_2 близько 17.00 год. й говорили вони близько 10-15 хв.

Допитана у ході судового розгляду як свідок ОСОБА_11 повідомила, що їй нічого невідомо з приводу будь-яких даних, що стосуються справи.

Згідно з протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.03.2017 року, ОСОБА_1 просив притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за заподіяння йому тілесних ушкоджень близько 17.00 год. 29.03.2017 року.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_1 від 21.05.2017 року, останній на манекені показав механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2

Згідно з висновком додаткової судово-медичної експертизи №44 від 23.05.2017 року, покази потерпілого ОСОБА_1, дані ним під час проведення слідчого експерименту, в частині механізму нанесення йому тілесних ушкоджень, з об'єктивними даними судово-медичної експертизи потерпілого – в протиріччя не вступають.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_6 від 21.05.2017 року, остання на манекені показала механізм заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_1

Згідно з висновком додаткової судово-медичної експертизи №43 від 23.05.2017 року, покази свідка ОСОБА_6, дані нею під час проведення слідчого експерименту, в частині механізму нанесення тілесних ушкоджень, виявлених в потерпілого, з об'єктивними даними судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_1 – в протиріччя не вступають.

Згідно з протоколом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_6 від 01.06.2017 року, остання на місці події вказала на конкретне місце в якому ОСОБА_2 заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_1, з якого саме вікна будинку вона побачила вищевказані події та за допомогою статиста з застосуванням фотографування зафіксовано даний факт.

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи №115 від 02.08.2017 року, у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження, які можна поділити на наступні групи: а) вивих обох кісток лівого передпліччя у долонний бік та назовні, який відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я, а також садна шкіри верхньої губи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Морфологічна характеристика виявленого вивиху свідчить про те, що він міг утворитись внаслідок різкої ротації (обертання) передпліччя, можливо за обставин 29.03.2017 року, вказаних в описовій частині постанови; б) садна шкіри верхньої губи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Утворення даного тілесного ушкодження не пов`язано з медичними маніпуляціями, виконаними ОСОБА_1 під час його перебування в Котелевській ЦРЛ у період з 29.03.2017 року по 03.04.2017 року; 05.04.2017 року в ортопедо-травматологічному відділенні ПОКЛ ОСОБА_1 була проведена операція: «Відкрите вправлення травматичного вивиху лівого передпліччя».

На підставі висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи №144 від 09.10.2017 року, у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: вивиху обох кісток лівого передпліччя у долонний бік та назовні, який відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я, а також садна шкіри верхньої губи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Морфологічна характеристика виявленого вивиху свідчить про те, що він міг утворитись внаслідок різкої ротації (обертання) передпліччя, можливо за обставин 29.03.2017 року близько 17-18 годин, тобто внаслідок «викручування лівої руки потерпілого ОСОБА_1 руками нападаючого». Анатомічна локалізація та морфологічна характеристика виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не є характерними для їх утворення під час захисту руками від ударів чи внаслідок нанесення ударів власноруч. Крім цього, морфологічна характеристика вивиху кісток лівого передпліччя дозволяє виключити можливість його утворення внаслідок стиснення, нанесення ударів руками, поштовху чи падіння на площині, як з раніше наданим прискоренням, так і без такого, в тому числі і від ударів (поштовхів) великої рогатої худоби. Утворення даного тілесного ушкодження не пов`язано з медичними маніпуляціями, виконаними ОСОБА_1 під час його перебування в Котелевській ЦРЛ у період з 29.03.2017 року по 03.04.2017 року; 05.04.2017 року в ортопедо-травматологічному відділенні ПОКЛ ОСОБА_1 була проведена операція: «Відкрите вправлення травматичного вивиху лівого передпліччя». Анатомічна локалізація, морфологічна характеристика, давність та механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_1, не суперечить показанням, даних ним 21.05.2017 року під час слідчого експерименту, а також не суперечать показанням ОСОБА_6, даних нею 21.05.2017 року у ході слідчого експерименту.

2.По епізоду заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 23.10.2017 року.

Допитаний під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_1 повідомив, що 23.10.2017року близько 11 год. 30 хв. коли він проходив на вулиці вздовж огорожі домогосподарства ОСОБА_2 і нахилився, щоб поправити колесо його возика, останній дерев’яною палицею, за допомогою якої випасав корів, завдав йому один удар по спині по діагоналі, після чого ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою до місцевого фельдшера ФАП.

Під час судового розгляду свідок ОСОБА_6 повідомила, що у жовтні 2017 року (точної дати вона не пам’ятає) близько 11 год. 30 хв. додому прийшов ОСОБА_1 і повідомив, що його знову побив ОСОБА_2, завдавши йому один удар дерев’яною палицею по спині, після чого вона на його спині по діагоналі побачила тілесне ушкодження, у зв’язку з яким він скаржився на свій стан здоров’я.

Допитаний в ході судового розгляду свідок - дільничний інспектор поліції Котелевського ВП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_10, пояснив, що у жовтні 2017 року (точної дати він не пам’ятає), він у складі слідчо-оперативної групи виїхав зі слідчим на місце події за фактом повторного заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 ОСОБА_2 У ході виїзду слідчий на відстані близько 70 см від ОСОБА_2 на землі було виявлено та вилучено дерев’яну палицю.

Допитаний у ході судового розгляду свідок ОСОБА_12 повідомив про те, що восени 2017 року (точної дати він не пам’ятає), до нього додому прийшов ОСОБА_1 і скаржився на біль у спині, в зв’язку з тим, що ОСОБА_2 його один раз вдарив палицею по спині.

Свідок ОСОБА_13, яка є фельдшером ФАП у с. Мала Рублівка Котелевського району, пояснила в ході судового розгляду про те, що восени 2017 року (точної дати вона не пам’ятає), до неї зателефонувала ОСОБА_6 і попрохала надати медичну допомогу її брату ОСОБА_1 Свідок прибула на виклик додому до ОСОБА_1, де в ході огляду останній скаржився на біль у спині, в зв’язку з тим, що «недавно» йому ОСОБА_2 заподіяв тілесні ушкодження вдаривши палицею по спині. При огляді останнього свідок ОСОБА_14 побачила це тілесне ушкодження, яке було поперек його спини. Після цього вона вколола ОСОБА_1 знеболююче та пішла.

Відповідно до протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.10.2017 року, ОСОБА_1 просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за заподіяння йому 23.10.2017 року тілесного ушкодження.

Згідно з протоколом огляду місця події від 23.10.2017 року, поблизу ОСОБА_2 виявлено та вилучено фрагмент дерев’яної палиці довжиною близько 1 м 20 см, обрізану з обох боків гострим предметом.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №159 від 24.10.2017 року, у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді одного синця на спині зліва, який утворився від одноразової дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею та переважаючим довжником, яким могла бути дерев'яна палиця, представлена на експертизу, чи інший, схожий за характером предмет, можливо в строк (23.10.2017 року) та при обставинах, на які вказує потерпілий та які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим

ОСОБА_1 від 24.10.2017 року, останній на манекені показав механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2 дерев'яною палицею.

На підставі висновку додаткової судово-медичної експертизи №160 від 24.10.2017 року, покази потерпілого ОСОБА_1, дані ним під час проведення слідчого експерименту щодо утворення виявлених у нього тілесних ушкоджень, з об'єктивними даними судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_1 – відповідають.

Згідно з протоколом огляду місця події від 28.10.2017 року, за участю потерпілого ОСОБА_1, у ході якого він вказав працівникам поліції на місце поблизу домогосподарства ОСОБА_2, на якому останній 23.10.2017 року заподіяв йому тілесне ушкодження дерев’яною палицею вдаривши по спині.

Потерпілий ОСОБА_1 постійно давав стабільні пояснення з приводу обставин вчинених щодо нього злочинів, які підтверджуються дослідженими в ході судового розгляду доказами. У той же час, ОСОБА_2, заперечуючи свою причетність до інкримінованих йому злочинів, під час досудового слідства пояснював, що 29.03.2017 року він заганяв додому свою велику рогату худобу близько 19.00 год., а ОСОБА_1 висловлював свої погрози йому. У ході судового розгляду ОСОБА_2 вказував про сварку з потерпілим щодо випасання худоби, яка виникла о 18.00 год. - 18.30 год. 2017 року, що спростовується встановленими в ході судового розгляду обставинами. Суд не вбачає можливості ставити під сумнів пояснення потерпілого ОСОБА_1 про події 23.10.2017 року.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфікуються за ч.1 ст.122 КК України, оскільки він спричинив потерпілому умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я; та за ч.1 ст.125 КК України, оскільки він умисно наніс потерпілому легкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд виходить з вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

Відповідно до ст.66 КК України, обставиною, що пом’якшує покарання, суд визнає часткове відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, суд визнає повторність та вчинення злочинів щодо особи похилого віку.

Обвинувачений раніше несудимий, одружений, неповнолітніх дітей не має, не працює, дохід отримує від утримання підсобного господарства, за місцем проживання характеризується позитивно, має значну кількість відзнак (подяк, грамот, почесних грамот, вітальних листів) у зв’язку з активною громадянською позицією, за значний особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, вирішення питань життєдіяльності територіальної громади Малорублівської сільської ради Котелевського району Полтавської області.

Обвинувачений має вади стану здоров’я, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра Котелевської ЦРЛ не перебуває.

Згідно з висновком досудової доповіді щодо обвинуваченого у кримінальному провадженні, складеним Котелевським районним сектором Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 28.01.2018 року, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, характер вчиненого кримінального правопорушення, а також середню ймовірність вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без обмеження чи позбавлення волі та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування мінімальних соціально-виховних заходів.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому, виходячи з санкції ч.1 ст.122 КК України – у виді обмеження волі; ч.1 ст.125 КК України - у виді громадських робіт, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Остаточне покарання слід призначити з врахуванням вимог ч.1 ст.70 КК України.

Разом з тим, зважаючи на конкретні обставини кримінального провадження, за яких ініціатором конфлікту 29.03.2018 року виступив потерпілий, враховуючи тяжкість злочинів, особу винного, який є раніше несудимою особою, та інші обставини справи, наведені вище, в тому числі позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання, активну громадянську позицію, значний особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, вирішення питань життєдіяльності територіальної громади за місцем проживання, вчинення злочинів на ґрунті тривалого багаторічного конфлікту між потерпілим та обвинуваченим, у зв’язку з чим між ними склалися виключно конфліктні відносини, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання, та вважає за необхідне звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, що буде співмірним протиправному діянню.

Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_1 пред’явив цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на його користь 8893,32 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, та 5,0 тис.грн. – у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином. Під час судового розгляду потерпілий заявлені позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкод, заподіяних злочином, підтримав у повному обсязі.

Цивільний відповідач ОСОБА_2 цивільний позов ОСОБА_1 не визнав у повному обсязі.

У ході судового розгляду прокурор просить задовольнити у повному обсязі цивільний позов ОСОБА_1

Суд, дослідивши матеріали справи на обґрунтування цивільного позову потерпілого ОСОБА_1, приходить до переконання, що цивільний позов потерпілого в частині відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином слід задовольнити у частково, оскільки частина витрат не підтверджена належними та допустимими доказами, а саме на суму витрат на придбання медичних препаратів та матеріалів на загальну суму 4346,31 грн. (3386,70 грн. + 819,45 грн. + 118,12 грн. + 22,04 грн. = 4346,31 грн.) Крім того, з врахуванням характеру, інтенсивності, обсягу та тривалості фізичних і душевних страждань, які зазнав потерпілий внаслідок вчинення обвинуваченим злочину, необхідності вжиття потерпілим додаткових зусиль для організації свого подальшого життя і побуту, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання, що цивільний позов потерпілого у частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином – слід задовольнити у повному обсязі.

Прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, що потерпіла від злочину на загальну суму 14734,04 грн. У ході судового розгляду прокурор підтримав заявлений позов у повному обсязі. Цивільний відповідач ОСОБА_2 позов не визнав у повному обсязі, однак надав квитанцію про часткову сплату вказаних витрат на суму 1,5 тис.грн. Суд, дослідивши матеріали справи на обґрунтування даного цивільного позову прокурора приходить до переконання, що даний позов прокурора є обґрунтованим, підтверджений належними та допустимими доказами по справі, однак позов слід задовольнити частково, оскільки цивільний відповідач ОСОБА_2 19.04.2018 року сплатив 1,5 тис.грн. в рахунок оплати витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1, що підтверджується відповідною квитанцією банківської установи.

Крім того, прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі фінансового управління Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, що потерпіла від злочину на загальну суму 1638,22 грн. У ході судового розгляду прокурор підтримав заявлений позов у повному обсязі. Цивільний відповідач ОСОБА_2 позов не визнав у поновному обсязі у зв’язку із добровільною сплатою вказаної суми. Суд, дослідивши матеріали справи на обґрунтування даного цивільного позову прокурора приходить до переконання, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки цивільний відповідач ОСОБА_2 19.04.2018 року сплатив вказану суму витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 у повному обсязі, що підтверджується відповідною квитанцією банківської установи.

Речовий доказ по справі – дерев’яну палицю, вилучену під час огляду місця події, передану на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Котелевського ВП ГУНП в Полтавській області, – слід знищити.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Строк дії обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання закінчився 20.01.2018 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.125 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.122 КК України у виді одного року обмеження волі; за ч.1 ст.125 КК України – у виді ста двадцяти годин громадських робіт.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном один рік не вчинить нового злочину й зобов’язати його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ по справі – дерев’яну палицю, вилучену під час огляду місця події, передану на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Котелевського ВП ГУНП в Полтавській області, – знищити.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягти з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, кошти в сумі 4346,31 грн. (чотири тисячі триста сорок шість грн. 31 коп.) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, та 5,0 тис.грн. (п’ять тисяч грн. 00 коп.) - у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

В іншій частині цивільного позову ОСОБА_1 – відмовити.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, що потерпіла від злочину – задовольнити частково.

Стягти з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1, на користь Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації (адреса місцезнаходження: вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014; одержувач: Полтавський обласний бюджет, код за ЄДРПОУ: 37959255; банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, номер рахунку: 31411544700001; код бюджетної класифікації: 24060300 МФО: 831019) кошти в сумі 13234,04 грн. в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.

В іншій частині цивільного позову прокурора – відмовити.

У задоволенні цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, що потерпіла від злочину на загальну суму 1638,22 грн. – відмовити у повному обсязі.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя