Постановление суда № 73698371, 25.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 760/23581/17

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

25 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

У с т а н о в и в :

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19 січня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, залишено таку без руху та зобов'язано апелянта протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали усунути недоліки скарги шляхом надання суду оригінала документа про сплату судового збору у розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

25 квітня 2018 року на адресу апеляційного суду надійшла заява, у якій скаржник просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на відсутність можливості сплатити судовий збір.

Перевіривши доводи зазначеного клопотання, суд не вбачає підстав для задоволення такого, виходячи з наступного.

З набранням чинності Законом від 03.10.2017 р. N 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», Пенсійний фонд України та його органи не звільнені від сплати судового збору, судовий збір суб'єктом владних повноважень сплачується на загальних підставах.

Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» N 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

В силу частини 2 цієї норми суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Втім, наведені у частині 1 статті 8 Закону N 3674-VI підстави не звільняють від сплати судового збору суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

При цьому, суд звертає увагу на те, що з метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, скаржником не надано доказів про вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання коштів на сплату судового збору у даній справі.

Окрім того, слід зазначити, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №296/7256/16-а та від 23 квітня 2018 року у справі №804/6773/16.

Таким чином, клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підлягає задоволенню.

Отже, недоліки апеляційної скарги дотепер не усунуті.

На підставі частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст. ст. 169, 298 КАС України, -

У х в а л и в :

Відмовити Правобережному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя - доповідач Глущенко Я.Б.

суддя Кузьмишина О.М.

суддя Пилипенко О.Є.