№ 73633708, 25.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11990/16 Суддя (судді) першої інстанції: Власенкова О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент» звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2016 №0020621201, яким до позивача за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 263 306,10 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 26 330,61 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.07.2016 ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві проведено перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань).

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 21.07.2016 №9653/26-58-12-01-09-31059394, у якому зафіксовано несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме: за декларацією з податку на додану вартість за грудень 2015 №9273393492 від 18.01.2016, кількість днів прострочення становить 27; за декларацією за січень 2016 №9018769527 від 17.02.2016 - 23 дні прострочення; за декларацією за лютий 2016 №9037973566 від 17.03.2016 - 26 днів прострочення сплати узгодженого грошового зобов'язання; за декларацією за березень 2016 року №9059371865 від 19.04.2016 року - 23 дні прострочення; за декларацією за квітень 2016 року №9080188599 від 18.05.2016 року - 30 днів прострочення.

На підставі зазначеного акта перевірки 21.07.2016 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0020621201, яким за затримку 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 263 306,10 грн. зобов'язано сплатити штраф у сумі 26 330,61 грн.

Враховуючи вищенаведене позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент» вжило всіх необхідних заходів для недопущення правопорушення (вчасно подало платіжні доручення банку та забезпечило наявність коштів на власному рахунку для його виконання).

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами пунктів 203.1 та 203.2 статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У відповідності до пункту 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569 термін «рахунок у системі електронного адміністрування податку» вживається у такому значенні - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Згідно з пунктом 19 Порядку за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України, та/або здійснюється перерахування сум податку на спеціальний рахунок. Суми податку, зазначені в податкових деклараціях з податку, перераховуються до бюджету та/або на спеціальний рахунок з електронного рахунка платника податку.

18 січня 2015 року ТОВ «Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість №9273393492 за грудень 2015 року, у якій, зокрема в рядку 18.1 відображено суму, що сплачується до державного бюджету - 722 655 грн. (а.с.10).

Протягом звітного періоду позивачем на електронний рахунок перераховано коштів на загальну суму 2348833,50 грн., платіжними дорученнями, а саме:

№5692 від 22.12.2015 на суму 170000 грн. ;

№5708 від 24.12.2015 на суму 30000 грн.;

№5710 від 25.12.2015 на суму 75000 грн.;

№5731 від 29.12.2015 на суму 15000 грн.;

№5746 від 12.01.2016 на суму 50000 грн.;

№5753 від 15.01.2016 на суму 23000 грн.;

№5768 від 25.01.2016 на суму 110000 грн.;

№5783 від 29.01.2016 на суму 75833,50 грн.;

№5775 від 29.01.2016 на суму 1800000 грн. (а.с.20-24).

17 лютого 2016 року ТОВ «Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість №9018769527 за січень 2016 року згідно якої сума узгодженого податкового зобов'язання становить 879 697 грн. (а.с.12-13).

Так, протягом звітного періоду кошти на електронний рахунок не перераховувалися, оскільки існувала переплата з попереднього періоду в сумі 1 626 178,50 грн.

17 березня 2015 року ТОВ «Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент» подано до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року за №9037973566, у якій, зокрема у рядку 18.1 відображено суму, що сплачується до державного бюджету - 617 346 грн. (а.с.14-15).

Враховуючи переплату на електронному рахунку з попереднього звітного періоду в сумі 746 752,50 грн., кошти на сплату податку не перераховувалися.

Податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2016 року (подана до фіскального органу 19.04.2016 за №9059371865) визначено суму податку в розмірі 495379 грн. (а.с.16-17).

З урахуванням переплати на електронному рахунку в сумі 129 406,5 грн., різницю своєчасно сплачено згідно платіжних доручень №5932 від 08.04.2016 року на суму 3000 грн. та №5959 від 25.04.2016 року на суму 340000 грн.

18 травня 2016 року згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2016 року №9080188599 сума узгодженого податкового зобов'язання становить 554604 грн. (а.с.18-19).

З урахуванням переплати на електронному рахунку в сумі 3756 грн., різницю своєчасно сплачено згідно з платіжним дорученням від 16.05.2016 року №40 на суму 209 560 грн. та від 26.05.2016 року №6018 на суму 350000 грн. (а.с.26).

Відповідно до пункту 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів (далі переказ) рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Згідно пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачає, що ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; розрахунковий чек; платіжна вимога; меморіальний ордер.

Згідно пункту 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно з пунктом 22.3 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує.

Згідно пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Пунктом 1.29 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що проведення самого переказу грошей, є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система.

Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, передбачено, що банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня».

Якщо дата складання розрахункового документа (реєстру) збігається з датою його виконання (списання банком коштів за цим документом), то реквізит «Дата надходження» може не заповнюватися.

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

З матеріалів справи вбачається, що подані позивачем платіжні доручення проведені були того ж дня банками.

Отже, позивачем було вжито всіх необхідних заходів для недопущення правопорушення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Повний текст постанови виготовлено 25 квітня 2018 року.