Постановление суда № 73229294, 06.04.2018, Благовіщенський районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Ульяновський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 402/341/18

УХВАЛА

та продовження строку дії запобіжного заходу

"06" квітня 2018 р. м.Благовіщенське

Ульяновський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді –Бондаренко А. А. ,

при секретарі Хименку О.А.,

за участю прокурора Калашникова Є.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1, а також його захисника – адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3, а також його захисників – адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12017120180000455 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.1 ст.396, ч.1 ст.119 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.119 КК України клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,

встановив:

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 06.10.2017, близько 00 годин 30 хвилин був свідком того, як ОСОБА_3, порушуючи вимоги п.п. 2.9 (а) п.п. 1.5, 2.3 (б, д) п.п. 12.1 та 12.2 Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2102, реєстраційний номер «48-75 ЧКИ», в темну пору доби зі швидкістю близько 40-50 км/год., по польовій дорозі сполученням автомобільна дорога Миколаїв-Ульяновка с. Грушка Благовіщенського району, в межах Грушанської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, в напрямку с. Грушка Благовіщенського району Кіровоградської області, не впорався з керуванням автомобіля та допустив його перекидання на правий бік. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження. При цьому про вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення правоохоронні органи не повідомив, а з метою допомоги уникнення ОСОБА_3 негативних наслідків від вчиненого за вищевказаних обставин злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, вирішили приховати вказаний злочин. Для цього наряду з іншими діями, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків, хоча повинні і могли їх передбачати, скинули ОСОБА_8 у польовий колодязь із водою між населеними пунктами с.Грушка та с.Розношенське Благовіщенського району, від чого ОСОБА_8 загинув внаслідок механічної асфіксії при утопленні. Вказані дії ОСОБА_1 досудовим слідством кваліфіковані за ч.2 ст.27, ч.1 ст.396 КК України, ч.1 ст.119 КК України.

Під час підготовчого провадження прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту .

Клопотання обґрунтував тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні двох злочинів середньої тяжкості, є працівником правоохоронних органів, тривалий час проживає на території Благовіщенського району та має тісні зв’язки із місцевим населенням та представниками правоохоронних органів району. З огляду на це, може незаконно вплинути на іншого обвинуваченого по справі, потерпілих, свідків по справі і цим перешкодити слідству.

ОСОБА_1, його захисник заперечили проти задоволення клопотання та висловились за заміну його на особисте зобов’язання. Свою думку обґрунтували тим, що на теперішній час відпали будь-які ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України: у обвинуваченого немає наміру незаконно переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків експерта.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_9 підтримали клопотання прокурора.

Заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

При цьому суд керується такими міркуваннями:

Суд, вирішуючи заявлені клопотання враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень середньої тяжкості. Перевіряючи доводи захисника та прокурора на предмет відсутності чи наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини, що характеризують обвинуваченого, обставини кримінальних проваджень та тяжкість інкримінованих обвинуваченому правопорушень, на даний час існують ризики того, що заміна запобіжного заходу на більш м’який надасть можливість обвинуваченому переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на потерпілих, свідків, експертів.

Суд зважає на вказану прокурором можливість впливати на інших учасників кримінального провадження – свідків, потерпілих, експертів. Обвинувачений є працівником правоохоронних органів. Це дає суду підстави вважати, що обвинувачений має зв’язки у правоохоронних органах і зможе з їх допомогою незаконно вплинути на свідків, потерпілих, експертів у разі необхідності проведення слідчих дій в порядку ст.ст. 332, 333 КПК України.

Таким чином, підстави, за яких під час досудового слідства було застосовано до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Відповідно з наведених причин підстави для зміну обвинуваченому ОСОБА_10 коровайному В.О.запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відсутні.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту на два місяці.

На підставі викладеного, керуючись 181, 315 КПК України,

постановив:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк 2 місяці, починаючи з 14 години 30 хвилин 6 квітня 2018 року до 14 години 30 хвилин 5 червня 2018 року.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_11