Решение № 73136108, 28.03.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2018 року № 826/1952/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особа проУправління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи визнання дій протиправними та скасування рішення, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - відповідач), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи про:

- визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни.

- зобов'язання відповідача встановити позивачу статус інваліда війни з моменту звернення до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, а саме з 22.01.2018р та видати відповідне посвідчення інваліда війни.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є безпосереднім учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням загальнодержавного зразку серії НОМЕР_4 від 10.12.2013р. В установленому законом порядку позивач звернувся за наданням статусу інваліда війни та отриманням відповідного посвідчення, однак вказане звернення Управлінням безпідставно було залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 06 лютого 2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали суду від 06 лютого 2018 року отримано уповноваженою особою відповідача 12 лютого 2018 року, що підтверджується матеріалами справи.

Станом на момент прийняття рішення у справі відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Третя особа подала через канцелярію суду письмові пояснення у відповідності до яких зазначила, що пояснення та документи по суті справи надані Позивачем вважають достатніми, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 10.12.2013р. та вкладки до нього № НОМЕР_3 ОСОБА_1. отримала статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а згідно довідки МСЕК серія КИЕ-1 № 028403 від 06.05.1998р. позивачу встановлена ІII група інвалідності у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

22 січня 2018 року позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про встановлення статусу інваліда війни, що брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань цивільної оборони та видачу посвідчення інваліда війни.

Листом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 22.01.2018р. №36-231 відмовило позивачу у наданні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення з наступних підстав: "… Всі надані Вами документи ґрунтуються не на документальному факті залучення Вас, а на підставі загальних нормативних, офіційних документів матеріалів Чорнобильської АЕС, а отже не можуть бути підставою для встановлення факту Вашої участі у ліквідації аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони. Враховуючи викладене, визначити Вам статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення на підставі наданих документів не є можливим, оскільки надані документи не підтверджують факт залучення і виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони."

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним та у зв'язку із цим зобов'язання вчинити певні дії, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (в чинній редакції) до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, обов'язковими умовами, за якими особу можна віднести до інвалідів війни згідно п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є наявність у особи інвалідності, наявність доказів залучення такої особи до складу формувань Цивільної оборони та отримання інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про Цивільну оборону України" від 03.02.1993 N 2974-XII (втратив чинність 01.07.2013) силами цивільної оборони є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування.

Відповідно до ст.ст. 11 і 12 цього Закону невоєнізовані формування цивільної оборони створюються в областях, районах, містах Києві та Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Для забезпечення заходів з цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби цивільної оборони: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв'язку, протипожежні, торгівлі і харчування, технічні, транспортного забезпечення та інші. Для проведення евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на базі місцевих державних адміністрацій створюються евакуаційні комісії.

Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18.03.1976 № 1111, та Положенням про невоєнізовані формування Цивільної оборони СРСР, затвердженим наказом начальника ІДО СРСР від 06.06.1975 № 90, формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при ліквідації аварій, катастроф, стихійних сил, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення. Виконання завдань виробничого характеру на них не покладалось.

Також, крім формувань Цивільної оборони, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь інші формування, які створювались в іншому порядку ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялись у райони виконання робіт згідно розпорядження керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.

Пунктом 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни", передбачено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Згідно з п. 7 і 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, посвідчення інваліда війни видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причини інвалідності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії трудової книжки, яка наявна в матеріалах справи, позивач станом на 1986р. працювала на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до письмових пояснень Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, останній повідомив суд, що у відповідності до вимог чинних на момент аварії на Чорнобильській АЕС нормативно-правових актів з питань Цивільної оборони, в першу чергу - Положення про Цивільну оборони СРСР, затверджене постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 1111 - 1976 року; наказу заступника Міністра оборони СРСР - начальника ЦО СРСР № 90 від 06.06.1975 року (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами) та № 92 від 29.06.1976 року (Настанова про організацію та ведення Цивільної оборони в районі (сільському на сільськогосподарському об'єкті народного господарства), Розпорядження ЦО СРСР від 26.04.1986 року, начальника ЦО УРСР від 28.04.1986 року, начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної Ради народних депутатів трудящих за 1986 рік (від 29.04.1986 року № 01, від 30.04.1986 року № 02, від 04.05.1986 року № 16, від 19.05.1986 року № 52 та ін.), Цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об'єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов'язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі - чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи та жінки від 16 до 55 років за винятком вагітних жінок та жінок, які мають малолітніх дітей.

Тобто, формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались саме з метою виконання робіт по ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих. Громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи (аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків) залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.

В архіві Департаменту, під грифом "обмеження доступу", наявні Розпорядження начальника Цивільної оборони Київської області з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, видані починаючи з 26.04.1986р. Зазначені розпорядчі документи начальника ЦО Київської області містять прямі вказівки щодо організації заходів Цивільної оборони, завдання з цього приводу всім службам Цивільної оборони Київської області, а також обласним організаціям та установам. При цьому, вони не містять відомостей щодо залучення до цих робіт конкретних підприємств та окремих громадян.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та наявні у справі матеріали суд приходить до висновку, що позивач приймала участь у виконанні робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони, та отримала інвалідність, яка пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що є обов'язковою передумовою для встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни та видачі ій відповідного посвідчення. У зв'язку з цим відмова відповідача у видачі позивачу посвідчення інваліда війни з підстав, наведених у листі від 22.01.2018р №36-231 є протиправною.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача встановити позивачу статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення, суд зазначає, що вони не можуть бути задоволені, оскільки є передчасними, так як їм передує факт встановлення статусу "інваліда війни".

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог ті, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень

Відповідно до ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення позивача від 22.01.2018р. щодо встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни з урахуванням висновків суду.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (02225, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02232, вул. Закревського 87-Д, місто Київ, код ЄДРПОУ 37501611) щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни.

3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02232, вул. Закревського 87-Д, місто Київ, код ЄДРПОУ 37501611) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 22.01.2018р. щодо встановлення їй статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни з урахуванням висновків суду.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін