Приговор № 71808994, 26.01.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/8062/17

Провадження №1-кп/127/924/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Іванченка Я. М.,

за участю:

секретаря - Дончевської Я.Б., Клопотенка М.О.,

сторони обвинувачення: прокурора Новака В.В.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника Шевчука А.А.,

потерпілого: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Вінниці, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 01.09.2004 року Ленінським районним судом міста Вінниці за ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 187 КК України до 4 років позбавлення волі

- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 185 КК України, відомості про які внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016020010007990 від 04.10.2016 року та № 12016020010000836 від 05.02.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2016 о 19:08 год. ОСОБА_1 спільно із особою матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, перебували біля будинку № 51 по вулиці Юності в м. Вінниці, в якому розміщений магазин «АТБ», та побачили раніше незнайомого їм громадянина Іраку - ОСОБА_5, який перебував неподалік від них на вказаній вулиці. ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, наздогнали ОСОБА_5 на ділянці, що розташована з правого боку від будинку № 51 по вулиці Юності в м. Вінниці, усвідомлюючи, що вони знаходяться в громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та демонструючи свої зневагу до загально прийнятих в суспільстві норм моралі та правил поведінки, почали нецензурно висловлюватися в бік останнього, принижуючи його гідність. Потім, ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, нанесли ОСОБА_5 удари руками та ногами в область обличчя, внаслідок чого останній впав на землю. В подальшому, вищевказані особи залишили місце вчинення кримінального правопорушення.

Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді двох синців в ділянці кінчика та спинки носа, які згідно висновків експертів № 22 від 25.01.2016 року та 161/30-к від 02.03.2016 року належать до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_1, 05 лютого 2016 року, близько 14 години 00 хвилин, перебуваючи у приміщені квартири АДРЕСА_1 (назву вулиці змінено відповідно до Рішення Вінницької міської ради від 25.12.2015 № 71 «Про перейменування площ, вулиць, провулків, проїздів, тупиків в місті Вінниця» та присвоєно нову назву «АДРЕСА_3, з дозволу володільця даної квартири ОСОБА_6 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та власного незаконного збагачення, маючи вільний доступ до кімнати вищевказаної квартири таємно заволодів належним ОСОБА_3 ноутбуком марки «НР Pavilion dv6-6101ег» моделі «5СН1311893», ринкова вартість якого, відповідно до висновку експерта № 262 від 02 березня 2016 року, з урахуванням його зношення станом на день вчинення злочину складала 1174,91 грн., заподіявши тим самим потерпілому матеріального збитку на вказану суму. В подальшому ОСОБА_1, сховавши вищевказаний ноутбук під куртку, покинув приміщення квартири та з місця скоєння злочину зник, а викраденим майном - ноутбуком марки «НР Pavilion dv6-6101ег», розпорядився на власний розсуд, своїми діями завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на 1174,91 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, суду пояснив, що він проходив по вул. Юності в м. Вінниці, де побачив ОСОБА_5 та пожартував з ним, останній не зрозумів його та почав кричати та лаятися до нього, після чого накинувся на ОСОБА_1 Під час сутички вони махали руками один до одного. ОСОБА_1 наніс кілька ударів в обличчя ОСОБА_5. ОСОБА_1 був ще з своїм товаришем ОСОБА_2, який також наносив удари потерпілому, після чого останній відійшов від них та пішов далі по вулиці.

Крім того, 05.02.2016 року близько 14:00 год. ОСОБА_1 прийшов в гості до ОСОБА_7 та взяв ноутбук в одній з кімнат, після чого покинув квартиру. Ноутбук він продав в ломбарді, а кошти витратив на власні потреби. На даний час потерпілому відшкодував повність завдану шкоду.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що крадіжку ноутбука він виявив, коли повернувся із занять. Квартиру він винаймає, в ній проживає він, власник квартири та ще один чоловік. На даний час йому відшкодували шкоду. Претензій матеріального та морального характеру в нього не має. Щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 поклався на розсуд суду.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, на підставі допиту обвинуваченого та потерпілого, дослідження висновку судово-товарознавчої експертизи № 262 від 02.03.2016, суд приходить до висновку про винність обвинуваченого у вчиненні злочинів.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати:

-за ч. 2 ст. 296 КК України, (хуліганство), тобто, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, кваліфікуючою ознакою якого є ті самі дії, вчинені групою осіб;

-за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.

Зокрема, судом враховано особу ОСОБА_1, який є раніше судимим (т. 1 а.с. 145-146), на обліку лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с. 132), перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 16.04.2014 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю ( т. 1 а.с. 133), позитивно характеризується за місцем проживання (т. 1 а.с. 134), відповідно до висновку-психіатричної експертизи № 236 від. 04.08.2016 року ОСОБА_1 у зв'язку з даними анамнезу про притаманну йому емоційну нестійкість, тим, що лікарями-наркологами йому встановлений діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, виявленими при теперішньому обстеженні демонстративністю поведінки, емоційною нестійкістю, дратівливістю, схильністю мислення до конкретності, легковажністю та поверховістю суджень, невисоким рівнем морально-етичних якостей, для обєктивного визначення його психічного стану, притаманних йому індивідуально-психіатричного стаціонару з наступним проведенням стаціонарної судово-психіатричної експертизи (т. 1 а.с. 136 - 138); відповідно до висновку-психіатричної експертизи № 124 від 01.09.2016 року ОСОБА_1 в період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння, перебував поза будь яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час, на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого злочину, який вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому покарання необхідне та достатнє для його перевиховання та виправлення, а також для запобігання ним нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі, призначивши остаточне покарання за сукупністю злочинів, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року) ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення під час досудового розслідування та судового розгляду слід зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 11.04.2017 року по 24.05.2017 року.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 262 від 02.03.2016 року, оскільки її проведення було зумовлено розслідуванням вчинених ОСОБА_1 злочинів.

Разом з тим, стороною захисту було заявлене клопотання, згідно якого обвинувачений ОСОБА_1 просив звільнити його від відбування кримінального покарання на підставі ст. 1 п. «в» Закону України "Про амністію у 2016 році", оскільки на його утриманні є двоє неповнолітніх дітей (т. 1 а.с. 154). Зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 просить застосувати до нього Закон України "Про амністію у 2016 році", суд вважає за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_1, оскільки він дійсно має на утриманні неповнолітніх дітей, вчинені ним злочини належать до злочинів середньої тяжкості, та звільнити його від відбування призначеного за цим вироком кримінального покарання у зв'язку із застосуванням акту амністії.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 65-67 КК України, ст. ст. 127-130, 349 ч. 3, 368, 370, 373, 374 КПК України, Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити ОСОБА_1 у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року) ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 11.04.2017 року по 24.05.2017 року.

Звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі п. «в» ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна 351 гривню 84 копійки у відшкодування вартості проведених експертизи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: