№ 71293372, 20.12.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 640/17935/16-ц Головуючий суддя І інстанції Попрас В. О.

Провадження № 22-ц/790/6762/17 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.

Категорія: Спори про право власності та інші речові права про приватну власність

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2017 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Кругової С.С., Маміної О.В.,

за участю секретаря: Плахотнікової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові

цивільну справу № 640/17935/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення власника в житловий будинок

з апеляційною скаргою ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_3

на рішення Київського районного суду м. Харкова, ухвалене 26 вересня 2017 року об 12 год 10 хв. під головуванням судді Попрас В.О. в залі суду в місті Харкові,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що йому на праві власності належить будинок АДРЕСА_1, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Однак, незважаючи на те, що з 09 вересня 2016 року єдиним законним власником вказаного житлового будинку є позивач, відповідачі по справі протиправно чинять йому перешкоди у вселенні до належного йому на праві власності будинку. Після уточнення позовних вимог ОСОБА_1 остаточно просив вселити позивача до належного йому на праві власності житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Вселено ОСОБА_1 в житловий будинок АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 Обґрунтовуючи апеляційну скаргу вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зазначає, що позивач, не довів, що його права порушені, оспорюються або не визнаються відповідачами. Вважає незаконним договір, який став підставою набуття права власності на спірне нерухоме майно ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, не оспорюється сторонами, що 30.10.2009 р. між відповідачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Широковою В.А. та зареєстрований за реєстровим №4273.

В забезпечення виконання своїх зобов'язань за договором позики від 30.10.2009 р. відповідач ОСОБА_3 передав відповідачу ОСОБА_2 в іпотеку належний йому житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1, про що між ними був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений 30.10.2009 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Широковою В.А. та зареєстрований за реєстровим №4275.

17.06.2016 р. між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір відступлення права вимоги за іпотечним договором (договором про задоволення вимог іпотекодержателя), посвідченим Широковою В.А. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 30.10.2009р. за реєстровим №4275 , який був посвідчений 17.06.2016р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М. та зареєстрований за реєстровим №875.

Згідно довідки з Державного реєстру на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майно щодо об'єкту нерухомого майна позивач ОСОБА_1 на підставі договору позики від 30.10.2009 р. номер 4273, договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 30.10.2009 р. номер 4275 та договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 17.06.2016 р. номер 875 є власником будинку АДРЕСА_1.

Той факт, що на цей час право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_1 сторонами не оспорюється.

Відповідач вважає, що право власності перейшло до позивача протиправно, вказує, що отримана ним сума не відповідає сумі, вказаній в договорі позики, зазначає, що уклав договори за наявності тяжких обставин, під примусом, внаслідок обману.

Між тим, правочини на підставі яких за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності недійсними на цей час не визнані, як не визнані незаконними і дії Державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Із змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач не визнає за ОСОБА_1 право користування належним йому спірним майном.

Враховуючи викладене, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для захисту права позивача, а саме для вселення ОСОБА_1 в житловий будинок АДРЕСА_1.

Доводи представника відповідача про наявність у ОСОБА_1 іншого нерухомого майна не спростовують висновків суду про наявність у позивача права користуватися спірним будинком.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 371, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Харківської області, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.П.Пилипчук

Судді О.В. Маміна

С.С. Кругова

Повний текст постанови складено 26 грудня 2017 року.