Постановление суда № 71022375, 13.12.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 636/3546/17 Головуючий суддя І інстанції Гуменний З. І.

Провадження № 22-ц/790/6751/17 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року м. Харків.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді - Яцини В.Б.

суддів: - Бурлака І.В., Карімової Л.В.,

за участю секретаря - Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4на ухвалу Чугуївського міського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

встановила :

У жовтні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Чугуївського міського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року було відкрито провадження у справі.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду представник відповідача ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою повернути позивачу позовну заяву. При цьому посилалась на те, що позовну заяву було подано з грубим порушенням правил підсудності.

Вказала, що предметом заявленого позову є стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів у розмірі 3566229 грн.42 коп., а не самих аліментів, а тому положення ч.1 ст. 110 ЦПК України у даному випадку застосовувати не можна, оскільки у цій статті перелік справ є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Зазначила, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Дарницького району м.Києва, то позов повинен бути поданий до Дарницького районного суду м.Києва.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 звернулася до суду з про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів.

Як зазначено у позовній заяві ОСОБА_5 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1.

Ухвалою Чугуївського міського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року було відкрито провадження у справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який не відповідає нормам цивільного процесуального права.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Проте, положеннями ч. 1 ст. 110 ЦПК України передбачено можливість звернення з позовами про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позовами, що виникають з трудових правовідносин, також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

При цьому маються на увазі всі вимоги, пов'язані з невиконанням обов'язку по утриманню дитини, передбачені правилами статтей 180-201 СК України.

Зокрема, ст. 194 СК України закріплені правила стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами, за якими аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років. Положення частин першої - третьої цієї статті, а також статей 195-197 цього Кодексу застосовуються і до стягнення аліментів іншим особам, які визначені цим Кодексом.

Нормами ст. 195 СК України регламентовані засади визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), згідно яких заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом.

Відповідальність за прострочення сплати аліментів передбачена правилами ст. 196 ЦПК України, за якими при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

Отже, оскільки правовідносини, що є предметом позову ОСОБА_5, регулюються нормами закону, які передбачають вирішення питання невиконання обов'язку по утриманню дитини та пов'язані зі сплатою аліментів, вона має право звернутися з вказаним позовом доЧугуївського міського районного суду Харківської області на підставі ч. 1 ст. 110 ЦПК України.

Оскільки таким чином оскаржену ухвалу постановлено з додержанням вимог закону, а доводи скарги цього висновку не спростовують, тому з передбачених п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підстав апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 209,303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст.312, ст.ст. 313, 315, 317, 319, 323-325, 327 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4- відхилити.

Ухвалу Чугуївського міського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя

Судді колегії