Решение № 7086317, 10.12.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2009 р. Справа № 17/321/09

                                                  м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача, Булига Ю.М., довіреність № 4 від 12.01.09р.;

від відповідача, не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/321/09

За позовом: Концерну “Техвоєнсервіс”, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24,

До відповідача: Державного підприємства “Миколаївський ремонтно-механічний завод”, 54017, м. Миколаїв, вул. 1-ша Слобідська, 120,

про: стягнення коштів у сумі 10 269 грн. 87 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Концерн “Техвоєнсервіс” (далі потексту - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до державного підприємства “Миколаївський ремонтно-механічний завод” (далі по тексту - відповідач) про стягнення коштів у сумі 10 269 грн. 87 коп.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним:

Між Концерном „Техвоєнсервіс" та державним підприємством „Миколаївський ремонтно-механічний завод" було укладено договір про надання консультаційної послуги № 225/К/31-08-9Д від 05 травня 2008 року (далі Договір).

Відповідно до Договору, відповідач дає завдання, а позивач приймає на себе зобов'язання надати за плату відповідачу послугу з питань трудового права, підготовки додаткової угоди до контракту з керівником державного підприємства „Миколаївський ремонтно-механічний завод", нагородних документів та матеріалів для заохочення працівників підприємства з нагоди 60-ти річчя заснування підприємства.

Відповідно до пункту 4. Договору, відповідач сплачує позивачу передбачену п. 3 цього Договору грошову суму в розмірі 7 000 грн. 00 коп. одноразово в безготівковій формі платіжним дорученням на поточний рахунок позивача у двотижневий термін після підписання Акту прийому-передачі наданих послуг.

Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг, складеного на виконання Договору № 225/К/31-08-9Д від 05 травня 2008 року, позивач якісно та в повному обсязі виконав дані відповідачем завдання. Відповідач в свою чергу повинен сплатити позивачу грошові кошти в розмірі встановленому пунктом 3 даного Договору, проте взяті на себе за Договором зобов'язання відповідач не виконав.

Між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаємних розрахунків, за яким, станом на 20.07.2009 року, за відповідачем рахується заборгованість згідно договору № 225/К/31-08-9Д від 05 травня 2008 року в розмірі 7 000 грн.

Позивачем, на адресу відповідача було направлено претензію № 225/К/1143-6 від 27.08.2009 року з проханням погасити заборгованість перед позивачем, проте станом на сьогоднішній день грошові кошти на рахунок позивача так і не надійшли і за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 7 000 грн.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено договором у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача становить 10 269, 87 грн. з яких 7 000 грн. - сума основного боргу, 3 269, 87 грн. - сума штрафних санкцій, індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не з’явився. Про причину своєї неявки суд не повідомив, але надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просить застосувати строки позовної давності у відповідності до ст. 258 ЦК України в частині стягнення суми пені.

Крім того, у відзиві ставить під сумнів дійсність спірного договору.

Суд, вивчивши даний відзив, вважає незрозумілою позицію відповідача щодо легітимності укладання спірного договору, оскільки, в той же час просить застосувати строки позовної давності в частині стягнення пені.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

Згідно умов вищевказаного договору, відповідачу було надано відповідні послуги на загальну суму 7 000 грн., про що було складено акт приймання-передачі послуг, який було підписано та скріплено печатками сторін. У вказаному акті зазначено про відсутність претензій щодо якості вказаних робіт, зроблених позивачем (а.с.12) та що цей акт є підставою для розрахунків між сторонами.

Також, вказана сума заборгованості підтверджена й актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 20.07.2009р., який підписано керівниками сторін та скріплено печатками.

Крім того, слід зазначити, що в матеріалах справи на підтвердження суми основного боргу наявна угода про залік зустрічних однорідних вимог від 14.07.2009 р., підписана керівниками та скріплена печатками сторін.

В п.1 Угоди, відповідач визнає заборгованість в сумі 7 000 грн. станом на 14.07.2009 р. за договором № 225/К/31-08-9Д від 05.05.2008 р.

Оскільки позивач відноситься до державного сектору економіки, про що свідчить його статут, то ними нарахована сума пені у розмірі 0,1 % вартості послуг (ст. 231 ГК України). Відповідно до приписів ст.267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно приписів ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи наведене, судом зроблено перерахунок суми пені в межах строку позовної давності. Позивач звернувся за позовом до суду 19.10.2009 р., про що свідчить печатка канцелярії. Сума пені була розрахована станом на 20.11.2008 р. з 20.05.2008 р. та позивач просив стягнути 1 295 грн.

Відповідно до приписів ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкції припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи наведене, нарахування штрафних санкцій повинно було припинитись 18.11.2009 р.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення суми пені підлягають частковому задоволенню в сумі 210 грн. Сума 490 грн. штрафу в розмірі 7 % від суми 7 000 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом, з власної ініціативи, за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.6., перераховано суму річних та збитків від інфляції, сума яких відповідно становить 289, 04 грн. та 1 194, 91 грн. (позивач помилково вказав період нарахування,оскільки індекс інфляції 117, 07 - становить період травень 2008 – серпень 2009 р.р.).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,суд,-

                                                   ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Концерну “Техвоєнсервіс” задовольнити частково.

2.          Стягнути з державного підприємства «Миколаївський ремонтно-механічний завод»(м. Миколаїв, вул.1-а Слобідська,120, ) суму основного боргу 7 000 грн., суму пені у розмірі 210 грн., 7 % штрафу –490 грн., збитки від інфляції у сумі 1194,91 грн., 3 % річних у сумі 289, 04 грн., держмито в сумі 91, 21 грн. та 211, 05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь концерну «Техвоєнсервіс»(м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24, код 33689867 ).

3.          В іншій частині позовних вимог - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя