№ 7046719, 24.11.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2009 р. Справа № 2-а-4486/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Курко Олега Петровича,

при секретарі судового засідання: Савченко Олені Олегівні

за участю представників сторін:

позивача : Томенко Р.В., Дремлюхи О.М.

відповідача 1: Сергієнко Я.М., Супруна М.І.

відповідача 2 : Бубели Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест"

до: 1) державної податкової інспекції у м. Вінниці, 2) Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області

про: визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування ПДВ

ВСТАНОВИВ :

ТОВ "Барлінек Інвест" (надалі позивач) звернулось з позовом до ДПІ у м. Вінниці (надалі відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області (надалі відповідач 2) про визнання бездіяльності відповідача 1 щодо ненадання відповідачу 2 висновків про відшкодування позивачу сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за січень 2008 року в розмірі 528275 грн., за лютий 2008 року в розмірі 129433 грн., за квітень 2008 року в розмірі 363214 грн., за травень 2008 року в розмірі 365925 грн., за червень 2008 року в розмірі 217547 грн. протиправною, стягнення з Державного бюджету України цих сум бюджетного відшкодування.

Позов мотивовано невиконанням відповідачем 1 вимог п.п. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню згідно з актів проведених перевірок та підтверджених сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю і просили його задовольнити.

Відповідач 1 проти позову заперечив і просив в позові відмовити, посилаючись на те, що відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України про організації і проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року №350, органи державної податкової служби при проведенні перевірок субєктів господарювання з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість зобовязані перевіряти правомірність формування податкового кредиту за операціями з придбання або виготовлення товарів та послуг з метою упередження безпідставного відшкодування з бюджету сум цього податку.

З метою перевірки правильності формування сум бюджетного відшкодування ДПІ у м. Вінниці проведено позапланові виїзні документальні перевірки, які оформлені актами від 31.10.2008 року №2637/2330/34004579, від 24.12.2008 року №3191/2330/34004579, від 03.02.2009 року №247/2330/34004579, від 13.04.2009 року №1022/2330/34004579.

В ході проведення позапланових виїзних документальних перевірок для підтвердження сум податкового кредиту позивача та факту сплати податку на додану вартість до бюджету направлені запити про проведення зустрічних перевірок основних постачальників позивача. Частина зустрічних перевірок ще не завершена, а тому сума бюджетного відшкодування в цій частині є непідтвердженою. При отриманні відповідей на направлені запити буде складено довідку про підтвердження бюджетного відшкодування.

А тому відповідач 1 вважає, що він не допускав протиправної бездіяльності щодо позивача.

Представники відповідача 1 в судовому засіданні заперечення проти позову підтримали та просили в позові відмовити повністю.

Відповідач 2 також проти позову заперечив і просив в позові відмовити, обґрунтовуючи свою позицію тим, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" саме за органами державної податкової служби закріплено контроль за справлянням (стягненням) податку на додану вартість до Державного бюджету. А згідно п.п.7.7.6 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно до п.4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом ДПА України та Держказначейства України від 02.07.1997 року №209/72, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами казначейства за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно п.4.2 цього Порядку якщо рішення суду щодо відшкодування з державного бюджету суми податку на додану вартість надходять до органів Держказначейства, то для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість, не пізніше наступного дня після одержання його копія передається до податкового органу для формування висновку в загальному порядку в пятиденний термін з дати надходження до податкового органу.

А тому відповідач 2 може здійснювати відшкодування податку на додану вартість лише за умови надходження до нього відповідного висновку податкового органу.

Відповідач 2 вважає, що з його боку відсутні будь-які протиправні дії чи бездіяльність у відношенні до позивача, а тому предявлення до нього позову є неправомірним.

Відповідно до заяв № 23826 вих-09 від 09.11.2009р. та № 05/-482вих-09 від 10.11.2009р. в розгляд даної адміністративної справи вступила прокуратура м. Вінниці та прокуратура Вінницької області, представники яких в судове засідання не зявились.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Позивач 15.08.2008 року подав до ДПІ у м. Вінниці декларацію з податку на додану вартість за липень 2008 року, відповідно до якої заявив суму бюджетного відшкодування в розмірі 2643418 грн. 01.09.2008 року позивач подав уточнюючий розрахунок до цієї декларації, в якому збільшив суму бюджетного відшкодування до 3332988 грн.

Позивач 19.09.2008 року подав до ДПІ у м. Вінниці декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 року, відповідно до якої заявив суму бюджетного відшкодування в розмірі 2491751 грн.

Відповідачем 1 проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.07.2008 року по 01.09.2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2008 року по 01.08.2008 року. Результати перевірки оформлені актом від 31.10.2008 року №2637/2330/34004579. Пунктом 3.1.4 розділу 3 та розділом 4 даного акту визначені суми бюджетного відшкодування за липень 2008 року в розмірі 3332988 грн. та за серпень 2008 року в розмірі 2427029 грн. та встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 року на 64722 грн., про що відповідач 1 прийняв податкове повідомлення-рішення від 11.11.2008 року №0001422330/0. Як встановлено, судом позивач не оскаржував це рішення відповідача 1 в адміністративному чи судовому порядку.

Позивач 17.10.2008 року подав до ДПІ у м. Вінниці декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 року, відповідно до якої заявив суму бюджетного відшкодування в розмірі 2697480 грн.

Відповідачем 1 проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.09.2008 року по 01.10.2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2008 року по 01.09.2008 року. Результати перевірки оформлені актом від 24.12.2008 року №3191/2330/34004579. Пунктом 3.1.4 розділу 3 та розділом 4 даного акту визначена сума бюджетного відшкодування за вересень 2008 року в розмірі 2682411 грн. та встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на 15069 грн., про що відповідач 1 прийняв податкове повідомлення-рішення від 30.12.2008 року №0001622330/0. Як встановлено, судом позивач не оскаржував це рішення відповідача 1 в адміністративному чи судовому порядку.

Позивач 17.11.2008 року подав до ДПІ у м. Вінниці декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, відповідно до якої заявив суму бюджетного відшкодування в розмірі 1546693 грн.

Позивач 17.12.2008 року подав до ДПІ у м. Вінниці декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року, відповідно до якої заявив суму бюджетного відшкодування в розмірі 1048740 грн.

Відповідачем 1 проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.10.2008 року по 01.12.2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2008 року по 01.11.2008 року. Результати перевірки оформлені актом від 03.02.2009 року №247/2330/34004579. Пунктом 3.1.4 розділу 3 та розділом 4 даного акту визначені суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року в розмірі 1541620 грн. та за листопад 2008 року в розмірі 1048740 грн. та встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року на 5073 грн., про що відповідач 1 прийняв податкове повідомлення-рішення від 09.02.2009 року №0000112330/0. Як встановлено, судом позивач не оскаржував це рішення відповідача 1 в адміністративному чи судовому порядку.

Позивач 19.01.2009 року подав до ДПІ у м. Вінниці декларацію з податку на додану вартість за грудень 2008 року, відповідно до якої заявив суму бюджетного відшкодування в розмірі 1510672 грн.

Позивач 19.02.2009 року подав до ДПІ у м. Вінниці декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року, відповідно до якої заявив суму бюджетного відшкодування в розмірі 437040 грн.

Відповідачем 1 проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.12.2008 року по 01.02.2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2008 року по 01.12.2008 року. Результати перевірки оформлені актом від 13.04.2009 року №1022/2330/34004579. Пунктом 3.1.4 розділу 3 та розділом 4 даного акту підтверджені суми бюджетного відшкодування за грудень 2008 року в розмірі 1510672 грн. та за січень 2009 року в розмірі 437040 грн.

Враховуючи, що позивач визначені відповідачем 1 суми бюджетного відшкодування в адміністративному чи судовому порядку не оскаржував, згідно ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ці суми бюджетного відшкодування є узгодженими.

Як встановлено судом, у відповідності до висновків відповідача 1 відповідач 2 перерахував на рахунок позивача суми бюджетного відшкодування за липень 2008 року в розмірі 3239664 грн., за серпень 2008 року в розмірі 2028171 грн., за вересень 2008 року в розмірі 2171877 грн., за жовтень 2008 року в розмірі 1472247 грн., за листопад 2008 року в розмірі 1040245 грн., за грудень 2008 року в розмірі 1444639 грн., за січень 2009 року в розмірі 412656 грн., що підтверджується виписками АКБ "Правекс-Банк" за 17.12.2008 року, 18.12.2008 року, 22.12.2008 року, 02.03.2009 року, 25.05.2009 року, 26.05.2009 року, 25.06.2009 року, 28.08.2009 року.

Висновків про бюджетне відшкодування позивачу сум податку на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 93324 грн., за серпень 2008 року в розмірі 398858 грн., за вересень 2008 року в розмірі 510534 грн., за жовтень 2008 року в розмірі 69373 грн., за листопад 2008 року в розмірі 8495 грн., за грудень 2008 року в розмірі 66033 грн., за січень 2009 року в розмірі 24384 грн. відповідач 1 відповідачу 2 не надавав, відшкодування цих сум позивачу не проводилось.

Суд вважає бездіяльність відповідача 1 щодо ненадання відповідачу 2 висновків про відшкодування позивачу зазначених сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протиправною з наступних підстав.

Згідно п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 цього Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 цього Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як встановлено судом, відповідач 1 провів позапланові виїзні документальні перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача, за наслідками яких були визначені суми бюджетного відшкодування за липень 2008 року в розмірі 3332988 грн., серпень 2008 року в розмірі 2427029 грн., вересень 2008 року в розмірі 2682411 грн., жовтень 2008 року в розмірі 1541620 грн., листопад 2008 року в розмірі 1048740 грн., грудень 2008 року в розмірі 1510672 грн., січень 2009 року в розмірі 437040 грн., з якими погодився позивач.

Проте, всупереч вимог Закону відповідач 1 направив висновки відповідачу 2 на повернення сум бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок позивача за липень 2008 року в розмірі 3239664 грн., за серпень 2008 року в розмірі 2028171 грн., за вересень 2008 року в розмірі 2171877 грн., за жовтень 2008 року в розмірі 1472247 грн., за листопад 2008 року в розмірі 1040245 грн., за грудень 2008 року в розмірі 1444639 грн., за січень 2009 року в розмірі 412656 грн., тобто не на всі підтверджені перевірками суми.

Судом не приймаються заперечення відповідача 1 щодо неможливості відшкодування позивачу сум податку на додану вартість, які не підтверджені зустрічними перевірками постачальників товарів (послуг) відповідно до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України про організації і проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року №350.

Вказані Методичні рекомендації всупереч вимогам п.1 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" не зареєстровані Міністерством юстиції України.

Згідно п.15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Міністерство юстиції України, як уповноважений державний орган, який здійснює реєстрацію нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади та здійснює контроль за дотриманням ними вимог законодавства у цій сфері, своїми листами від 20.07.2009 року №1286-09-24 та від 17.08.2009 року №27653-24 до Державної податкової адміністрації України звертав увагу на незаконність вищезазначених Методичних рекомендацій та вимагало їх скасування.

Підпунктом 7.7.5 пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлені чіткі терміни проведення податковим органом перевірок платників податку з метою визначення сум бюджетного відшкодування та направлення за наслідками цих перевірок висновків органам державного казначейства про відшкодування підтверджених сум бюджетного відшкодування, які не можуть бути продовжені податковим органом і недотримання яких є протиправним.

Крім того, Закон України "Про податок на додану вартість", інші закони з питань оподаткування не містять звязку між бюджетним відшкодуванням платника податків та дотриманням його контрагентами (як прямими, так і опосередкованими по ланцюгу постачальників) вимог податкового законодавства. Недотримання контрагентами вимог податкового законодавства, в т.ч. несплата податку на додану вартість, яка надійшла в ціні поставленого товару (робіт, послуг), має нести негативні наслідки виключно щодо цих контрагентів у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій, притягнення посадових осіб цих контрагентів до адміністративної та кримінальної відповідальності тощо. Позивач не має нести негативні наслідки у вигляді неотримання сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у разі недотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів правомірності своєї бездіяльності відповідач 1 суду не надав.

Таким чином, суд прийшов до висновку про невідповідність вимогам закону бездіяльності відповідача 1.

Враховуючи протиправність бездіяльності відповідача 1 щодо ненадання відповідачу 2 висновків про відшкодування позивачу сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 93324 грн., за серпень 2008 року в розмірі 398858 грн., за вересень 2008 року в розмірі 510534 грн., за жовтень 2008 року в розмірі 69373 грн., за листопад 2008 року в розмірі 8495 грн., за грудень 2008 року в розмірі 66033 грн., за січень 2009 року в розмірі 24384 грн., наявність передбачених законом підстав для отримання позивачем зазначених сум бюджетного відшкодування, необхідності гарантування захисту усіх субєктів права власності і господарювання, встановленого ч.4 ст.13, ч.4 ст.41 Конституції України, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з Державного бюджету України цих сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому необхідно присудити з Державного бюджету України на користь позивача сплачене ним державне мито (судовий збір) в розмірі 1700 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Вінницькій області висновків про відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю "Барлінек-Інвест" сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 93324 грн.; за серпень 2008 року в розмірі 398858 грн.; за вересень 2008 року в розмірі 510534 грн.; за жовтень 2008 року в розмірі 69373 грн.; за листопад 2008 року в розмірі 8495 грн.; за грудень 2008 року в розмірі 66033 грн.; за січень 2009 року в розмірі 24384 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" (ідентифікаційний код 34004579, р/р 2600905690746 в ВОД ПАКТБ "Правекс-Банк", МФО 321983) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 93324 (девяносто три тисячі триста двадцять чотири) грн., за серпень 2008 року в розмірі 398858 (триста девяносто вісім тисяч вісімсот пятдесят вісім) грн., за вересень 2008 року в розмірі 510534 (пятсот десять тисяч пятсот тридцять чотири) грн., за жовтень 2008 року в розмірі 69373 (шістдесят девять тисяч триста сімдесят три) грн., за листопад 2008 року в розмірі 8495 (вісім тисяч чотириста девяносто пять) грн., за грудень 2008 року в розмірі 66033 (шістдесят шість тисяч тридцять три) грн., за січень 2009 року в розмірі 24384 (двадцять чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь ТОВ "Барлінек Інвест" 1700 (одну тисячу сімсот) грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 30.11.09

Суддя Курко Олег Петрович