Постановление суда № 68733074, 08.09.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/6207/17

Провадження 2/331/1500/2017

УХВАЛА

08 вересня 2017 року суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Жукова О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві , третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної особі бездіяльністю органу державної влади,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив стягнути за рахунок Державного бюджету ( державні органи Відділ Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду 50 000 гривень.

Дослідивши матеріали позову, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред»являються в суд за місцем їх знаходження.

Звертаючись до суду за місцем свого проживання , позивачка послалася на вимоги ч.4 ст. 110 ЦПК України, відповідно до якої позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Разом з тим, з такими твердженнями позивача не можна погодитися виходячі з наступного.

Позивачем заявлені вимоги до Відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, які обґрунтовані заподіянням їй шкоди через невиконання судового рішення про стягнення аліментів на її користь.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Тобто, враховуючи вказані положення чинного законодавства , орган ДВС не є органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, не є органом прокуратури або суду.

За таких обставин, суддя приходить до висновку, що визначення підсудності вказаного позову підлягає за загальними правилами ч.2 ст. 109 ЦПК України , тобто за місцем знаходження одного з відповідачів за її вибором .

Відповідно до ст. 121 ч. 3 п. 4 ЦПК України заява повертається зокрема якщо справа не підсудна цьому суду.

Керуючись п.4 ч.3 ст.121,ст. 110,ст. 109 , ст. 293 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві , третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної особі бездіяльністю органу державної влади повернути позивачу.

Роз»яснити право позивачу звернутися з вказаним позовом до місцем знаходження одного з відповідачів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів .

Суддя:

08.09.2017