Постановление суда № 68501896, 19.10.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Кулянди М.І., Перепелюк Л.М.

секретаря Герман Я.І.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чернівецьцої міської ради, ОСОБА_4 про визнання рішення органу місцевого самоврядування, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки незаконними, скасування, будівництва самочинним, усунення перешкод у користуванні власністю за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 23 червня 2016 року,

встановила:

ОСОБА_1 у жовтні 2015 року звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Чернівецьцої міської ради, ОСОБА_4 про визнання рішення органу місцевого самоврядування, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки незаконними, скасування, будівництва самочинним, усунення перешкод у користуванні власністю.

Вказувала, що є власником квартири АДРЕСА_1.

Рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 27 листопада 2012 року №753/23 «Про надання містобудівних умов та обмежень для завершення будівництва житлового будинку», рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14 жовтня 2014 року №518/17 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 27 листопада 2012 року №7853/23» ОСОБА_4 надано містобудівні умови та обмеження будівництва житлового будинку АДРЕСА_2.

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 відповідно Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 5 жовтня 1999 року №686/90.

Посилаючись на здійснення будівництва з істотним порушенням будівельнихнорм і правил, власності, просила визнати рішення виконавчого комітету

Чернівецької міської радипорушення права від 27 листопада 2012 року №753/23 «Про надання містобудівних умов та обмежень для завершення будівництва житлового будинку», рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14 жовтня 2014 року №518/17 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 27 листопада 2012 року №7853/23», містобудівні умови та обмеження №990/15 від 10 квітня 2015 року на завершення будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_2 незаконними та скасувати, визнати незавершений будівництвом індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_2 об»єктом самочинного будівництва, усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом знесення ОСОБА_4 самочинного будівництва незавершеного індивідуального житлового будинку АДРЕСА_2.

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 23 червня 2016 року позов задоволено.

ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 23 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 про визнання рішення органу місцевого самоврядування, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки незаконними, скасування, будівництва самочинним, усунення перешкод у користуванні власністю відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Під час розгляду справи ОСОБА_4 звернувся з заявою про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи.

Колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_4 про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи підлягає відхиленню з наступних підстав.

Виходячи з положень ч.2 ст.150 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові.

Як вбачається з матеріалів справи, призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи обґрунтовувалось ОСОБА_4 наявністю сумнівів у правильності висновку судової будівельної експертизи спільного підприємства «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» від 29 квітня 2016 року №315, пов»язаних з його суперечністю.

При цьому необґрунтованість висновку судової будівельної експертизи спільного підприємства «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» від 29 квітня 2016 року №315 мотивовано відсутністю розрахунку інсоляції та дослідження рівня освітлення.

Також ОСОБА_4 здійснено посилання на те, що експертом не враховано обставини блокування будівель, які викликають сумніви у правильності висновку щодо недотримання протипожежних розривів між будівлями та стікання атмосферних опадів.

Разом з тим досліджувальна частина висновку судової будівельної експертизи спільного підприємства «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» від 29 квітня 2016 року №315 включає відомості про об»єкти дослідження експертизи, експертну оцінку результатів дослідження.

Тому підстав для призначення повторної комісійної посмертної судово-медичної та психологічно-психіатричної експертизи немає.

Керуючись ч.4 ст.135, ч.2 ст.150 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

У задоволенні заяви про призначення повторної експертизи

відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді