Постановление суда № 67852235, 17.07.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30846/17-ц

У Х В А Л А

"17" липня 2017 р. Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Батрин О.В.

при секретарі Мотрич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП-ТОЙС» - Трачука Юрія Миколайовича про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП-ТОЙС» до ОСОБА_3, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсним патенту на промисловий зразок НОМЕР_1, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП-ТОЙС» - Трачука Юрія Миколайовича про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП-ТОЙС» до ОСОБА_3, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсним патенту на промисловий зразок НОМЕР_1, шляхом заборони ОСОБА_3 передавати будь-якій особі повністю або частково право власності на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом НОМЕР_1 від 10.06.2013 та вчиняти дії з внесення до Митного реєстру об'єктів прав інтелектуальної власності заяви про сприяння захисту на промисловий зразок за вказаним патентом до набрання рішенням Печерського районного суду м. Києва законної сили. Крім того, представник позивача просив заборонити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру патентів України на промислові зразки щодо патенту України НОМЕР_1 від 10.06.2013 «ІНФОРМАЦІЯ_1» та заборонити Державній фіскальній службі України та спеціалізованим підрозділам Державної фіскальної служби України вчиняти дії щодо здійснення реєстрації у Митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, вказаного патенту до набрання рішенням Печерського районного суду м. Києва законної сили.

На підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Разом з тим, зі змісту заяви такої реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається. Доводи позивача в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.

Крім того, як вбачається з матеріалів позову, заяви про забезпечення позову та доданих до них матеріалів, патент на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» зареєстровано 10 червня 2013 року за НОМЕР_1 за ОСОБА_3 Позивач почав здійснювати свою діяльність набагато пізніше - з лютого 2014 року, а виготовляти спірну іграшку лише з 2016 року. Промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом НОМЕР_1 від 10.06.2013 охороняється законом відповідно до Закону України « Про охорону прав на промислові зразки». В зв'язку з чим, застосування забезпечення позову у спосіб визначений представником позивача є недоцільним.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 151-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП-ТОЙС» - Трачука Юрія Миколайовича про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП-ТОЙС» до ОСОБА_3, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсним патенту на промисловий зразок НОМЕР_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Батрин